Сергей Стороженко vs Александр Бандурко в программе "Футбольный код"

Гостями программы «Футбольный код», выходящей на Первом национальном, стали два первых вице-президента ФФУ Александр Бандурко (А.Б.) и Сергей Стороженко (С.С.), президент ПФЛ Милетий Бальчос (М.Б.), а также руководитель управления информационной политики ФФУ Сергей Васильев (С.В.). Ведущие программы Андрей Столярчук (А.С.) и Наталья Родзинская (Н.Р.) на протяжении часа задавали гостям вопросы, касающиеся в основном недавнего Конгресса, а также сложившейся ситуации в высшем футбольном органе страны. Предлагаем вашому вниманию текстовую версию данной программы.

А.С.: - Сталася певна революція на Конгресі ФФУ і склалася така ситуація, що більшість не належала Григорію Михайловичу Суркісу. У чому причина зміни диспозиції сил в українському футболі?

С.С.: Мені важко відповісти на таке запитання. Можливо, думки делегатів та людей, які з’їхалися з усіх куточків нашої країни, змінилися. А під впливом чого? - це треба ще аналізувати. Чому люди, які , в більшості, віддали все своє життя футболу і хочуть бачити його чесним, прозорим та рівним для усіх, повели себе таким чином? – це питання, яке треба досліджувати.

А.С.:- Давайте це питання адресуємо Олександру Івановичу. Чи було несподіванкою для вас така зміна диспозицій, і у чому ви вбачаєте причину цього?

А.Б.: Вы знаете, есть Суркис и его команда. Повестка дня согласовывалась заранее, это был обычный Конгресс, который подводил итоги работы за год.

Н.Р.:- Я перепрошую, чи не здається вам, що якщо делегати поставили питання про внесення у повістку дня питання про недовіру Григорію Суркісу, то це свідчить про те, що вже існує якась проблема?

А.Б.: Это не свидетельствует об этом. Дело в том, что делегаты, которые находились в зале, вопрос «доверия - недоверия» не обсуждали среди своих коллективных членов исполкома конференций. Они должны были это сделать согласно уставных норм, и только затем, выступив на Конгрессе с конкретной критикой, с конкретными претензиями, требовать отставку президента. Ведь, по сути, мы только услышали одно замечание, которое сделал Сергей Михайлович. Зайдя первым на трибуну, он сказал, на сколько я помню, анонимные плакаты и бигборды, которые сегодня размещены по Украине, настораживают. И еще он заявил, что национальная сборная в товарищеских встречах не набирает достаточное количество очков, не показывает зрелой игры. Все, больше конкретных замечаний по поводу работы всей федерации мы не услышали ни от одного делегата. А это должно было быть сделано.

Н.Р.:- Олександре Івановичу, в мене є одне конструктивне зауваження. Справа в тому, що я була присутня на Конгресі, мені було дуже цікаво спостерігати за перебігом подій. Ви кажете: «Ми не почули…», а почути було неможливо тому, що почався оцей скандальний процес, коли ніхто нікому не давав говорити, все це перетворилося на суцільний скандал. Тому я вважаю, що просто не було можливості висловитися.

А.Б.: Вы помните, как начался Конгресс, когда один из депутатов Верховной Рады Украины полностью занял трибуну, и начал предлагать изменить повестку дня, что является нарушением регламента, второй - выступал с места, и рассказывал о изменении в законах про общественные организации, третий – задавал толерантные вопросы, а четвертый – просто поднялся и заявил: «Мы имеем право изменить уставную норму на этом Конгрессе». Действительно, в такой ситуации делегатам было сложно рассказать о делах.

Н.Р.: - До речі, всі ці три позиції, про які ви сказали, можливо, мають право на життя і в якійсь із них знаходиться істина? Пане Мілетій, ви були активним учасником Конгресу, прошу вашу точку зору. Чому не вдалося внести питання про відставку Григорія Суркіса?

М.Б.: У вашому питанні прозвучала фраза «відбулася революція». Я б так не сказав. Ми побачили, що у більшості делегатів змінилося сумління, розуміння ситуації, яка присутня у футболі. По-друге, я не буду глибоко входити в питання: «Чому не поставили на голосування?» і т.д. Мене весь час бентежить одне питання. Якщо ми говоримо про те, що я, як президент ПФЛ, мав спочатку обговорити це питання зі своїми клубами…

Н.Р.:- До речі, чи обговорювали ви таке питання?

