Ліга Європи. "Карпати" – ПСЖ 1:1. Гримнути дверима шафи-купе

"Карпати" - ПСЖ 1:1

Голи: Федецький 45 - Люиндула 39

"Карпати": Тлумак, Мілошевіч, Тубіч, Федецький, Ткачук, Худоб'як, Авєлар, Мартинюк, Кожанов (Гурулі 68), Кузнєцов (Гудима 81), Габовда (Г.Баранець 62)

ПСЖ: Купе, Сеара, Камара, Маконда (Моріс 69), Траоре, Тьєне, Сессеньон, Бодмер (Касмі 78), Клемен, Люиндула, Ердинг (Махеджуф 90)

Попередження: Федецький 87 - Сессеньон 58, Тьєне 83

Не вдалося. Або не повністю вдалося. Це хто як дивиться на останню гру «Карпат» у Лізі Європи зокрема, і в 2010 році загалом. Особисто мені здається, що не вдалося. Тому що в такого ПСЖ не просто можна – треба було перемагати.

Про те, з яким складом приїхав до Львова паризький клуб вже усі добре знають. Нене, Жюлі, Оаро, Макелеле та інші знакові фігури теперішньої команди залишилися готуватися до гри проти «Монако». Віддуватися за них приїхали ті, хто не має постійної ігрової практики. Хоча ті ж таки Сессеньон, Ердінч та Люіндула якщо і не грають в основі, то точно виходять на заміну. Антуан Комбуаре, який за матчем дивився з VIP-ложі (в останній грі він оскаржив рішення арбітра, за що був вилучений), виставив такий склад: Грегорі Купе замінив у рамці Еделя, четвірку оборонців склали Сеара, Траоре, Камара та Тьєне; Бодмер і Клеман – пара опорників; Сессеньон та Маконда бігали на флангах півзахисту, Люіндула грав відтягнутого форварда, а Ердінч діяв на позиції центрального нападника. Склад, звісно, далекий від оптимального, але і не дуже резервний.

Якщо Комбуаре може дозволити собі крутити-вертіти своїми гравцями як заманеться, то в Олега Кононова проблеми куди серйозніші. Відразу восьмеро гравців, більшість з яких вийшло б в основі, з різних причин допомогти команді не могли. Батіста, Кополовець, Зеньов, Ощипко, Голодюк, Тарасенко – травмовані або відновлюються від травм; Годвін дискваліфікований; у Чечера проблеми сімейного характера. Тож Тлумак захищав ворота; Федецький, Мілошевіч, Тубіч, Авелар – це оборона; зовсім незвичний центр поля (а що робити?) – Мартинюк грав опорника, Ткачук і Григорій Баранець трохи вище; Худоб’як і Кожанов розташувалися по краях, Кузнецов на вістрі.

Найголовніше, що помітили навіть ті, хто прийшов на футбол вперше (не найкращий вибір для дебюта – це точно) – очі в «Карпат» не те що горять, вони палають. Зі стартових хвилин можна було спостерігати чіткий контраст – гравці в зелено-білій формі постійно кидалися супернику в ноги і вигризали м’ячі. Тоді як їхні суперники вкрай рідко стелилися навіть у підкатах. Французів реально шокувала львівська погода. І невідомо, що більше вплинуло на їхні дії – незіграність чи все таки умови. «Карпати» мали б це розуміти і мали б вичавити максимум з такої можливості. Весь перший тайм команда Кононова тримала м’яча, володіла територією, і що найцікавіше – перегравала ПСЖ в центрі поля. Молодий Мартинюк не загубився і каші не зіпсував. Так, можливо, і його трохи обтяжувала незіграність зі своїми партнерами. Те саме можна і про Григорія Баранця сказати. Інколи було вкрай складно зрозуміти логіку їхніх дій. Хоча із загального ансамблю вони не випадали.

