Підсумки першої частини сезону 2010/2011. "Волинь"

Початок сезону для луцької «Волині» не обіцяв нічого хорошого. Мабуть, після перших ігор мало хто сподівався на те, що волиняни із зони вильоту зможуть піднятися після 19-ти турів аж на 6-те місце. Стартовий склад у порівнянні з Першою лігою помінявся більше, як на половину. З’явилися два серби: Стевич та Рачич, три румуни: Бута, Няга і Парасків, окрім них ще Бутко, Ващук, Омоко, Скоба, Женюх, Пищур… Це лише ті, хто потрапили до основного складу, а ще були такі, що були відраховані толком не погравши. Від початку сезону Віталій Кварцяний почав шукати об’єктивний склад, чимало разів перебудовуючи команду протягом сезону. І лише після тура десятого більш-менш визначився з основними виконавцями. Хоча проблеми були з травмами, адже ключовий гравець основи, головний «диригент» Кінаш опинився в лазареті, так поки що і не відчувши пороху Прем’єр-ліги. Окрім нього: центральний захисник Карковський, швидкий фланговий гравець Рамон Лопес, а після 11 турів і Омоко. Так що перебудовувати команду коуча волинян примусили і суб’єктивні причини. Утім і деякі гравці виявилися не готові до прем’єр-ліговських баталій. Хто зараз з вболівальників згадає двохметрового нападника Лео Кошту, чи півзахисника Максима Лісового, які постійно виходили на поле у Першій лізі? Провідні ролі почали відігравати зовсім інші гравці: Неділько, Бутко, Гринченко, Ващук, Омоко, Шарпар, Стевич, Скоба, Парасків, Пищур, ну і звичайно, невгамовний Пічкур, який давно завоював серця уболівальників, попри критику Кварцяного. Хіба можна було уявити, що сенегальський велетень голкіпер Ісса Ндоє буде «гріти банку»(після вдалого сезону у Першій лізі і повної довіри від Віталія Кварцяного), а Віталій Неділько, який раніше не вирізнявся стабільною грою стане «номером один». «Волинь» цього сезону була непередбачуваною, власне, як і її тренер. Шарпар, який є номінальним гравцем півзахисту став стовпом захисних редутів, а Ващук кілька матчів відіграв на позиції опорного півзахисника?

Експерименти зі стартовим складом почалася із перших матчів. 0:4 від «Ворскли» у стартовому поєдинку відправили на трансфер центрального захисника Шандрука, який опинився у «Севастополі» ( і в матчі проти «Волині» заробив дві жовті, пішов передчасно відпочивати). Втратили ліміт довіри тоді Максим Лісовий та Володимир Ковалюк. Після кількох турів блідої гри поїхав «додому» бразильський нападник Лео Кошта. Волиняни дивували своїх уболівальників увесь сезон. Адже домашні ігри не вдавалися. Команда, яка, завжди, славилися своїм непоступливим домашнім характером, після 4-х ігор у рідних стінах набрала лише одне очко і не забила жодного голу! Дома - поразка від полтавчан, «Зорі», «Шахтаря» та нічия з «Кривбасом», тоді, як на виїзді набрали чотири залікових пункти: нічия з «Арсеналом» і перемога в Запоріжжі. Переломним став п’ятий домашній матч, коли до Луцька приїхали гості із Севастополя. Перший гол у складі «Волині» на стадіоні «Авангард» забив Майкон Парейра. Після цього матчу лучани заграли по іншому. Домашні перемоги над «Іллічівцем» та «Металургом» були закономірними. Бойова нічия із «Таврією» та неймовірний матч з «Дніпром» стали лише підтвердженням того, що Кварцяний знайшов тих виконавців, які здатні грати так, як хоче тренер. Окрім цього не варто забувати про матч з київським «Динамо», попри провальний перший тайм, лучани завдали неймовірний темп у другому і могли зрівняти рахунок, хоча, варто сказати, що за такої відкритої гри і могли збільшити його не на свою користь. А ігри на виїзді , особливо, результати дивували: перемога над «Оболонню», донецьким «Металургом», «Ворсклою» і супер-гра проти криворіжців, а ще були «Карпати», з якими Фортуна відвернулася від лучан( не можна не згадати вихід віч-на-віч Майкона на голкіпера львів’ян за рахунку нуль-нуль, тоді лише стійка врятувала господарів.) і достойна гра у Харкові проти єврокубкового бійця від України.