М.Б.: Я, звісно, консультувався з клубами. Сам я такі важливі рішення стараюсь не приймати. Інша справа, що документально ми це не оформляли, але найближчим часом ми це зробимо.

Коли Григорій Михайлович Суркіс двічі ставив питання про вотум довіри до себе, не консультуючись з регіональними федераціями, тоді воно ставилося на голосування, голосувалось і приймалися рішення. Чому це можна було зробити? Тоді були такі ж статутні норми і закони, як і зараз. Чому їх тоді можна було застосувати чи ігнорувати, а зараз - ні?

Н.Р.:- Григорій Михайлович казав про те, що він двічі порушував регламент, а в третій раз цього робити не буде. Давайте це питання переадресуємо Сергію Леонідовичу.

С.В.: Когда-нибудь человек должен стать законопослушным. Но если, припустим, человек 10 раз переходил дорогу в неположеном месте, и ему указали на это квалифицированные юристы, консультанты, и он перестал это делать, то здесь нет ничего удивительного.

Н.Р.:- Пане Сергію, а може він перестав це робити, коли відчув що існує реальна загроза?

С.В.: Я в прошлой передаче говорил, и прошу тоже самое учесть и в этой. Давайте не создавать виртуальные ходы и выходы, которых на самом деле не существует. Если ситуация очень проста, то ее нужно рассматривать просто, и тогда люди ее поймут гораздо быстрее, чем если мы начнем закручивать какие-то спирали.

Н.Р.:- У нас є кваліфікований юрист, який казав на Конгресі, що був законний шлях, за яким можна було внести це питання.

С.В.: У нас, кроме Сергея Михайловича, сидели в президиуме представители ФИФА и УЕФА. Когда ситуация зашла в тупик, господин Суркис обратился к ним, и они дали понять залу, что в данной конкретной ситуации есть единственный способ рассмотрения вопроса о вотуме доверия, и объяснили, что это можно сделать на внеочередном Конгрессе, процедура собрания которого известна.

Н.Р.:- Деякі делегати з Конгресу розцінили зачитку тих листів від ФІФА та УЕФА, у яких мова йшла про те, що не треба тиснути, треба робити все правильно, як своєрідний тиск на делегатів.

С.В.: В отношении того, кто как воспринял директивные указания, рекомендации или консультации ФИФА и УЕФА, пусть это останется на совести каждого делегата Конгресса, который должен понимать о том, что ФИФА и УЕФА являются вышестоящими структурами в рамках законодательства, которое действует и на ФФУ.

А.С.:- Ми почули, що були юридичні підстави внесення на порядок денний цього питання відносно недовіри президенту ФФУ, а також іншу точку зору, що це є не правова норма. Сергій Михайлович, чи мали делегати ФФУ юридичні підстави?

С.С.: Ніхто, ніколи не приховував, що правові норми в Україні, в Європі, у світі, і, в тому числі, в статутних документах ФФУ, мають конкуренцію між собою. Тобто, є норми, які конкурують. Але давайте думати про інше, про те, хто є вищим керівним органом федерації футболу ? Звичайно, це Конгрес. Хто збирає цей Конгрес? Звичайно, виконком. Чи можуть делегати, які зібрались на Конгресі висловлювати свої думки, чи вносити свої пропозиції? – звичайно, можуть! Якщо є норма, яка не дозволяє вносити конкретну пропозицію, тобто вносьте що хочете, але тільки не цю, то хто може трактувати статут і футбольні закони? Тільки той орган, який його прийняв та затвердив. Тому можна було спокійно поставити на голосування це питання, як думає зал з цього питання трактування норми, тому що в статуті прямо і чітко сказано, що Конгрес може прийняти будь-яке рішення з будь-якого питання, тому ще він є вищим керівним органом федерації. Не може бути виконком ФФУ вищим ніж Конгрес.

С.В.: Я уважаю точку зрения господина Стороженко, но придерживаюсь мнения, высказанного экспертами ФИФА и УЕФА, которые прямо на месте в зале «разрулили» эту ситуацию, дали всем понять о том, что необходимо сделать, чтобы снять напряжение. Почему этого не удалось сделать? – это другой вопрос. Я хочу сказать несколько обеном, и переформатировать контекст нашего сегодняшнего разговора.

