Ліга Європи. ПСЖ - "Карпати" 2:0. Сезон на шишки відкрито

Франція. Париж. Стадіон "Парк де Пренс"

Головний арбітр: Маріо Страхоня (Хорватія)
Асистенти: Ігор Крмар (Хорватія), Сініша Премужай (обидва - Хорватія)

ПСЖ - "Карпати" 2:0

Голи: Жаллє 4, Нене 20

ПСЖ: Едель, Жаллє, Камара, Сахо, Тьєне, Сесеньйон (Маконда 90+1), Клеман, Шантом, Нене (Оаро 76), Луїндула, Ердінч (Кежман 69)

"Карпати": Тлумак, Федецький, Чечер, Тубіч, Авелар, Годвін, Худоб'як, Гурулі (Голодюк 57), Кожанов (Гудима 71), Кузнєцов, Зеньов (Кополовець 57)

Попередження: Сесеньйон 34, Шантом 48, Оаро 77, Кежман 80 - Годвін 55

Почати б з атмосфери, та не було її. Порожній стадіон, на око кілька тисяч фанів. Можливо, справа в тому, що основні фанатські групування зараз конфліктують з клубом і на домашні матчі не ходять. Важко знайти іншу причину – квитки на матч проти «Карпат» були дешевшими, аніж на матчі внутрішнього чемпіонату. Тож ціни (30 євро за найдешевший квиток) парижан навряд чи лякали. Не дивно, що прихильників «зелено-білих» було чути значно краще, аніж французів, які кілька разів зарядили «Парі! Парі!» і зникли.

Склад від Антуана Комбуаре. Едель у воротах; праворуч латераль Жале, у центрі Камара і Сахо, ліворуч Тьєне. Пару опорних склали Шантом і Клеман, на флангах: Сессеньйон праворуч і Нене ліворуч; у нападі Ердінч та Люїндула.

У складі «Карпат» було кілька змін. Замість Івана Мілошевіча у пару з Тубічем вийшов Чечер. Окрім них на флангах оборони грали Федецький та Авелар. Годвін – опорник, Худоб’як та Гурулі (Голодюк залишився в запасі. Очевидно, Кононов розраховував, що грузин, який виріс у Франції гратиме з підвищеною мотивацією) трохи вище; стандартна трійка атаки – Кожанов, Зеньов та Кузнецов.

Почали команди доволі акуратно: короткий пас з оглядом за спину та легкий відбір. Можливо, відсутність стартового штурму з боку господарів трохи заспокоїв «Карпати» і вони проспали сильний удар правого бека Жале. До воріт було метрів 30, але він наважився пробити і не пошкодував. М’яч полетів сильно, точно у правий від Тлумака кут воріт. Не звикати, подумали «зелено-білі». У грі проти «Боруссії» була подібна історія. Історія повторилася знову. Атака ПСЖ, відскок м’яча на лівий край і Нене сильно б’є низом у той же кут. Тлумак знову безсилий – 2:0.

За весь перший тайм французи більше нічого путнього не створили, за винятком небезпечного моменту у Сессеньйона. Вони спокійно віддали «Карпатам» м’яча, простір, центр поля, а ще вагон гольових і напівгольових моментів. Залишалося ними просто скористатися.

У першому таймі досить активно працювали фланги. Кожанов кілька разів прострілював на Кузнецова, але перед ним завжди опинявся оборонець. Сергію практично не вдавалося зіграти на випередження. Не надто ефективними були і його скидки м’яча, після виграної боротьби на другому поверсі. Найчастіше, круглий опинявся там, де карпатівським духом і не пахло. Але коли йому вдавалося зробити точний пас, відразу ж виникала небезпека. До перерви у Кузнецова було кілька хороших моментів. Спершу він сам пробив по воротах, метрів з 35-и. Едель лише провів м’яча поглядом. Невдовзі Кожанов вивів його на ударну позицію, але нападника заблокували захисники. У третьому випадку, м’яча для Сергія виграв Гурулі. Грузин кинувся в коридор між оборонцями, але пасу у відповідь не дочекався – Кузнецов вирішив бити сам…

Як видно, ПСЖ дозволяв «Карпатам» багато, і навіть забагато. Важко пригадати матч, в якому «зелено-білі» мали стільки моментів. З одного боку здавалося, що вони просто розривали оборону суперника, а з іншого виходило, що французька команда усе контролює. Хоча, реалізуй львів’яни бодай третину того, що вони створили у першому таймі, ми б говорили про зовсім інші речі і з іншим настроєм.

Парижани грали дуже спокійно. Відбили атаку – почали свою. Не вдалося – повернулися в оборону. Особливо здорово у них вдавалися швидкі переходи. Після кутових кілька разів флангові гравці ПСЖ ледь не забили «Карпатам» третій гол. Моменти були і в Нене, і в Сессеньйона. Останній класно пройшов трьох захисників і потужно пробив – трохи вище воріт.

