Сергій Ковалець: "Олександр Слободян бере активну участь в житті команди". Друга частина

Закінчення текстової версії онлайн-конференції з головним тренером "Оболоні" Сергієм Ковальцем, який відповів на питання читачів UA-Футбол.

- Чи варто очікувати санкцій до Родіоненко?

- Та ні, я сказав одній із газет, що він відпрацював нормально. Так, були помилки, це навіть не в тому плані, що ми виграли-програли, могли й програти, і в нічию зіграти. Я ще раз кажу – ми не елітний клуб і розумію симпатію арбітрів до великих клубів. Але він помилок великих не зробив.

- Будете ли вы бороться за еврокубковые места во второй половине сезона и хватит ли у ваших ребят мотивации на весь чемпионат?

- Я завжди кажу, що вболівальник вибачить усе, крім байдужості на футбольному полі. Мабуть, до цих матчів, які ми провели, претензії до одного матчу – в Дніпрі ми програли 3:0, мабуть, футболісти не так віддавалися на футбольному полі. Це хороше й правильне запитання. Все має бути поступово – інфраструктура, рівень, ми маємо рухатися до єврокубків. Найголовніше для нас зараз – стабілізувати гру, щоб була стійкість психологічна. Ми говорили, що має буде цілісні гра від першої до дев’яностої хвилини, її зараз не вистачає. Ми над цим працюємо.

- Анализируя итоговый "вылет" из высшего дивизиона дебютанта украинской Премьер-лиги сезона 2008/2009 ФК "Львов", скажите, в чем все-таки вы видите главный просчёт или недоработку тренерского штаба, который Вы тогда возглавляли почти целый сезон?

- Чому питання щодо «Львова» російською мовою? Я жартую, звичайно. (Сміється). Звичайно, що і в тренерського складу були помилки, і в керівництва клубу. Потрібен був час, все ж таки ми пам’ятаємо, що і криза вплинула багато, і збори ми не провели, і зарплатня стала менше. Багато було моментів таких. Але ми грали на рівних і мали залишитись у Прем’єр-лізі. Звичайно, що не забивали, десь психологічно команда молода не була готова. Її потрібно було залишити в першу чергу для України.

- Уболівальники турбуються, що в «Оболоні» немає креативу.

- Креатив також з’являється коли э психологічна впевненість. Також потрібен час і праця. Тому креатив прийде з результатом, із впевненістю, зібраністю команди. Треба аналізувати дії команди, скільки футболістів пішло, скільки прийшло, яка інфраструктура, бюджет клубу. Але я задоволений тими умовами, які є, футболістами, але потрібен час для того креативу, результату, який ми хочемо бачити. Для мене важливою є підтримка від президента клубу Слободянина Олександра В’ячеславовича, він із розумінням ставиться, також і віце-президент Алімов Олександр Іванович. Звичайно, що вболівальники хочуть зразу все. Але якщо вболівальник справжній, він повинен з розумінням ставитися. Вони хочуть перемог, все й одразу, але я також хочу подякувати вболівальникам, тому що вони нас підтримують. Фанатському клубу, їздить за нами близько 20 людей, 200 людей у Маріуполі було, тому ми відчуваємо їх підтримку і хочемо, щоб команда більше радості приносила.

- Существует ли в команде разделение на молодых и дедов и есть ли у вас в команде любимчики?

- Вся команда – любимчики. Я хочу, щоб вони грали в хороший футбол з посмішкою на полі. Звичайно, що є футболісти знакові, досвідчені, ті ж Слюсар, Мазуренко, той же Лозинський. Але, звичайно, молоді футболісти в житті мають бути скромні, а на футбольному полі вже немає старших, менших…

- Почему за время вашей совместной работы с Мироном Маркевичем в «Металлисте» в основном составе не появилось ни одного молодого игрока из дубля, неужели в «Металлисте» нет перспективной молодежи?

- У «Металісті» також дуже багато робиться для футболу – і стадіон, і дитяча академія розвивається з приходом Маркевича, головного тренера, і президента, Ярославського, які вкладає великі кошти. Звичайно, що є хороша там молодь. «Металіст» може купити будь-якого футболіста, але в них більші задачі, звичайно, що часу для виховання не вистачає. Є молоді футболісти в «Металіста», але мені здається, що там робиться все правильно і з часом і молоді футболісти також з’являться на футбольному полі.