А.С.: - Ні, давайте по темі…

С.В.: По теме, все абсолютно по теме… 2007 год, после победы команды Суркиса в тендере, осенью Конгресс ФФУ принимает решение о делегировании господину Суркису и его команде 5 лет, включительно до завершения Евро-2012, для реализации данного проекта. Совершенно конкретные, четкие мотивы, никаких вопросов и рассуждений о том, логично ли это или нет. Логично! Команда выиграла тендер о проведении этого турнира, команда принесла его в страну, и команда должна этот турнир довести до конца. Господин Суркис, вместе со своей командой, в которой, до недавнего времени, был и Стороженко, взяли на себя эту ответственность , сделали это приоритетной темой деятельности ФФУ на ближайшие 5 лет, включительно до 2012 года.

А.С.:- Яке це має відношення до юридичних основ внесення питання про недовіру?

С.В.: Объясняю. Это означает, что в случае, если бы Суркис, или команда, на протяжении этого периода времени, начали давать сбои, или начали заваливать процесс подготовки к турниру, то у делегатов Конгресса, у Сергея Михайловича Стороженко, у любого из членов нашей футбольной семьи, было бы совершенно объективное право поставить вопрос о том, что господин Сурксис заваливает ключевой проект ФФУ на ближайшие 5 лет.

А.С.:- Зрозуміло. Давайте передамо слово пану Мілетію.

С.В.: Одну секунду, я хочу закончить. Это говорит о чем? О том, что если первый вопрос повестки дня об итогах года по выполнению проекта «Евро-2012» даже не был заслушан, то алогизм просто выпирает. Понимаете? Я хотел бы, что бы мы просто эту тему…

А.С.: - Давайте повернемося до логічного русла і спробуємо надати слово пану Мілетію. На вашу точку, з юридичного боку, мали підстави делегати ФФУ?

М.Б.: Дуже правильно пояснив цю позицію Сергій Михайлович, і я абсолютно з ним згоден. Якщо ми говоримо про таку колізію, чи не колізію, що в статуті нечітко визначено це питання, то у ньому існує один дуже толковий пункт, який говорить про те, що, якщо щось відсутнє у статуті, то керуватися потрібно законодавством або нормами ФІФА та УЄФА. Сергій Михайлович, на Конгресі, привів, яка норма є в статуті ФІФА з цього приводу.

С.С.: Вибач, я знову кажу, що є стаття 25 Статуту ФІФА, де чітко і ясно сказано, що порядок денний Конгресу ФІФА може бути затверджений після обговорення всіх пропозицій, які внесли делегати.

А.С.:- Я думаю, що логічно буде, якщо на слова першого віце-президента ФФУ відповість інший віце-президент.

А.Б.: Почему? Я хочу подискутировать с Милетием Владимировичем, с учетом времени. Я не согласен с моими коллегами, и они понимают почему. Милетий Владимирович говорит: «Я обсуждал с футбольными клубами», но он делегат ПФЛ, т.е. аппарата, а не клуба. Да, он может на центральных советах обсуждать и т.д., и в этом нет никаких вопросов. Девятнадцать делегатов было от футбольных клубов, но вы мне скажите, я с этим выступил на Конгрессе, присутствующие делегаты получили пожелания, просьбы, или неистовую задачу «Суркиса – в отставку», от своих коллективных членов? Они там провели собрания, которые им сказали: «Знаете что, неважно два или полтора месяца, убирайте Суркиса, он не готов, он валит программу, он не работает, или его команда плохо работает»? Нет, они этого не сделали. Значит, определенную группу делегатов просто настроили на эту программу, при чем за 1-2 недели, и у нас есть такая информация.

Н.Р.:- Кто настроил?

А.Б.: Инициативная группа, анонимные болельщики. Ведь все началось с чего, вы не помните? Начинается мощная информационная атака. Вкладываются огромные сумы денег на «рекламу» на бигбордах, бегущей строке в метро. И это происходит во многих городах Украины. Затем появляется некий план блокирования ФФУ. Идет массированная подготовка и выход на Конгресс. Затем, вольно или невольно, вы говорите о влиянии или давлении. Министр спорта открыто в ноябре выступает в прессе, я приводил этот пример, сейчас я не буду полностью зачитывать, где он говорит о том, что Конгресс, и людей, которые там работают, нужно менять. Если бы это говорил президент ПФЛ или Премьер-лиги , я бы это понял. Но это говорит государственный чиновник, это министр.

Н.Р.:- Але ж у нас демократія, кожний має право на власну точку зору.