Команда Кварцяного, а саме так, і більше ніяк можна охарактеризувати «Волинь», майже без солідних виконавців зуміла дати бій кожному з ким грала, окрім «Ворскли». Особливо, вражала фізична підготовка лучан, які «носилися» по полю до кінця матчу, для волинян не було жодних авторитетів, і нехай хтось не погодиться. Вболівальники часто їм дякували за самовіддачу оплесками, навіть, після поразок.

Найкращі трансферні придбання: Найуспішнішим підсиленням під час літнього трансферного вікна безумовно став Богдан Бутко, який є вихованцем футбольної школи «Шахтаря». Термін оренди розраховано на рік, але чи затримається Бутко довше? Адже вже є чимало клубів, які хочуть його побачити у себе. Одним з найвдаліших придбань уже під час сезону став Сорін Парасків ( гравець румунської «Унірі»), який технічною грою додав різноманіття атакам. Також суттєво підсилив «Волинь» Скоба (гравець луганської «Зорі»). Він діяв на позиції центрального півзахисника і нині важко уявити без нього цю ланку лучан. До речі, саме після появи цих гравців у складі (з «Севастополем» та «Іллічівцем» відповідно), волиняни і почали своє сходження турнірною таблицею. А в чотирнадцятому турі у матчі з «Динамо» з’явився давній улюбленець місцевої публіки нападник Олександр Пищур, який повернувся зі Словаччини. Саме Олександр за п’ять зіграних матчів забив більше голів, ніж усі інші нападники за всі 19 турів. І хоча три з п‘яти результативних ударів Пищур завдав з одинадцятиметрової позначки, але головне, що саме він став справжнім лідером команди, якого так не вистачало, і справжнім капітаном, бо до нього, хто тільки не приміряв пов’язку на руці. Також варто відзначити центральних захисників Омоко та Ващука. Щодо Стевича, то цей гравець з кожним матчем прогресує і наступного сезону, мабуть, Кварцяний на нього таки буде розраховувати.

Найкращі гравці: Бутко був настільки виразним і незамінними, що лучани за весь сезон зіграли без нього аж один матч, до речі, перший з полтавчанами, решту Богдан стабільно займав позицію на правому фланзі, то захисника, то грав у півзахисті. Хоча, як на мене, йому краще вдаються саме атакуючі дії, адже маючи таку швидкість і техніку будь-якому оборонцю непросто з ним впоратись. А на протилежному фланзі діє справжній «енерджайзер» - Пічкур, який своєю грою не раз доводив, що недарма він – один з найбільших улюбленців вболівальників «Волині». От лише Євгена не вистачає на весь матч, а так цей півзахисник давно довів, що він є основним гравцем луцької команди. Також показав себе досить надійним на позиції «номер один» Віталій Неділько, який стільки раз виручав команду з безнадійних ситуацій, що без аплодисментів в його сторону не обійтись. Незважаючи, що зіграв свій перший матч з «Карпатами» у восьмому турі не дуже надійно, проте далі у своїй кваліфікації сумніватися не доводилося. Ну, і не можна обійти Шарпара, якому у розпалі сезону довелося перекваліфіковуватися у центральні захисники, однак своїми діями на полі В’ячеслав не лише показав, що він альтернативний гравець, але й зацікавив собою низку клубів Прем’єр-ліги. Хоча, вцілому, увесь основний склад цю частину чемпіонату відіграв пристойно.

Розчарування сезону: Найбільшим з них став, як на мою думку, нападник Майкон Перейра. Від нього, як від основного форварда, чекали значно більше, а не лише два голи у 15-ти іграх, при чому у більшості з них він був майже непомітним плюс нереалізоване пенальті з «Іллічівцем». Також чекали кращої гри від сенегальського голкіпера Ісси Ндоє. Саме після його помилок «Волинь» програла «Дніпру», «Зорі» і «Шахтарю». З донеччанами, так взагалі «одиничка» волинян звів нанівець усі старання партнерів, власне, за що його було, фактично, переведено у дублюючий склад. Поки що не розкрилися Рачич і Няга, можливо весною у них буде така можливість.