- Сколько очков должна набрать «Оболонь» в этом сезоне, чтобы результат считался удачным?

- На кожну гру ми виходимо, щоб виграти. Як виходить – це вже інше питання. В кінці ми підрахуємо, звичайно, можна поставити собі завдання, але головне – буде гра, буде хороший результат. Порахуємо очки в кінці.

- Почему «Оболонь» так мало забивает? Неужели перед стартом чемпионата не было понятно, что эти нападающие ни на что не способны? Почему не купите более серьезного нападающего уровня Ковпака, Фомина, Антонова, Шацких?

- Ми працюємо з тими футболістами, які в нас є. І ми задоволені придбаннями, той же Мандзюк, я вважаю, один із кращих нападників у чемпіонату України. Звичайно, хотілося б футболістів більш досвідчених, але все ж таки бюджет не такий великий, ми працюємо з молоддю. Те, що може «Металіст, «Шахтар» собі дозволити і ще клубів десять, ми поки що не можемо. Звичайно, цей шлях тернистий, непростий, але він цікавий. Так само було у Львові. Я ще раз скажу, ми не елітний клуб, і хочеться, щоб із розумінням ставилися до того, що ці молоді українські футболісти, це майбутнє України.

- Волыни три месяца не платят зарплату и они выигрывают, может, вам тоже не платить зарплату игрокам?

- У нас солідний президент, солідна структура, у нас є виробнича структура – закрите акціонерне товариство «Оболонь», багато вболівальників на заводі, але я вважаю, що футболісти мають отримувати зарплатню, преміальні, якщо є хороший результат. Це все впливає на гру, а в кожного клубу своя філософія.

- За що в «Оболоні» можна отримати штраф?

- За запізнення, зайву вагу, багато є таких моментів, які дисциплінують футболістів. Якщо форма брудна чи невипрасувана, гетри іншого кольору. Це все, що є професійним футболом. Тому що футболістів багато молодих, у них велике майбутнє, хочеться, щоб вони були культурними були. Вони це розуміють, і ті штрафи віддаються капітану, це їхній банк. Що вони з ними зроблять – це їхнє право. Але дисципліна, порядок мають бути.

- Такие игроки как Кива («Севастополь»), Лозовой («Металлист»), Роланд Билала («Динамо» Киев) могут усилить атакующий потенциал «Оболони» и добавить конструктивизма, как вы думаете, они могут подойти Оболони? Может быть, приобретете?

- Звичайно, селекційні моменти в нас є, ми слідкуємо за футболістами. Ви назвали молодих українських футболістів, у нас також є стимул, тому що ми працюємо тільки з нашими футболістами. Звичайно, прізвища я знаю, треба подивитися на їх контракти, тому це не так все просто. Хоча подивилися б із задоволенням, взяли б їх на збори.

- В «Оболоні» селекцію займається головний тренер чи є якийсь відділ?

- Поки що тренерський склад, агенти, які приїжджають і спілкуються з керівництвом клубу, це також один з моментів, коли повинна бути людина, яка займалася б селекцією.

- Як ви ставитеся до агентів?

- Добре ставлюся до агентів, які працюють на благо футболіста і українського футболу. Я вважаю, що в агента має бути футболіст, у футболіста має бути агент. Тому що ці всі письмові моменти… Це має бути порядна людина, яка буде терпіти, чекати. Ми бачимо, скільки є молодих футболістів, тільки він заграв, зразу агент збиває його з шляху, який футболіст вибрав. Є багато таких прикладів. Я за агента, тільки із розумінням, ставлення не до свого карману, а до футболіста. І агент має працювати з тренером у плані розуміння, що потрібно для молодого футболіста. Якщо він грає в «Оболоні», а в нього є варіант вище, але він там буде грати в дублі, то я вважаю, грати краще тут. І ми бачимо, що і «Шахтар», і «Дніпро», і «Металіст» віддають в оренду молодих футболістів, де в них є практика в Прем’єр-лізі. Дуже важливо – грати. А йти вже в іншу команду, коли ти вже сильний, грати в основному складі.