А.Б.: Абсолютно верно, но он государственный служащий высокого ранга, он министр, и у него есть коллективные члены в зале, там были все спортобщества. Как вы думаете, посыл министра – это просто так, или как?

А.С.: - Це зрозуміло, пана міністра в нас, нажаль, немає. Я хочу поговорити про питання тиску, яке ви підняли на делегації ФФУ…

А.Б.: По поводу своего обращения к своим коллегам, я хотел сказать: «Где же логика?». Я пришел на Конгресс, у меня одна повестка дня. Вдруг, в зале я говорю, что три человека решили судьбу коллективного члена. Так вы там спросите, и привезите протокол…

А.С.: - Пан Олександр Бандурко адресував кілька критичних слів Мілетію Бальчосу. У нього є можливість відреагувати на ці слова, і одразу ж питання відносно тиску – чи чинився цей тиск, і чи вам, як делегату ФФУ, відомо про нього?

М.Б.: Відразу скажу, що мені не відомо таких випадків, де хтось на когось чинив би тиск. Я от коли відповідав на перше питання, відразу сказав, що у ході підготовки та роботи Конгресу , його відкриття, позицій президента, пропозицій від делегатів , більшість залу зрозуміла, що багато питань вирішується незаконно. Я вже привів факти, і сам президент ФФУ сказав про те, що він виносив питання. І коли мова йде про те, що винесення такого питання суперечить регламентним нормам, то всі уважно послухали цитату з регламенту, яку зачитав Сергій Михайлович на Конгресі. Вона дала усі відповіді на всі питання стосовно цього. По-друге, якщо говорити про позицію зали та делегатів, то вона визріла, і це всі побачили. Якщо говорити про позицію ФІФА та УЄФА, я їх розумію як людей, які були присутні на цьому Конгресі, як арбітри.

А.С.: - Я бачу з реакції пана Олександра, що у нього є що сказати, і чи є докази тиску, конкретні факти?

А.Б.: Я понимаю, что вас интересуют факты. Может быть, и будут факты, я пока говорю не о них. На трибуне с предложением об отставке президента был Данилов – народный депутат, Стороженко, Геллер – президент футбольного клуба, народный депутат, был Зац - зам председателя Донецкой федерации, тоже депутат, и был Ларин – губернатор, который стал председателем общественной Кировоградской областной организации. Вам это не странно?

Н.Р.: - Тобто ви це розцінюєте як тиск?

А.Б.: Нет, секунду, я же этого не сказал. Вы считаете, что губернатор, будучи в Кировограде председателем областной общественной организации, что является нарушением 120 статьи Конституции, где говориться, что чиновникам такого ранга запрещено занимать другие должности, тем более должности объедения граждан. Это же полностью давление. Так вот, 4 депутата выступило, и я бы с вами и коллегами согласился, если бы сказали, что выступило еще 2-3 председателя областных федераций, которые подвергли б критике Суркиса. Их не было потому, что большинство председателей областных федераций перед Конгрессом были приглашены к областным губернаторам. Конечно, на них никто не давил. Они рассказывали о позиции в футболе, о своем видении футбола, там им давались определенные советы. Мы не присутствовали на их беседе. Но 8 лет их никто не приглашал перед Конгрессами, а сегодня пригласили. Для большинства это показалось странным. Странным показалось и то, что депутаты у нас диктовали на трибуне, но это ни о чем не говорит, а из представителей областных федераций и спортивных обществ никто слова не сказал, а только молча поднимали руки.

Н.Р.: - Але лунали дуже серйозні звинувачення про те, що делегатів залякували, казали, що їх та їх дітей будуть звільняти з роботи, виганяти з університетів. От такі факти у вас є? Звинувачення дуже серйозне, а чи є докази?

А.Б.: Делегат Коломойский, можно к нему обратиться, и пригласить его на передачу и встретиться…

Н.Р.: - У меня есть цитата Коломойского, я хочу ее зачитать: «Мы не предпринимали никаких действий, но сейчас будем включаться, будем готовить «контр-давление». Это же тоже, своего рода, давление?

А.Б.: Может быть и будут такие факты, ведь мы достаточно информированы. Но сегодня сказать, что эта область или делегаты были подвержены жесткому давлению и т.д. – мы очень внимательно изучаем этот вопрос .

Н.Р.: - Докази є?

А.Б.: Доказательства будут. Снова мы возвращаемся к доказательной базе. Нам даже такие вопросы задавали: «Скажите, а кто давал установку и т.д.?»

