Богдан Бутко. Із Луцька - в Європу

Богдан Бутко став справжнім відкриттям поточного сезону в Україні. Влітку 19-річний захисник, права на якого належать донецькому "Шахтарю", був орендований луцькою "Волинню" і після липневого дебюту в Прем'єр-лізі відіграв за нову команду 17 матчів чемпіонату без замін. Лучани, які щойно повернулись до найвищого дивізіону, пішли на зимову перерву із шостим результатом та чотирма очками відставання від "зони УЄФА".

Відзначитися Бутку вдалося й на міжнародній арені. Вперше одягнувши футболку молодіжної збірної України у серпні, хлопець зробив вагомий внесок у завоювання нею путівки до фінального раунду чемпіонату Європи-2011. Богдан забив гол у надважливому матчі проти Франції (2:2) і взяв участь в обох зустрічах переможного плей-офф із Нідерландами (3:1 та 0:2).

Свого часу тренери використовували Бутка на місці лівого або центрального оборонця, але у юнацьких збірних, за які він загалом провів 45 поєдинків, Богдан зрештою застовпив за собою правий фланг. У клубі витривалого та швидкісного виконавця нерідко висувають уперед - це дозволяє ще більше розкрити його атакуючий потенціал.

Богдан залюбки підтримує напад і, маючи гарну техніку, сміливо йде в обіграш. Водночас, працюючи у відборі, відзначається непоступливістю й частенько бере гору в єдиноборствах завдяки вдалому вибору позиції та непоганим фізичним даним. Звісно, до національної збірної Бутко поки не дозрів, але у майбутньому він би міг цілком закрити проблемну позицію на тій таки правій бровці.

Займатися футболом Богдан почав у Костянтинівці Донецької області та згодом отримав запрошення до спортшколи "Шахтаря", куди їздив, щоразу долаючи відстань у 70 км в один бік. Пізніше наполегливий хлопець, витримавши шалений конкурс, вступив до юнацької клубної академії, а у 2008-му був переведений до третьої гірницької команди, яка виступає у другій лізі.

У юнацькі збірні Бутко почав залучатися у 2006-му. Він був одним з наймолодших гравців у складі синьо-жовтих, котрі вперше у своїй історії влітку 2009-го виграли золото першості континенту серед 19-річних. Щоправда, вже у другому матчі фінального турніру, що його приймали Донецьк та Маріуполь, захисник зазнав травми і за подальшими успіхами партнерів спостерігав із трибун. Утім, зараз, на відміну від більшості інших тріумфаторів турніру, він має стабільну ігрову практику на високому рівні.

У липні 2010-го, так і не відчувши зацікавленості з боку наставника "Шахтаря" Мірчі Луческу, хлопець погодився на зміни. "Я бачив, як мої партнери по дублю переходять в інші команди Прем'єр-ліги, і, звісно, також хотів зробити крок угору. Тому й відгукнувся на пропозицію "Волині". Саме тут я отримав нагоду по-справжньому перевірити свої можливості", - згадує Бутко. "Шахтар" віддав свого футболіста в оренду на один сезон, однак не забув перед цим пролонгувати з ним контракт до 2013 року.

Адаптація у Луцьку була нетривалою. Місцеві вболівальники відразу визнали Богдана за свого, а той віддячував їм за підтримку упевненою грою. "Волинь" поступово набирала оберти, і разом із нею прогресував новачок, устигнувши відзначитися двома забити м'ячами у поєдинках проти "Таврії" та "Кривбасу". Послугами Бутка скористався й тренер "молодіжки" Павло Яковенко, який зробив ставку на нього у вирішальний період відбору ЧЄ-2011. Вірогідно, і у Данії, що прийматиме фінальний турнір, на цього стрімкого крайка покладатимуться неабиякі надії.

"Бутко - гравець із великим майбутнім, - каже про підопічного наставник "Волині" Віталій Кварцяний. - За рік чи два він має вирости у класного майстра". Хоча самого захисника у Луцьку майже все влаштовує, він сповнений рішучості довести своє право на місце у складі рідного "Шахтаря". Каже, головне - працювати. "Я впевнений, що шанс рано чи пізно надається кожному. Потрібно лише його використати", - зазначає Богдан.

У Донецьку також задоволені прогресом Бутка, а отже, повернення оборонця додому може відбутися вже найближчим часом. Чув про це й він сам: "Багато що залежатиме від того, чи залишиться в "Шахтарі" Даріо Срна, котрий також діє на правому фланзі". Поки хорват, здається, нікуди не збирається. Але чи треба підганяти час талановитому українцю?