Найкраща гра сезону: Однозначної позиції тут немає. Є кілька кращих ігор. Як на мене номер один - це гра на виїзді у Кривому Розі, де «Кривбас» був обіграний 4:2 при тотальному пресингу волинян. І навіть за такого рахунку волиняни продовжували атакувати і не давали спокійно супернику прийняти м’яч навіть на його половині поля. (Хто не бачив цієї гри, той втратив багато). Також достойною гра була на своєму полі з дніпропетровським «Дніпром», який мав усього два моменти – один з яких його гравці і реалізували, однак той настрій, який панував у серцях гравців волинян, явно, заслуговував на більше, ніж 1:1. І звичайно матч з донецьким «Шахтарем», якби не прикрий гол, то ця гра була б найкращою у сезоні, адже чемпіон нічого не міг вдіяти із бійцівським настроєм лучан.

Найгірша гра: Вона одна – це перший матч з «Ворсклою» у рідних стінах - 0:4. Як кажуть, перший млинець видався глевким. Програна гра повністю і безапеляційно, далеко не найсильнішому супернику, до того ж на власному полі. Після цього матчу відразу чотири гравці були виключені з команди: Семочко, Лісовий, Шандрук і Ковалюк.

Динаміка змін турнірного положення «Волині» по турах

«Волинь»: 16 - 16 - 16 - 13 - 14 - 14 - 14 - 15 - 13 - 10 - 10 - 10 - 11 - 12 - 10 - 8 - 9 – 7-6 місце.

Прем’єр-ліга. Чемпіонат України сезону 2010/11 рр..

Усі ігри Волині у Прем’єр-лізі сезону 2010-2011:

Бомбардири:

1. Пищур - 5

2. Павлов - 2

3. Парасків - 2

4. Бутко - 2

5. Майкон - 2

6. Пічкур - 2

7. Скоба - 2

8. Ващук - 1

9. Гошкодеря - 1

10. Стевич – 1

Загальна відвідуваність домашніх матчів сягнула 76250 глядачів, що в середньому виходить 7625 за гру. Як для «Волині» - це не поганий показник . Найбільше глядачів відвідало матчі «Шахтаря», «Дніпра» та «Динамо».

Кубок України. Щодо кубкових зустрічей, то їх було лише дві. І обидві невдалі. Адже в 1/16 команда Кварцяного приклала надзусилля, щоб перемогти аматорську команду «Карпати» (Яремче) з рахунком 5:4, програючи по ходу зустрічі 0:3. А в наступному колі поступилася першоліговій «Сталі» з Алчевська 0:1 і вилетіла з турніру.

«Карпати» Яремче- «Волинь» Луцьк 4:5

Склад «Волині»: Неділько, Скоба, Бутко, Ващук, Максим ‘юк, Няга,(Сімінін, 50), Павлов(.Пічкур, 27), Женюх, (Карасюк, 83),Стевич, Шарпар, М.Олівейра.

Голи: М.Олівейра (47), М.Олівейра (52), Скоба (62), Скоба (76), М.Олівейра (78)

«Сталь» Алчевськ - «Волинь» Луцьк 1:0

Склад «Волинь»: Неділько, Ващук, Сімінін, (77.Бута, 29), Шарпар, Гошкодеря, (16.Няга, 46), Скоба, Парасків, Грінченко, Стевич, Пічкур, (Бабир, 77), Пищур.

Що очікувати наступного сезону? Якщо «Волинь» збереже склад і Кварцяний зуміє налаштувати гравців, а це він уміє, якщо команда і надалі буде пропагувати атакуючу гру з пресингом по всьому полі, незважаючи, де відбувається матч дома чи в гостях, то 6-те місце буде цілком закономірним, яке ймовірно може стати «євро кубковим». Однак, якщо лучани втратять кілька провідних гравців у міжсезонні і Віталію Кварцяному знову доведеться «ліпити» нову боєздатну дружину, то важко сказати на якому місці опиниться «Волинь» після закінчення чемпіонату, хоча запасу очок повинно вистачити для збереження прописки в еліті. Однак, поки що лучани грають цікаво і безкомпромісно. Дуже хочеться, щоб такий футбол «Волинь» демонструвала і весною.