А.С.: - Пане Олександре, ви висловили свою точку зору, пролунало прізвище пана Стороженко, який вийшов на трибуну. На вас чинився тиск? Ви були присутні на такій зустрічі, про яку говорили, що губернатори зустрічалися з представниками ФФУ і т.д.?

С.С.: Я хочу дати коротеньку історичну довідку. Починаючи з 1996 року ФФУ, ПФЛ, де ви працювали, вони робили все для того, щоб на місцях в областях до керівництва регіональними федераціями прийшли люди, які б мали власні повноваження. Перед вами я, який в 1996 році був рекомендований президентом Федерації футболу Харківської області з посади заступника голови обласної державної організації, і так було майже по всій Україні, і ця традиція залишилася не для того, щоб чинити на когось тиск, а для того, щоб допомагати розвитку футболу саме в тій чи іншій територіальній одиниці. Зараз ніхто не каже про мого наступника на Харьківщині, першого заступника голови облдержадміністрації Бабаєва, що він на когось тиснув, чи на нього тиснули, хоча і на нього, кажуть, тиснули, але в іншому напрямку. І якщо ми почнемо збирати докази, що хтось на когось тиснув, то це така діяльність, яка призведе до розуміння того, що ФФУ, як громадська організація, буде звинувачувати владу в якихось непотребних діях. Цих дій не було, і я це впевнено кажу.

Н.Р.: - Ще не доведений факт тиску, а Коломойський вже каже, що будемо робити «контр-давление». Так може оце «контр-давление» і є тиском?

С.С.: Мабуть, у Ігоря Валерійовича є певні докази чи певні свідчення. І, як правильно кажуть, давайте до нього звернемося і нехай він скаже.

Н.Р.: - А от сьогодні ви заявили у пресі, що вже виселяють асоціації з будинку ФФУ.

С.С.: Мені сказали працівники ФФУ, що в п’ятницю, Асоціацію студентського футболу попередили, що потрібно звільнити приміщення у будинку ФФУ.

А.С.: - Так це правда? Скептично посміхається пан Васильєв, певно є що сказати з цього приводу.

С.В.: Я думаю, что нужно обратиться к человеку, который принимает административные решения о выселении, или об отсутствии такового.

А.Б.: Сказать, что это неправда – я не могу. Об этом я сегодня тоже прочитал в прессе. У нас сегодня в 10:00 было традиционное совещание, где были подведены итоги недели и задачи, и никаких вопросов не возникало. Десяти ассоциациям и шестнадцати комитетам переданы в бесплатное пользование кабинеты в Доме футбола, начиненные техникой, за которую они не платят. Я не знаю, может Григорий Михайлович встречался с президентом украинской студенческой ассоциации Пилипенко. Я с ним пять дней назад присутствовал в Доме футбола на конференции, посвященной десятилетию студенческого союза, и кроме благодарностей в адрес федерации, не прозвучало ни одного слова. Студенческая сборная ежегодно полностью экипируется, выступая на крупнейших международных соревнованиях.

Еще раз, примерно также было, когда Милетий заявил на Конгрессе, что делегатов «Гелиоса» не пускают на Конгресс. Григорий Суркис спросил в зале, присутствуют ли в зале представители этого клуба, на что услышал положительный ответ. После этого последовал свист и слабенькое «ууканье».

Н.Р.: - Мілентій Володимировичу, що там з «Геліосом» відбулося?

М.Б.: З «Геліосом» відбулося наступне: за три хвилини до відкриття Конгресу мені телефонує Гельштейн і каже, що їх не пустили на Конгрес. Я йому відповів, що в мене немає зараз часу зорієнтуватися, але коли я буду виступати, я про це скажу.

Н.Р.: - Тобто, вже ж таки не пускали, але потім пустили?

М.Б.: - Далі я у своєму виступі я спокійно розповідаю про це.

А.С.: - Сергій Михайловичу, від вас пішла інформація, що асоціації, які висловлювалися за недовіру Суркісу, виселяють з Будинку футболу.

С.С.: Я ж не стверджую, що це відбулося, я сказав, що мені сказали про це люди. Якщо треба назвати цих людей у прямому ефірі, то я готовий їх назвати. Якщо треба сказати, що люди скаржаться про те, що готуються відео сюжети, і вони переглядаються керівництвом ФФУ з приводу того, як і хто голосував, і сьогодні почнеться слідство, хто і як голосував. А що не викликають віце-президенти людей і не питають їх: «Як ти голосував і чому так голосував?»? Я можу сказати, хто з віце-президентів викликає, а Олександр Іванович нехай скаже, що цього не існує.

