"Український футбол": Срна - кращий легіонер України

…Не поспішаючи, бразилець йде до лави для запасних своєї команди. Справді — Брандао свою справу сьогодні зробив, забивши у ворота господарів другий м’яч. Потиснувши руку партнеру та Бернду Шустеру, Лемос да Сильва вмощується на сидінні, передавши ігрову естафету хорватському новобранцю команди Даріо Срні… 12 липня 2003 року о 19.31, коли Запоріжжя отримувало змогу вперше в Україні побачити майбутнього найкращого правого захисника вітчизняної першості наступних семи років…

Чи міг тоді хтось уявити, що цей скромний 21-річний уродженець хорватського гандбольного міста Меткович стане найкращим гравцем українського чемпіонату сезонів 2008/2009 та 2009/2010? Чи могла собі уявити Хорватія, що в Україні (а не в Англії, Німеччині чи Франції) гратиме її герой? Навряд. А Даріо раніше ставав і найкращим хорватським футболістом останніх двох сезонів за версією тамтешньої газети «Вечірній Лист».

Перераховувати досягнення Срни можна довго. Звісно, в списку трофеїв немає Кубка Ліги чемпіонів, Кубка світу чи Золотої бутси. Але, керуючись тутешніми реаліями, переоцінити внесок капітана «Шахтаря» в успіхи українського клубного футболу нелегко. Його можна не любити за симуляцію, за різкі висловлювання на кшталт «ми давно вже сильніші за «Динамо»«, за зачіску чи навіть за акцент. Але якщо хтось захоче посперечатися щодо лідерства Даріо в ранзі правого захисника чемпіонату, то обпечеться тут таки. Та чи знайдеться людина в Україні, яка б не хотіла бачити такого футболіста в команді, за яку вболіває?..

Цей рік минув для Даріо неоднозначно, але, попри все, він не знає конкуренції в Україні ні на своїй позиції, ні серед легіонерів чемпіонату загалом.

Друга частина попереднього сезону розпочалася для «гірників» прикрою поразкою від «Фулхема», який опісля гратиме в фіналі дебютної Ліги Європи. «Кроти» тоді були просто зобов’язані перегравати англійського середняка. Але, добряче «повозивши» підопічних Ходжсона в обох матчах, у підсумку все ж поступилися. Даріо Срна брав участь в обох поєдинках, але допомогти «пробити» англійський захист італійського зразка йому також не вдалося. Він відзначив: «Що тепер говорити — гра закінчилася, 1:1. Йдемо далі. Шкода. Але спасибі вболівальникам, які прийшли на стадіон, аби підтримували нас, особливо на останніх хвилинах. Якщо чесно, команда дуже засмучена. Ми так хотіли вийти у наступну стадію».

Сюди ж можна додати й провал збірної, але навіть ці два чинники не зупинили учасників референдуму нашої газети. «Гірникам» вдалося в чемпіонаті України наздогнати «Динамо» й таки вибороти першість. З огляду на значне відставання «кротів» після першого кола, цей успіх став для них удвічі приємнішим. А його вага помітна й нині — команда напряму потрапила до групового раунду Ліги чемпіонів та при жеребкуванні була в другій корзині. Тепер же ми зможемо побачити донеччан у Чемпіонській лізі й весною.

Що ж зробив Даріо для успіху команди? Впродовж цього року він був справжнім лідером: харизматичним та непоступливим, на якого завжди можуть покластися партнери. Хорват, повівши «Шахтар» за собою після поразки від «Фулхема», не може зупинитися й досі — перше місце в чемпіонаті, вихід до півфіналу національної Чаші та 1/8 ЛЧ. Такому доробку може позаздрити кожен футболіст. І так само жоден з них не суперечитиме, вважаючи, що без Даріо цього успіху не було б. Причина — не лише в лідерських рисах хорвата, а й в його футбольній мудрості та високому рівні майстерності та підготовки.

А нині в нашому газетному колективі нуртує думка, що рівень Даріо, можливо, навіть вищий за рівень «Шахтаря» (а це все таки показник, беручи до уваги саме нинішній «Шахтар»). Кращих правих беків на планеті не так уже й багато попри всі ігрові недоліки хорвата, як-от подекуди психологічна нестійкість, посередня швидкість та не завжди чітка гра в захисті.

Тому напередодні Новорічних і Різдвяних свят «УФ» сердечно вітає Даріо Срну зі здобуттям «Кришталевого м’яча» — призу Легіонерові року в Україні!

Найкращі легіонери України 2010 року

1. Д. Срна («Шахтар») – 187 очок (44 перших місць + 22 других + 11 третіх)

2. Тайсон («Металіст») – 99 (11+22+22)

3. Вілліан («Шахтар») – 58 (11+6+13)

4. Дуглас Коста («Шахтар») – 45 (9+6+6)

5. Едуардо («Шахтар») – 39 (4+8+11)

6. Фернандиньо («Шахтар») – 37 (9+4+2)

7. Луїс Адріано («Шахтар») – 25 (3+8+0)

8. О. Вукоєвич («Динамо») – 17 (1+6+2)

9. Р. Єременко («Динамо») – 15 (0+4+7)

10. К. Хав’єр («Металіст») – 11 (1+1+6)

11. Л. Ідахор («Таврія») – 11 (1+0+8)

12. Папа Гуйє («Металіст») – 7 (0+3+1)

13. В. Денисов («Дніпро») – 7 (0+2+3)

14. М. Левандовський («Шахтар» + «Севастополь») – 6 (2+0+0)

15. Г. Мхитарян («Металург» Д. + «Шахтар») – 6 (1+1+1)

16. Жадсон («Шахтар») – 5 (1+0+2)

17. Я. Лаштувка («Дніпро») – 4 (1+0+1)

18. Р. Рац («Шахтар») – 3 (1+0+0)

19. С. Годвин («Карпати») – 3 (0+1+1)

20. О. Гурулі («Карпати») – 3 (0+1+1)

21. Едмар («Металіст») – 2 (0+1+0)

22. Жуніор («Металург» З.) – 2 (0+1+0)

23. Фініньо («Металіст») – 2 (0+1+0)

24. Т. Хюбшман («Шахтар») – 2 (0+1+0)

25. М. Шацьких («Арсенал») – 2 (0+1+0)

26. Бетао («Динамо») – 1 (0+0+1)

27. Й. Маркоський («Ворскла») – 1 (0+0+1)