«Карпати» мали забивати першими. Прекрасна нагода була в Кожанова. Денис отримав хорошу передачу на хід, вже втікав від захисників – ударна позиція була просто ідеальна. Не зрозуміло навіщо він зробив ще кілька кроків. У результаті, всього лише кутовий. Шкода, потім таке марнотратство «аукнеться». Непоганий момент був в Кузнецова. Він першим зреагував на подачу з правого флангу, але по воротах не влучив. І тут би притиснути, пришвидшити свої дії… Але на такому газоні (власне, саме поле, як для середини грудня, кращим бути просто не могло) про якісь продумані комбінації говорити важко – у таких випадках більше можна отримати від рикошету чи необачності захисника. Так і сталося, от тільки скористалися необачністю не «Карпати», а ПСЖ. Почалося усе з перспективної атаки – Кожанов біля свого штрафного підхопив м’яча і вже хотів віддати на вільного партнера. В останню мить суперник вдало підставив ногу і зміг зупинити м’яча. Обрізка стала фатальною: пішла подача в штрафний, Федецький м’яча виграє, але грудьми скидає його точно на ногу Люіндули. Тлумак кидається на перехоплення, однак встигає лише зменшити швидкість польоту круглого. Червоний м’яч підступно закочується у ворота. Як на зло, Федецький, який хотів його зупинити перечепився через воротаря і обоє безсило повалилися на траву. Цей гол став, мабуть, найбезглуздішим в усій карпатівцській єврокубковій кампанії. Статистика, однак, говорить про протилежне. В усіх шести матчах у групі «Карпати» пропускали першими…

Ясно, що Федецький з його характером, просто не міг не реабілітуватися. Тому коли за кілька хвилин «Карпати» отримали право на штрафний, саме він взявся його виконувати. Артем добре розумів – за таких погодніх умов відстань до воріт нівелюється. Якщо м’яча трохи підкрутити і направити у ворота низом, воротарю буде дуже важко його відбити. Федецькому вдалося реалізувати цей задум. Червоний м’яч, здається, відрізняється від звичайного. От і Купе не зміг зафіксувати слизьку сферу – м’яч ганебно прошмигнув у нього між ногами – 1:1 і перерва.

Другий тайм видався не таким веселим. Обидві команди втомилися фізично, але «Карпати» продовжували «гризти». Хлопці і справді не думали про відпустку, як це багато хто прогнозував. Далеко не все виходило – це факт, було багато ігрового браку, неточних передач, обрізок тощо… Але було і бажання, яке перекривало усі мінуси. Не виключено, що таке ж бажання було і в попередніх матчах, але тоді суперники були інші, вони не дозволяли тому «бажанню» вилізти за рамки. А ПСЖ дозволяв.

Поза тим, треба було забивати, але моментів стало менше. Парижани плюнули на атаки і скотилися в оборону. Не те щоб вони механічно закрили зони – ні, просто досить щільно грали з Худоб’яком та Кузнецовим. Правда, втримати їх не завжди вдавалося. На початку другого тайму Худоб’як зміг уникнути офсайду і отримав м’яча перед воротами Купе. Можна було розвертатися і бити, але Ігор побачив вільного Кузнецова і не пошкодував передачі. У той момент Худоб’як не помітив, що нападник в офсайді. Суддя справедливо не зарахував гол.

Мало-помало ПСЖ почав підмерзати в обороні і десь у середині тайму здійснив кілька розвідувальних рейдів у стан суперника. Особливо гострою була акція Ердінча, але Тлумак здорово кинувся йому на перехоплення та видряпав м’яча. Час спливав, а ніхто з «Карпат» не наважувався взяти на себе ініціативу і повести команду на фінальний штурм. Зате фанати вирішили ефектно попрощатися з Лігою Європи – вони так надиміли, що хвилини дві розгледіти події на полі було нереально. Тим не менше, норвезький суддя гру не зупинив.

У фіналі поєдинку Олег Кононов повністю обновив атаку – матч догравала трійка у складі Габовди, Гудими та Гурулі. Але ніхто з них так і не зміг бодай раз серйозно потурбувати Купе. Вже на останні доданій хвилині прекрасна нагода була в Худоб’яка, який отримав м’яча на лінії штрафного. Здавалося, що Ігор виграв темп і має, щонайменше, один крок в запасі, може прискоритися, пройти до воріт. Але він ударив відразу, а потім ще довго тримався за голову – щастя ж було зовсім поруч.

Тож нічия, яку, зважаючи на п’ять попередніх поразок, можна назвати позитивним результатом. Але від цієї нічиєї залишився неприємний осад, хотілося більшого, причому хотілося не просто так, а заслужено.