Олександр Пищур: "Переконаний, що ми недобрали 3-4 очки"

Контракт зі словацьким клубом «Ружомберок» 29-річного Олександра Пищура повинен був закінчитися в січні наступного року. Однак нападник-гренадер достроково повернувся в Україну, де тепер забиває у складі «Волині».

- Якщо дотримуватися думки, що кожен футболіст має рано чи пізно знайти свою команду, то для мене це, звичайно, «Волинь», – зізнається Олександр. – Хоча в «Металісті», «Ворсклі», «Закарпатті» і «Зорі» справи у мене також йшли непогано. І все ж, саме «Волинь» з Віталієм Кварцяним стала для мене рідною.

- А який із сезонів у великому футболі тобі найбільш дорогий?

- Позаминулий, коли, виступаючи разом з лучанами в першій лізі, я з 22 голами став одним з кращих бомбардирів за сезон в історії клубу. І, що цікаво, тоді я далеко не у всіх матчах виступав у ролі форварда...

- Ну, демонструвати універсалізм тобі не звикати. Пригадується, у «Зорі» ти взагалі діяв на позиції стопера...

- Так, тоді у другому колі травми буквально переслідували захисників луганчан, і головний тренер Олександр Косевич ризикнув перевести мене з атаки в оборону. За великим рахунком мені все одно, де грати, аби приносити користь команді...

- Ти хочеш сказати, що міг би зайняти місце і у воротах?

- А я уже займав його У 2008 році, коли в поєдинку в Києві з «Динамо-2» з поля був вилучений наш кіпер Віталій Неділько, а ліміт замін уже був вичерпаний. У ворота довелося стати мені, і я не тільки зберіг їх в недоторканності, але ще й встиг на останній хвилині реалізувати пенальті...

- А який стиль тобі ближче?

- Англійський, коли багато флангових передач і боротьби на другому поверсі. Хоча коли в минулому сезоні я захищав кольори «Ружомбероку», коником якого була гра в короткий і середній пас, то теж отримував задоволення...

- Якщо вже зайшла розмова про «Ружомберок», то чому довелося передчасно повернутися додому?

- У Словаччині я постійно виходив на поле в стартовому складі, користувався авторитетом у вболівальників. «Ружомберок» виступав вдало і претендував на місце в Лізі Європи. У заключному турі в гостьовому матчі з «Татраном» з Прешова нас влаштовувала тільки перемога. І коли вже в компенсований час за рахунку 0:0 арбітр не призначив очевидний пенальті у ворота господарів, мені зрадила витримка, і я його штовхнув ...

У той же день, коли стало відомо, що я дискваліфікований на вісім місяців, мені зателефонував Віталій Кварцяний та сказав, щоб я повертався до Луцька, мовляв, керівництво «Волині» зробить усе, щоб мені скоротили термін дискваліфікації. Всі ті п'ять з половиною місяців, що я перебував поза грою, тренувався з лучанами, і спасибі Кварцяному, який посприяв, щоб у мене не було проблем з фінансами та житлом. Зараз я вже виступаю за «Волинь», хоча із заробленого в «Ружомбероці» отримав далеко не все...

- Чи очікував ти такого спурту від своєї команди в першій частині сезону?

- Переконаний, що ми недобрали 3-4 очки – перш за все, у домашніх поєдинках з «Зорею» та «Кривбасом».

- З ким із партнерів тобі краще грати?

- Знаєте, оскільки у «Волині» ротація виконавців – звична справа, то головне – звикнути до Кварцяного...

- А з ним складно контактувати?

- Ні. Тільки потрібно завжди бути готовим, як любить повторювати наш керманич, на 110 процентів.

- Як правило, навіть після переможних поєдинків Кварцяний гостро критикує своїх підопічних. Невже луцькі футболісти так жодного разу і не дочекалися від нього компліментів?

- Чому ж? Ось після недавньої вікторії у Кривому Розі він зайшов у роздягальню і сказав, що ми молодці. Приємно таке почути. А взагалі, була вже можливість переконатися, що всі його моралі тільки йдуть команді на користь.

- До твого переходу в «Ружомберок» ти виступав у Луцьку під 9-м номером, нині ж взяв собі 99-й. І він виявився фартовим, адже в останніх турах ти забив вже чотири голи...

- Все пояснюється просто. Коли я повернувся зі Словаччини, дев'ятка була зайнята Олегом Герасимюком, і я додав ще одну дев'ятку. Що стосується фарту, то в моїх бомбардирських успіхах велика заслуга партнерів. Адже три голи з чотирьох я забив з пенальті, призначених за порушення проти них.

- З «крапки» ти, як правило, пробиваєш на силу, а от в останньому матчі з «Кривбасом» вирішив виконати на техніку...

- Просто я помітив, що воротар ще до моменту удару різко кинувся вперед, намагаючись скоротити дистанцію, тому й вирішив бити не по центру, а в кут. Вийшло...

- Те, що в останніх поєдинках тобі довірили капітанську пов'язку, додало впевненості?

- Мені вже доводилося носити її в позаминулому році. І коли по ходу нинішнього сезону у нас змінилося одразу три капітани, Віталій Кварцяний сказав, що тепер ці обов'язки знову буду виконувати я. Намагаюся виправдати довіру наставника...