Але це все епізодичні моменти. Гості тримали м’яча, досить непогано їм вдавалася гра в один дотик. Відповідно, це дозволяло «Карпатам» створювати нові моменти. Ліворуч про себе нагадав Зеньов. Як і в Кузнецова, у нього теж було достатньо нагод. Найкращу він змарнував на останніх секундах першого тайму. Центральні захисники проґавили вихід естонця – він вирвався на забійну позицію, підробив собі м’яча і щосили відправив його на трибуни. Після матчу Сергій сказав, що часу на роздуми у нього не було. З трибуни ж здавалося, що часу було більше, аніж достатньо, що Зеньов поспішив…

Ще однією активною ланкою карпатівської атаки став Худоб’як. Ігор кілька разів пробивав з-за меж штрафного, але у ворота жодного разу так і не влучив. В організації атак центральний хавбек працював багато і натхненно, але при цьому робив чимало помилок, особливо під час передач.

Малюнок гри не змінився і по перерві. Територіальна перевага була в «Карпат», але ПСЖ, після розмови з тренером, грало набагато щільніше в обороні – розгулятися карпатівцям було ніде. Моментів ставало щораз менше, тож Олег Кононов зробив дві освіжаючі заміни. Замість Зеньова і Гурулі вийшли Кополовець та Голодюк. Останній дуже сподобався. І пас, і удар, і відбір – у цього карпатівського вихованця є все необхідне для серйозного прогресу. Просто мило дивитися, як він кидається в ноги, видряпує м’яча, відкривається для передач… Але одних його старань було недостатньо. За статистикою «Карпати» нанесли по воротах Еделя два удари. Обидва в активі Голодюка… Міг він стати і автором гольової передачі, але в останню мить захисники винесли м’яча, після виходу Кузнецова сам на сам.

З’явилася робота і в Тлумака. Активізувався турецький нападник парижан Ердінч. Він знайшов дві нагоди для свого голу. Спершу турок пробивав впритул – Тлумак здорово виручив. А потім начудили Чечер з Тубічем, які буквально подарували йому м’яча. Ердінч довго не думав і відразу ж пробив. На цей раз повз ворота.

Часу залишалося все менше. Олег Кононов випускає свою останню надію – молодого Гудиму. Нападник трохи стушувався, не завжди приймав вірні рішення, але гру не ослабив. Кілька разів він накручував оборонців у штрафному, після чого опинявся на газоні. Свистка не було (жодних претензій до арбітра – дуже хороша робота). Окрім спроб заробити пенальті, Гудима мав ще один відмінний шанс. На лінії штрафного м’яча отримав Годвін. Позиція для удару така, що краще і не придумаєш. Але нігерієць б’є по воротах хіба на великі свята і замість удару віддав пас на хід Гудимі. Вийшло ніби й не погано, але схожі моменти вирішуються в інший спосіб. Та й взагалі Самсон у цей вечір розчарував. Він зіграв так само, як і проти «Таврії». Тобто, погано зіграв. Теперішній футбол не може дозволити собі розкоші мати в основі гравця, який лише руйнує. «Забрав – поділився з ближнім» - ось ігровий девіз Годвіна. А хочеться більшого. Значно більшого. Самсон вийшов заведений після перерви. Спершу він тричі поспіль порушує правила у центрі поля, врешті-решт отримує попередження від арбітра. Опорник починає нервуватися і це відразу ж позначається на грі. Пішли неточні передачі і позиційні провали у центрі поля. Однак ПСЖ вирішило втримати результат і в принципі великими силами не атакувало. А «Карпати» так і не змогли забити бодай один гол. Останній шанс був в Худоб’яка, але його удару знову ж таки забракло влучності.

Тож 2:0 – «Карпати» продовжують збирати шишки і вчитися. Суперник у «зелено-білих» був добротний, але далеко не ідеальний. Але не варто знімати заслуг і з львівської команди. Вона виглядала гідно, досить впевнено і створила багато моментів. В чому ж тоді причина поразки? Стандартні варіанти, типу «досвіду нема» відпадають. Теперішнє ПСЖ теж не може похвалитися бозна якими здобутками в Європі. Не можна сказати, що французи аж надто краще діяли індивідуально. Так, було кілька епізодів, але навряд чи цього достатньо для перемоги. Більш логічним є такий варіант: у ПСЖ в цій грі вдалося швидко працювати з м’ячем. Можливо, саме краща командна швидкість і стала запорукою загального успіху. «Карпатам» у цьому компоненті бракувало миттєвої реакції. Не часто атакувальні гравці брали на себе ініціативу і йшли на одного чи двох захисників, не часто вдавалося віддати точний пас у місце, де вже відкривався партнер. Цікаво, що у передматчевій розмові з одним місцевим уболівальником довелося почути фразу: «Якщо «Карпати» гратимуть швидко, то вони нас обіграють». Істина, як виявилося, була десь поруч.