- Як ви ставитеся до орендованих футболістів?

- Нормально. Це практика не тільки українська, а й всесвітня. Але все одно хочеться, щоб були свої футболісти, тому що орендований футболіст хоче повернутися. Хоча якщо є хороший футболіст на позицію, це має бути один, може дві людини, але не 5-6 футболістів.

- Чи залишається в полі вашого зору Коваленко, він зараз поступає в Білій Церкві в «Арсеналі»?

- Так, ми з ним спілкуємося, Костя хороший хлопець, він там грає в складі і я дуже задоволений, тому що в кожного футболіста є свій рівень. Друга, перша, вища ліга – так, як і в кожної людини. Я дивився матчі, радий за нього, команда хороша. Ми слідкуємо за ним.

- Поддерживаете ли вы связь со своими бывшими футболистами? Кого бы вы хотели видеть снова в своей команде?

- Багатьох я хотів би бачити. Але вони на контрактах, грають у тих командах. Спілкування, звичайно, у футбольному середовищі відбувається. Я завжди радий чути, чи по телефону, чи при зустрічі з футболістами, яких я колись тренував. Із задоволенням спілкуємося.

- В одному зі своїх інтерв’ю ви сказали: «Был бы не против совмещать работу телеведущего с профессией тренера.» Чи можете підтвердити свої слова?

- Звичайно, ми ж бачимо, що робота телеведучого не така проста. В мене багато друзів серед майстрів пера та телебачення, радіо, тому я завжди спілкувався, коли грав. Коли мене запрошують на телеекрани дати інтерв’ю, я із задоволенням завжди погоджуюся, тому я бачив, що це не так просто, коли працюєш у прямому ефірі. Ще Фергюсон раз сказав таку фразу: «У вас рада директорів раз на місяць чи раз на півроку, а в мене кожен тиждень 80 тис. уболівальників». Тому таке психологічне навантаження. Коли працюєш у прямому ефірі, також психологічне навантаження. Тому в мене дуже хороше ставлення. І ми бачимо, що багато футболістів працюють на чемпіонаті світу, це нормальні моменти. І коли я дивлюся матчі, коли коментують Вадим Євтушенко, Олег Саленко, дуже цікава їхня думка, тому що пропустила все через серце, всі моменти, які є на футбольному полі.

- Розкажіть про свого сина: чи грає він у якійсь команді? Чи є в нього шанси пробитися в першу лігу?

- Шанси є в усіх молодих футболістів, так і у Кирила. Він зараз грає в дублі «Оболоні».

- Що ви скажете про відставку Мирона Маркевича в збірній?

- Можу сказати, що про нюанси ми можемо тільки здогадуватися, але мені здається, що збірна трішки загубила в плані креативності. Все-таки Маркевич досвідчений тренер, у команді досвідчені футболісти, по інтерв’ю тих матчів, які провела команда під керівництвом Маркевича, зрозуміло, що такої атмосфери ще не було. Була хороша аура. Мені здається, якщо вдасться Калітвінцеву також зробити атмосферу в збірній, тоді буде все. Але мені шкода, тому що все ж таки Маркевич міг би зробити хорошу команду під Євро. Ми бачили ті матчі, була відпустка, а футболістка вигризали ту перемогу у Львові в румунів. Вони говорили, що із задоволенням працюють.

- Чи буде матч з «Металістом» для вас якимось особливим?

- Звичайно, особливий у плані стадіону, вболівальників, друзі-футболісти, приємно буде приїхати, поспілкуватися. Звичайно, хочеться показати хорошу гру. Завжди говорячи про «Металіст», згадуєш харківських уболівальників, їхня також дуже велика частка в тому, що «Металіст» прогресує.

- Що ви можете виділити в Мироні Маркевичу як тренері?

- Професійна, солідна, принципова, порядна людина. Професійний досвідчений тренер, який пройшов багато в житті. Я взагалі вважаю, що все від тренера, Маркевич зробив команду і робив те дійство, яке зараз є. Я завжди говорю: якщо буде хороший трикутник – президент команди, тренер команди, вболівальники – то завжди буде хороший результат. То є в «Металісті», в «Шахтарі». Цей елемент ми хочемо зробити і в «Оболоні».

