Андрій Федецький: "Психологічний тиск на збірну неймовірний"

У грі з швейцарцями в збірній України «Карпати» були представлені Артемом Федецьким, який на звичній для себе позиції правого захисника вийшов у стартовому складі і відіграв усі 90 хвилин. Напевно, одним з тих, хто особливо прискіпливо слідкував за грою карпатівця на полі «Стад де Женев», був батько Артема Андрій Федецький, якого українські вболівальники зі стажем добре пам’ятають за виступами за луцьку «Волинь» та харківський «Металіст». Щойно пролунав фінальний свисток бельгійського арбітра Сержа Гумені, Федецький-старший дав ексклюзивний коментар дій української збірної загалом та свого сина зокрема Інформаційному центру ФК «Карпати».

– Які враження у вас залишила гра нашої збірної з швейцарцями?

– Якщо оцінювати гру за п’ятибальною шкалою, то я нашій збірній за цей матч поставив би четвірку з мінусом. Так, виходило у нас далеко не все – було багато помилок і тактичного, і технічного характеру. Зрозуміло, що бракувало й свіжості. Втім видно, що робота ведеться і в грі збірної є певний поступ вперед. Думаю, команду треба підтримати і тоді вона буде прогресувати. А огульно критикувати і говорити, що все погано – справа не хитра, це робити може кожен. В цьому плані я вважаю, багато що залежить від журналістів. А вони якраз далеко не завжди, на мій погляд, правильно оцінюють як гру команди, так і все, що відбувається довкола неї.

– Рахунок відповідає тому, що відбувалося на полі «Стад де Женев»?

– Перший тайм був повністю за господарями. Наша команда думала виключно про оборону і не створила жодного гольового моменту. А от по перерві гра була рівною. Напевне, нашій збірній десь трохи поталанило. Маю на увазі гол Алієва, коли м’яч залетів у сітку після рикошету. Але у футболі кожен гол можна назвати в тій чи іншій мірі курйозним. Так, нам поталанило, але всі ми добре знаємо, кому щастить у грі. До того ж швейцарці в кінці підсіли. Тому вважаю, що 2:2 – рахунок справедливий.

– Які сторони у грі команди Калитвинцева вам сподобалися?

– Перш за все хочу відзначити, що збірна України є справжнім колективом однодумців. Як я вже казав, не все у команди виходило, але жодному футболісту не можна дорікнути за відсутність жаги боротьби. Хлопці дуже старалися і повністю віддавалися грі. А ще скажу, видно, що футболісти грали за тренера, відчувається, що вони вірять в нього і повністю йому довіряють. А це дорогого вартує.

– На вашу думку, які моменти у грі нашої збірної були в цьому матчі найбільш проблемними?

– Більшості бракує ігрової практики на такому рівні. В команді багато молодих і малодосвідчених футболістів. Але воно й не дивно. Адже у наших провідних клубах на ключових позиціях як правило грають легіонери. Візьміть той же «Шахтар» – команда проводить вже не один рік велику кількість матчів у Лізі чемпіонів проти провідних клубів Європи. Але ж у складі донеччан гравців з українським паспортом обмаль та й грають вони далеко не провідні ролі.

– Кого з гравців в українській збірній можете виділити в кращу сторону?

– Найбільше мені сподобався Тимощук. Пригадайте, як непереконливо він дивився у збірній, коли не мав ігрової практики у «Баварії». А тепер, коли він за мюнхенський клуб виходить регулярно, ми знову побачили того Толіка, яким він був раніше. Відзначу також Коноплянку, але в першу чергу за чудовий гол, бо загалом по грі він може діяти більш продуктивно. Однак гол забив насправді дуже класний. Не можу не сказати добрі слова і на адресу Пятова. Якби не він, то в першому таймі було б далеко не 0:1.

– Як оцінюєте гру Артема?

– Артем відіграв не найкращий свій матч. Але іншого важко було сподіватися. Адже в нинішньому сезоні на нього випало просто таки колосальне навантаження – ігри за «Карпати» в чемпіонаті і Кубку України, Ліга Європи, збірна. Він, щоправда, каже, що почувається добре. Але ж зі сторони видно, що є у нього втома, а звідси і відсутність свіжості, яка призводить до помилок. Я завжди дуже суворо оцінюю його дії, тому скажу, що сьогодні були в нього і неточні передачі, і обрізки, і позиційні помилки. Але в футболі без них ніхто не обходиться. Втім, були і позитивні моменти – багато підключався до атаки, бив по воротах. Тому скажу, що він, напевно, зіграв не на найвищу оцінку, але й провальною його гру я не назву. Однак зрозуміло, що хотілося б більшого.

– Так званий експериментальний для збірної України 2010 рік завершено. Зараз, напевне, всіх найбільше цікавить питання, що робити з головним тренером – залишати Юрія Калитвинцева чи запрошувати відомого закордонного фахівця? Зокрема, всі ми бачили, що з трибун «Стад де Женев» за грою слідкував Марчелло Ліппі. Що скажете з цього приводу?

– В Україні вже сьогодні всі чекають від збірної гри, ніби фінальний турнір Євро-2012 стартує вже завтра. Мені також хочеться, щоб команда якомога швидше почала показувати високоякісний і результативний футбол. Однак треба дати можливість Юрію Калитвинцеву спокійно працювати. Я вважаю, що він тренер молодий, але цілком здатний підготувати збірну до домашнього Євро належним чином і нам не буде соромно за нашу команду. Але зараз перед кожною грою з’являється інформація, що збірну України очолить то той, то інший закордонний тренер. А сьогодні навіть по телевізору показали, що на стадіоні присутній Марчелло Ліппі, якого всі сватають українській збірній. Самі розумієте, що в таких умовах нинішньому тренерському штабу збірної працювати дуже важко. Адже і без того психологічний тиск на нього просто неймовірний. А тут ще й всі ці розмови… А на гравцях хіба це все не позначається?.. Тому чим швидше керівництво Федерації футболу України остаточно визначиться з питанням тренера, тим буде краще для збірної. Але я особисто за Юрія Калитвинцева.