Лукас: "Іспанців мільйонами не заманиш" - Face 2 Face Betting January 29 2011
Лукас: "Іспанців мільйонами не заманиш"– Що переконало тебе переїхати до Львова? – Насамперед, це можливість грати на вищому рівні вже зараз. «Альмерія», «Хетафе», інші іспанські клуби дуже хотіли, щоб я перейшов до їхнього складу, переконували, що жодного контракту з «Карпатами» я не підпишу. Та я дуже хочу грати в єврокубках, я бачив матчі «Карпат» проти «Галатасарая» та «Боруссії», які мене вразили. Вважаю, що мені пощастило підписати угоду з «Карпатами». – Які твої перші враження про місто та команду? – Ясно, що змінити Мадрид на Львів і не відчути різницю не вийде. Тут наразі трохи не звично, але місто дивовижне, красиве і вражаюче. Мені тут добре. А за команду я спокійний. Впевнений, що у нас не буде жодних проблем. – А як щодо погоди? – Тут трохи холодніше, ніж в Іспанії (сміється). Перші тренування відбувалися практично на болоті і снігу. Але нічого страшного. В Іспанії інколи теж доводилося так займатися. Снігу я не боюся. – Відповідь на це запитання нібито лежить на поверхні, та все ж: чому гравці з провідних чемпіонатів не хочуть їхати в Україну? – Іспанці не люблять відлучатися від своїх сімей. Для них важливо, щоб поруч були рідні люди. Тому й не їдуть. І справді, мільйонами їх не заманиш. Нехай навіть вони будуть отримувати в десять разів менше, але гратимуть у себе на Батьківщині. Ну, а крім того, іспанський чемпіонат найсильніший в світі. Для чого кудись їхати? Проте так вважають не всі. З відомих гравців поза межами Іспанії грає хіба Рауль. А от досить багато маловідомих іспанців грають у чемпіонатах Угорщини, Швеції, Польщі та інших країн. – Ти кажеш, що іспанці не люблять їхати за межі рідної країни. Але ти поїхав… – Я люблю подорожувати. Крім того, родини у мене вже майже нема. Дитинство моє було дуже нещасливим. Коли я був зовсім маленький, мене покинула мама. Не знаю нічого про те, де вона і що робить. Виховували мене бабуся та дідусь. Вони для мене все. Але і їх вже нема. В Іспанії залишилися тітка, дядько та кілька кузинів. – У тебе є можливість привітатися з львівськими уболівальниками. – Насамперед, мені дуже приємно, що клуб обрав саме мене. Уболівальників я попрошу не хвилюватися – я працюватиму на совість, на кожному тренуванні буду викладатися на усі 100 відсотків. Буду бігати, як зголоднілий хлопчисько! Бо я не зірка. Я такий самий гравець, як і усі в нашій команді. | |