- Чи змінився ваш тренерський погляд на футбол з тих пір, коли ви вперше стали наставником. Ви колись говорили, що хотіли, щоб ваші асистенти окремо працювали із захистом.

- Є комбіновані тренування, ми також проводимо раз чи двічі на тиждень. І Нівінський В’ячеслав Миколайович, захисник, і Ратєєв Олег Борисович, тому вони працюють із захистом, я з атакуючими гравцями. Звичайно, є такі тренування, це правильно, це також рівень підготовки до матчів. Тому це ми також проводимо.

- Яке ваше ставлення до легіонерів і ідеї проведення кубка і чемпіонату з нашими північними сусідами?

- Легіонери – це практика світова, і ми бачимо, коли в наших клубах є легіонери, просто отримуєш задоволення від їх гри. З’єднання чемпіонатів – звичайно, хочеться, щоб чемпіонат був сильним, але ми маємо зробити наш чемпіонат сильним і конкурентоспроможним. Треба всі структури, всі моменти зробити так, щоб ішов уболівальник на стадіон і він знав, що буде інтрига, справедливий результат, і над цим треба працювати.

- Як ви ставитеся до натуралізації?

- Це також світова практика, також нормальний момент. Якщо матчі збірних, то чемпіонат світу раз на чотири роки, і футболіста може якраз грати чотири роки, якщо ми натуралізацію, якщо йому 27, у 31 він уже може не грати. Тому також нормально, але ще раз говорю, той футболіст має бути сильнішим за наших.

- Наскільки відомо, ви із Олександром Слободяном земляки. Чи знали ви один одного в дитинстві? І наскільки ваше земляцтво допомагає (чи заважає) вам у тренерській роботі?

- Олександр В’ячеславович старший за мене і не знав його у дитинстві, до приходу в «Оболонь» я знав, що президент команди із Хмельниччини, людина, яка зробила себе в тому, що він зараз президент, директор такого концерну великого як «Оболонь», працює у Верховній Раді як депутат. Це людина, яка любить футбол, він називає футболістів навіть з дитячої школи. Людина встигає всюди, буває, телефонуєш йому, а він каже, у мене зараз рада директорів. Людина дуже сильна і я вдячний за підтримку, яка є. Наш тренерський склад хоче зробити таку команду, яка буде добиватися результату і показуватиме хороший футбол, який подобатиметься вболівальникам.

- Наскільки активну участь він бере у житті команди?

- Він зайнята людина, але він завжди приїжджає на дитячі турніри, на ігри чемпіонату України, буває, на тренування, на матчі дублюючого складу завжди приїжджає, хоча не так просто вирватися, бувають матчі в робочі дні. Принаймні разів 5 в тиждень ми зідзвонюємся, рази 2 бачимося, тому він у курсі всіх справ і завжди можна порадитись з ним по якихось питаннях. Звичайно, що рішення за мною, але це толерантно і дуже солідно.

- Який ваш улюблений фільм і пиво?

- Пиво – «Прозора». (Сміється). Звичайно, що «Оболонь», українське пиво. Коли ми були на екскурсії з командою на заводі, бачили як все робиться, все дуже цікаво, світові хороші технології, дуже приємно нас там зустрічали, було цікаво. А фільмів багато хороших. Подобається фільми зі змістом, щоб розуміти, що ти дивишся і що хочеш взяти з цього фільму. Класичні фільми – комедії Гайдая, може, вони веселі, але вони з хорошим змістом. У житті не все так просто, але потрібно робити все від душі й отримувати від того задоволення.

- А гравцям дозволяєте вживати пиво?

- Гравці – професіонали, вони розуміють, що і як потрібно вживати, тому що є час для відпочинку, а є час для роботи. Вони мають це розуміти, треба знати міру, тим більше, що вік футболіста не такий великий. Вони мають забезпечити сім’ю, батькам допомогти, тому що в 30-35 років – нове життя, і треба професійно відноситися до своїх обов’язків.

- У четвер будуть грати наші представники в Кубку Європи, всі ці команди для вас не чужі, які прогнози?