А.Б.: Интересный разговор. Мы говорим, что есть влияние хотя бы по должностям, которые поддерживают развитие футбола, но вы мне скажите, как после этого голосуют люди. Любой орган, который проводит выборы или другое любое мероприятие, анализирует это мероприятие. Не одному сотруднику мы не сказали, что он голосовал не за включение в повестку. Естественно, мы их знаем, мы их видели в зале, я сидел в президиуме, и видел их. Также, их видели члены счетной комиссии, и зачем просматривать видео, когда мы все видели. Еще раз заявляю, не одного слова, не одного сюжета не готовиться, и никакого преследования нет.

Н.Р.: - Ми зрозуміли вашу точку зору. До вас конкретне запитання, Сергій Леонідович. А чи не можна розцінювати як елемент тиску з боку ФФУ на делегатів той момент, що напередодні Конгресу, 14 грудня о 16:00 збирали усіх делегатів і про щось там з ними говорили, а журналістів не пустили?

С.В.: Во-первых, у любой общественной организации, и не только общественной организации, существует свой порядок ведения своего хозяйства. Если, например, Премьер-лига не практикует приглашение журналистов на свои заседания, на которых присутствует первые лица, то ФФУ, в течение десяти лет, практиковала. Все заседания Конгрессов, исполкомов были открыты для всех СМИ.

Н.Р.:- Існує інформація, що відтепер виконкоми ФФУ будуть закритими для ЗМІ.

С.В.: Я не думаю, что для широкого зрителя, сейчас в этой студии, вообще интересны какие-то рабочие моменты, как заседает, или как проходит то или иное заседание в той или иной общественной организации.

Вернемся к футболу, и к предмету, который реально есть смысл обсуждать. Не принцип «правильно или не правильно захотели снять президента ФФУ», давайте вернемся к первопричинам…

Н.Р.: - З того, що ви сказали, глядачу зрозуміла ваша позиція. А мене дуже хвилює одна дуже важлива річ. Як журналіст, я особисто вважаю, що це загроза для суспільства, і це ображає не тільки мене, а й інших наших колег, що саме з посиланням на вас, що це, начебто, було саме ваше рішення заборонити журналістам приходити на засідання виконкому. Ну добре, це ваше право. Але с формулюванням, що ми, журналісти, заважаємо конструктивній роботі виконкому. Десять років не заважали, а от тут раптом стали заважати. Це значно звужує права українців на доступ до інформації.

С.В.: Річ у чому? У тому, що ви після виконкому перестанете розносити плітки і чутки у вашій передачі?

Н.Р.:- Не треба мене ображати. Я не розношу плітки. Власне, це звужує доступ суспільства до інформації.

С.В.: Я вас не ображаю, я кажу так, як є. Запитайте у Прем’єр-ліги, запитайте у ФІФА та УЕФА, наскільки у них практикується присутність преси на подібних заходах.

М.Б.: У ФФУ постійно присутній тезис: «Ми відкриті для всіх»

Н.Р.:- Тепер для всіх, крім журналістів…

А.Б.: Я хотел бы вас попросить об одном. Вы присутствовали на пресс-клубе, и там вы тоже задали вопрос о том, что зачем мы собираем делегатов… А делегатов то не было, и не планировали мы их собирать. Это еще один из вариантов слухов. Мы собрали председателей областных федераций, которые являются членами рады регионов. Рада регионов – это один из шестнадцати комитетов. Это как комитет арбитров, инспекторов, детско-юношеский и т.д. И они собрались, но вы же о другом спросите. Как вы считаете, вот собирается общественный орган, но, с учетом ваших или иных мнений, у нас появляются гости – депутаты. К примеру, Данилов приходит, нет вопросов, но я же к нему не приду на центральный совет без его приглашения. А он пришел, ну пускай садится. Но когда зашел вице-премьер мы, действительно, начали говорить о футболе. Мы поговорили о национальной сборной, о проблемах, но вице-премьер у нас сегодня присутствует на заседании обычного комитета, делегаты отсутствовали. На ваш вопрос по поводу журналистов скажу следующее, что мы идем в Европу, а там обсуждаются иногда конфедициальные, иногда очень острые, иногда очень нелицеприятные вопросы, а затем поручается руководителю, либо вице-президенту, президенту провести пресс-конференцию, брифинг после каждого исполкома, и дать посыл. Я внес такое предложение.

