Сборная Украины - анализ Виталия Кварцяного

Після завершення офіційних поєдинків збірної України у 2008 році газета "Спорт-Експрес в Україні" попросила проаналізувати виступ збірної нинішньою осінню відомих футбольних фахівців. Одним з респондентів був і головний тренер "Волині" Віталій Кварцяний...

- Віталію Володимировичу, яке враження залишила гра збірної України у трьох осінніх матчах відбіркового циклу Чемпіонату Світу 2010 і в поєдинку з Хорватією зокрема?

- Скажу чесно: мені, як уболівальнику і тренеру, футбол у виконанні української команди в останньому матчі з Хорватією не сподобався. Хотілося б побачити щось нове. Пам'ятається, Олексій Михайличенко в одному з інтерв'ю якось казав, що для нього краще виграти 1:0, ніж 5:4. Мені ж більше подобається 5:4. В іншому випадку можна говорити про обмеженість і замкнутість тренерських ідей. Якщо за методикою Михайличенка у грі з білорусами нам повезло і вдалося виграти 1:0, то надалі такі випадкові перемоги даватися Україні не будуть. В усякому разі, з серйозними суперниками - це вже точно. Пора вже будувати конструктивну гру, за яку всі ми так любимо футбол. Кому потрібна стратегія і тактика без ударів по воротах? Логіка гри в голах. Така моя думка.

- Яку тактику ви б порадили узяти за основу тренерам збірної?

- Можливо, на цій посаді я довго і не пропрацював би. Проте будував би гру, спираючись на нестандартних виконавців, здатних дати прихований пас, які прагнуть настирливо і агресивно йти вперед з бажанням обіграти захисників. А також підбирати м'ячі і пресингувати. Наскільки ефективно це було б ними реалізовано - інше питання. Але я, як тренер, це їм неодмінно нав'язував би. Маститому Капелло, на відміну від мене, куди легше - його виконавці можуть зробити все те, що він хоче. У крайньому випадку, намагаються. А чого можна чекати від збірної України, якщо відразу дев'ять футболістів грають позаду? Де ж наші амбіції? Українці завжди відрізнялися бійцівським характером і неабиякою майстерністю. Завжди було цікаво спостерігати за нестандартними діями Мунтяна, Сабо, Бишовця, Хмельницького, Буряка, Трошкіна, Блохіна, Бєланова, Яковенка, Раца, Яремчука і багатьох інших. Але сьогодні невідомо, схоже, важко чекати якихось імпровізаційних ідей.

- Наскільки, з вашої точки зору, оптимальним є кадровий склад збірної України в поточному відбірковому циклі?

- Думаю, що в обоймі нинішньої збірної зібрані майже всі кращі гравці. Михайличенко і його помічники що могли, те зібрали. Не знаю, кого ще можна було б запросити в головну команду.

- Які плюси й мінуси української збірної нинішнього зразка ви б назвали?

- До плюсів я б відніс відповідальність за результат, прагнення його добитися. Але треба думати про перспективу. Коли потрапляєш у фінальну частину Чемпіонату Світу, щоб "вилетіти" з групи, результат, досягнутий на відбірковому етапі, завдяки стратегії, відразу ж забудеться. Стратегія в прагненні стати чемпіонами світу - ось це, я розумію, стратегія. Але щоб чогось на такому високому рівні добитися, потрібно розвивати швидкісну техніку і будувати гру з акцентом на атаку. В матчі з хорватами українці хотіли не пропустити і чекали зручного моменту: а раптом вийде забити і завдяки перемозі стати лідерами! Але не вийшло. Інша справа - англійці. Програвши балканцям вдома у минулому відбірковому циклі, вони приїхали в гості в Хорватію не оборонятися, а атакувати, і їм це вдалося. Як підсумок - 4:1. Отже, Англія зуміла перебудуватися, адже так? Родоначальники футболу прагнуть стати чемпіонами світу, ми ж, схоже, межею мрій на даному етапі вважаємо груповий турнір світової першості. Пора б вже подумати про футбольний Еверест.

- У трьох матчах збірна України набрала 7 очок. Як оцінюєте цей результат?

- Показник непоганий, адже ми жодного разу не програли. Але все таки в домашній зустрічі з командою Славена Біліча потрібно було вичавити максимум - це ж наш конкурент! Інакше напрошується питання: що ж тоді робитимемо в Хорватії? Крім того, нашій збірній належить грати у Мінську з Білоруссю, а також два поєдинки з англійцями. Що й казати, буде важко.

- Яка ваша думка про ситуацію з Андрієм Вороніним?

- Бажання грати у збірній в Андрія завжди є, і на даному етапі він начебто набрав добру форму. Думаю, що Воронін приніс би більше користі в грі з хорватами, ніж, наприклад, Алієв. А те, що Михайличенко не випустив його в харківському матчі, вважаю помилкою. Хоча тренеру видніше - ми ж не знаємо, в якій готовності знаходився Воронін. Але я упевнений, що у будь-якому випадку Михайличенку потрібно було ризикувати і підсилювати атаку Вороніним або Селезньовим. А може, й зовсім зіграти в три нападаючих! Що стосується заяв Вороніна, то він має право виказувати свою думку - ми ж живемо в демократичній країні. Було б гірше, якби він думав одне, а робив зовсім інше. А так людина відверто і чесно сказала те, що вважає за потрібне. За його словами, він хотів грати і був до цього готовий. До збірної України форвард же ж приїхав не з дитячого садка, а з бундесліги, де не тільки добре грає, але й забиває. І виступає в основі "Герти" регулярно. Значить, заслуговує уваги.