- Хочеться, щоб команди показували гру. Якщо брати «Шахтар», щоправда він грає у вівторок, команда стабільна, грають основним складом, тренер стабільний, хороші футболісти, тому отримуєш задоволення від гри. Луческу ставить на видовищність, у «Металіста» хороші легіонери, у «Карпат» більше своїх футболістів. У «Динамо» зараз трішки перебудова. Хоча питають – що ви змінили, а що змінювати, якщо тренер рік працював? Мені здається, якщо ти бачиш, що десь трішки неправильно, треба підказати головному тренеру. Принаймні, у нас було так з Маркевичем, ми говорили по складу, я говорив свою думку, Маркевич своє. Звичайно, що в «Динамо» є перебудування в плані філософії, був один тренер, тепер інший тренер. Але Лужний був у штаті команди, тому мені здається, що «Динамо» зараз помаленьку вийде з кризи, з кризи результату. Ставлю, що наші команди не програють. Чотири матчі матимуть позитивний результат.

- Вы достаточно поиграли на высоком уровне, против какой команды было сложнее всего играть? Кто из футболистов доставлял вам больше всего хлопот на футбольном поле?

- Звичайно, що матчі чемпіонату України і єврокубків відрізняються по психологічному навантаженню, рівню футболістів, до кожного матчу, який я проводив, я готувався професійно, солідно. Тренерський склад, що працював в «Динамо», що в «Дніпрі», у тих клубах, де я був, у «Карпатах», «Запоріжжі», всі вони цікаві по своїй важливості. Я із задоволенням згадую ті часи, а кожен матч по-своєму хороший. Звичайно, мабуть, що матчі єврокубків як свято згадуєш, 100 тис. уболівальників на матчах, коли ми зі «Спартаком» грали… Ми своєю грою приносили задоволення і глядачам. Що хочу побажати і нашим футболістам «Оболоні», і збірній Україні: головне, щоб футболісти показували гру, а вболівальники отримували задоволення від цього дійства.

- Как вам тренировочная база в Новопавловке, на которой «Оболонь» проводила сбор на прошлой неделе? Почему отправились именно туда? Правда ли, что тамошняя база не уступает лучшим тренировочным базам наших ведущих клубов? И для кого она вообще там построена?

- Це, видно, питання з Новопавлівки. (Сміється). До речі, наша база в Бучі і в Новопавловці ввійшли в реєстр Євро-2012, це хороша новина. Медогляд перед матчем з «Севастополем» показав хороший рівень футболістів, що й підтвердив матч. Ті моменти, які ми створили, і психологічно, і фізично переграли команду. Ми добре підготувалися, у нас є поля, але, на жаль, фактично немає бази, де ми могли б провести два тренування, харчуватися. Це все в структурі клубу, в перспективі. А в Новопавловці це все є, відношення до нас хороше, два футбольних поля, де ми можемо займатися, тренажерний зал, поле з піску – все для того, щоб команда професійно підготувалася до сезону. Тому я вдячний керівництву, що вони йдуть нам назустріч, керівництву нашого клубу, тому що це теж усе кошти.

- Як проводите вільний час, який у вас графік?

- Хто рано встає – той цілий день хоче спати. Чи Бог дає, здається, і так, і так правильно. Це раніше – 8 ранку, доньку в школу відвести, раніше щось зробити, спланувати на день. Після матчів – сім’я, часто їжджу на Хмельниччину, в Красилів, до батьків, з онуками та дітьми, трішки відволікаюсь від роботи. Хочеться все ж таки стабільно робити роботу, стабільність – признак майстерності. Звичайно, в пошуку футболістів, селекції, десь треба поїхати чи в західну, чи в східну Україну, подивитися матчі самому, тому в такому рваному ритмі… В процесі роботи, може, ображаються на мене рідні, дружина, я весь час у русі, але це є життя і я думаю, що й вона, і всі також із розумінням ставляться до цього.

- Дякуємо!

- Я вам теж дякую, дякую читачам, інтернет-порталу, людям, які задавали питання. Хороші запитання. Я постарався чесно, відверто відповісти на всі. Дякую і успіхів усім.