С.С.: Якщо ми про Раду регіонів і про присутність віце-прем’єра, то я б хотів зробити маленьку ремарочку. Цей віце-прем’єр – Борис Колесніков, він є головою федерації футболу Донецької області, і він отримав запрошення, як і Данілов, як і інші. А чому, наприклад, мене, як єдиного представника Харківської обласної федерації, який там обраний делегатом, намагалися усунути з цього засідання, я цього не розумію. А що стосується виконкому, то може це і правильно, що треба робити закриті засідання, але я хочу сказати наступне, що будь-яка зачиненість, будь-які закриті двері, це підозра в суспільстві про те, що можливі зловживання. На тому ж Конгресі люди усвідомили, що вони як шахматні фігурочки, що їх рухають по цій дошці, і вони не хочуть більше бути такими пішаками. Вони казали, що якщо нас вважають людьми, які прийшли сюди лише для того, щоб натиснути кнопку чи підняти руку, то ми не хочемо більше бути такими. Тому що зачиненість – це підозра в зловживаннях і не повага до Конгресу, це вже підозра в інших діях, можливо, у футбольній корупції, можливо у клановості, можливо у будь-чому. Якщо ми кажемо, що суспільство і футбол повинні бути відкриті, прозорі, як кажуть в Європі, транспарентні, то навіщо саме зараз зачиняти двері перед журналістами.

А.С.:- Цей Конгрес закінчився на такій незрозумілій для всіх ноті – чи він закінчився, чи ні. Яке майбутнє зараз у Конгресу, чи буде скликатися позачерговий Конгрес ФФУ? Наскільки я знаю, є два юридичні шляхи для скликання цього Конгресу. Яким чином і як піде більшість на цьому Конгресі?

С.С.: Мені не відомо, як піде більшість. Шляхів не два, а три, тому що президент скликає виконком, а він приймає рішення про скликання Конгресу. А якщо ви ведете мову про позачерговий Конгрес, то шляхів дійсно два. Перший – це виконком ФФУ може зібрати позачерговий Конгрес за власною ініціативою, тому що треба щось робити, ми всі зібралися для того, щоб приймати певні важливі рішення для українського футболу

С.В.: Я перепрошую, які були внесені у порядок денний..

С.С.: І розв’язати їх необіходно. Тому, напевно, виконком буде збиратися і вирішувати питання колегіально про скликання чергового, або позачергового Конгресу.

Н.Р.:- Ця робота вже ведеться?

С.С.: Мені це невідомо. Другий шлях, це коли дві третини колективних членів можуть обговорити у своїх колективах, як про це казав Олександр Іванович, і прийняти рішення направити письмову вимогу до виконкому скликати позачерговий процес. В такому випадку, в тримісячний термін такий Конгрес повинний бути скликаний.

А.Б.: После долгой дискуссии на Раде регионов, которая проходила в присутствии вице-премьера, и не было президента федерации, что тоже как-то некорректно, ведь нету главы ведомства, но вопрос не в том. Председатели областных федераций попросили все должностные лица покинуть зал заседаний, и оставить там только представителей областных федераций. После этого все вице-президенты ушли, я тоже ушел, у меня были дела, но у меня как у исполнительного директора, есть право посещать все комитеты, заседания, включая дисциплинарные органы. Привожу другой пример, а вы уже будете расценивать это как влияние или нет, выступает представитель Севастополя, он поднимается и говорит, что все члены федерации футбола Севастополя проголосовали, за то, чтобы оставить команду до 2012 года, что не нужно разрушать украинский футбол, не нужно этих разногласий. Таково было их решение. После этого было обсуждение, председатель Донецкой областной федерации сказал, что у них областная федерация в 22 раза больше, и там принято другое решение. Я сказал после этого, что любая федерация может принять свое решение. Но что удивительно, на следующий день никто из представителей областных федераций не выступил.

С.С.: А як, до речі, проголосував Севастопіль?

А.Б.: Не помню, нужно посмотреть списки.

Н.Р.:- Під час Конгресу пан Мілентій звинуватив Григорія Суркіса у плагіаті. Я маю на увазі урок футболу.

М.Б.: Тут досить цікава історія, і я говорив на Конгресі, що дуже добре, коли у Виконкомі є наші представники. Мається на увазі, у виконкомі УЄФА, і, можливо, хтось колись буде у ФІФА, це було б дуже добре. Але, коли розроблялась цільова комплексна програма розвитку футболу на 2006-2012 роки, я тоді був керівником робочої групи розроблення цієї програми, ми тоді дуже довго обговорювали питання включення до програми, та започаткування уроку футболу у школах. Це питання було включено до програми, кабінет міністрів її затвердив, і там був виписаний такий пункт. Після цього почалася організаційна робота. До речі, наступним пунктом тай йде мова про те, щоб запровадити курси перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителів фізкультури стосовно уроку футболу. Це питання поступово знайшло себе в житті, була домовленість з Міністерством освіти і воно почало, спільно з вищими навчальними закладами, розробляти навчальну програму, з розрахунку 36 годин, перепідготовки вчителів. Якби президент ФФУ сказав, що ми будемо продовжувати цю справу, тоді це була б інша справа. Але він вчинив по іншому і заявив, що це ідея його команди.

Н.Р.:- Чому ви так довго про це мовчали? Чому зараз, а не раніше, заговорили на цю тему?

М.Б.: Не було приводу, це по-перше. А по-друге, я був на таких посадах, де я не мав права про таке говорити.

А.Б.: Я вам принес выписку из журнала Министерства образования выпуска 1999 года. Если говорить об авторах идеи. Там есть отец и сын Столятенко, Владимир и Евгений, и Мунтян. Они дали статью с предложением об уроке футбола. Когда Евгений Михайлович Пустовойтенко на Конгрессе снял свою кандидатуру, его никто не убирал, и, кстати, это был выборный Конгресс, а не такой как у нас сейчас, где допускаются приемы выборной и политической борьбы. Пустовойтенко раскритиковали за то, что в Харькове, Харьковской области, как и во всей Украине, слабо внедряются уроки футбола. Суркис пришел в 2000 году вместе с нами, сидящими здесь, в 2001 году министр образования и министр спорта подписывают трехсторонний договор. Сегодня об уроке футбола можно не говорить, он в обязательной программе, как третий урок с элементами футбола. У нас сегодня, что б вы знали, 5 миллионов школьников занимается. Но для того, чтобы этого добиться, ФФУ построила 450 площадок, чтобы детям было где заниматься, дала около миллиона мячей, чтобы было чем играть. Сами издали 50 тысяч учебников для учителей физкультуры и подготовили 32 тысячи учителя, которые преподают этот урок в школах. В чем плагиат? Идею нужно реализовывать.

М.Б.: Я чітко знаю, що ця ідея була керівництва ФФУ під час Пустовойтенка, і вона була реалізована. Якщо ми кажемо про 5 мільйонів м’ячів, то перші 25 тисяч м’ячів розповсюдила саме команда Пустовойтенко. Тут були початкові кроки.

Н.Р.:- Сергій Леонідович, у мене є одне дуже важливе питання, яке я просто мушу поставити…

С.В.: Вы уже все пункты по рисованию рогатого и ушатого Суркиса использовали, нет? Может дадите мне сказать?

Н.Р.:- Не треба так зі мною розмовляти, в мене до вас питання. Є така точка зору, що Григорій Суркіс маніпулює питанням про Євро-2012. Лаконічніше поставлю це питання, що «нема Суркіса – нема Євро».

С.В.: Это вы прочли на бигбордах, где написано: «Суркиса – в отставку»?

Н.Р.:- Я можу читати все, що я захочу…

С.В.: Я спрашиваю, где вы это прочли. Я задаю вам вопрос. Вы говорите: «Є така точка зору», це ваша точка зору?

А.Б.: Вы же присутствовали на пресс-клубе…

Н.Р.:- І не тільки моя…

С.В.: Это ваша точка зрения?

Н.Р.:- Ні, це точка зору, яка є у суспільстві.

С.В.: Покажите мне, где Суркис заявил об этом, и вот тогда будем разговаривать с вами конкретно. А если вы снова из эфира национального канала распускаете слухи, и пытаетесь на эти сплетни поймать людей, и развить, таким образом, в обществе очередной очаг напряжения, вы зря это делаете. Вопрос конкретно к вам: «Какая предметная польза от вашей передачи для футбольного сообщества?»

Н.Р.:- Питання в цій студії ставимо ми, наш ефірний час вийшов, ми мусимо попрощатися…