Молодіжна першість. "Волинь" - "Арсенал" 4:2

Матч молодіжної першості між «Волинню» та «Арсеналом» на трішки вогкому, але цілком прийнятному газоні і стан поля особливих нарікань не викликав. У стартовому складі лучан тренери виставили одразу трьох «монстрів» з основного складу – Парасківа, Пічкура та Максимюка. Плюс до цього Євген Павлов, котрий попри своє номінальне перебування у «молодіжному списку» заявки, також є гравцем основи, і зрозуміло, що більша частина гри проходила на половині поля гостей. Власне кажучи, у першому таймі гості запам’яталися лише неточним ударом зі штрафного по центру та ударом з розвороту з меж карного у виконанні Сахнюка – теж надто неточно. «Волинь» же ж, після кількох хвилин стартової адаптації повела повноцінну облогу воріт киян і якби фортуна була прихильнішою до лучан, на перерву команди б пішли за розгромного рахунку…

Перша суттєва загроза поблизу воріт Мусієнка виникла на 9-й хвилині, коли Карасюк справа від лицьової відпасував на кут воротарського Павлову, а той пробив… біля штанги. Ще за мить після навісу з центра в карний майданчик Павлов головою скинув м’яч на хід Парасківу, Сорін випередивши захисника, проштовхнув шкіряного повз голкіпера, але круглий прокотився разом з тим і повз ворота. Захист арсенальців працював на повну і оборонці раз за разом стелилися у підкатах, ліквідуючи небезпеку ледве не в останні моменти перед голом. Зрештою, накликавши на свою голову голосні нарікання з боку Віталія Кварцяного, волиняни відкрили рахунок. Жук, отримавши пас на лівому фланзі, не затягнув з передачею і прострілив на дальню стійку, де Парасків, перебуваючи в оточенні захисників, просто заніс шкіряного у ворота – гол!

Після взяття воріт гра продовжувалася точитися поблизу воріт гостей і небезпека досить часто виникала після флангових проходів Жука або Пічкура, або ж після індивідуальних технічних дій Парасківа. Наприкінці першої півгодини гри дві найреальніші нагоди відзначитися втратив Бабир. Спочатку Жук, отримавши пас від Парасків на правому куті штрафного майданчика, зряче навісив на дальню стійку через захисника і лежачого голкіпера, але Бабир не зумів дотягнутися до м’яча і з метра пробив повз рамку. А за хвилину Олексій, вийшовши на ударну позицію зліва примудрився пробити повз ворота… Втім, другий гол у ворота «Арсеналу» таки трапився. На 36-й хвилині пічкур зліва навісив у карний, Парасків завдав чудового удару у падінні через себе, але голкіпер рукою в падінні якось зумів дістати м’яч, той відкотився на вільного Жука і Василю залишалося лише пробити по порожнім воротам, що й було виконано.

Однак, двом’ячева перевага трималася недовго. Самовпевненість захисників та воротаря лучан завершилися помилкою при перетасовці на власній половині поля і Черненко, який просто набіг на м’яч, ударом з лінії штрафного майданчика відправив того у сітку – 2:1. Перед самісінькою перервою міг відзначитися Пічкур, але вийшовши на ударну позицію по лівому краю, пробив з гострого кута повз дальню стійку.

Після відпочинку ситуація на полі спочатку була незмінною, проте поступово, після кількох замін проведених лучанами, гостям вдалося відсунути боротьбу ближче до центру поля, хоча в основному напруга, знову ж таки, виникала більшою мірою поблизу володінь «Арсеналу». Так, на 49-й хвилині непогано пробивав зі штрафного Карасюк – м’яч пролетів над самісінькою поперечино. А на 52-й хвилині кияни й взагалі залишилися у меншості. Лугачов після стику в ігровому епізоді штовхнув свого опонента і після кількахвилинної толоки футболістів обох команд арбітр показав Єгору червону картку. За цим волиняни продовжували атакувати, а гості віддавали перевагу контргрі, яка, відверто кажучи, не надто добре у них складалася.

Не щастило цього дня Євгену Павлову, який цілком міг забивати принаймні у чотирьох-п’яти епізодах, але чи то гравця підводила точність, чи то на шляху м’яча у найнесподіваніший момент виявлявся Мусієнко. Так, на 67-й хвилині кіпер арсенальців зумів перевести на кутовий потужний удар Павлова з правого кута штрафного майданчика, за дві хвилини Євген пробив чітко повз кіпера у дальній кут, але круглий пройшов впритирку із штангою. А на 73-й хвилині Марковець на правому фланзі біля лицьової фінтами протягнув м’яч повз трьох захисників, віддав пас на Павлова на лінію воротарського, та після удару Євгена в дотик, шкіряного відбив Мусієнко. Найбільш розчарованим у даній ситуації виявився Олександр Марковець, який аж застрибав від розчарування…

І, як водиться у таких випадках, гості забили вдруге… Спочатку Приндета, штовхнувши суперника при прориві до воріт, заробив друге попередження і залишив поле. А після подачі штрафного справа на дальню стійку Сахнюк досить несподівано зумів переправити м’яч у дев’ятку воріт Літовченка – 2:2.

Здавалося, після такої неприємності, витиснути щось більше лучанам не вдасться. Однак, Годований та Максимюк енергійними діями завели своїх партнерів, атаки знову покотилися на ворота «Арсеналу» і за кілька хвилин «Волинь» знову вела перед у рахунку. Максимюк зліва подав на дальній кут штрафного майданчика, м’яч з гущі гравців кимось було переадресовано в центр на вільного Ряшка і той чітким і потужним ударом в нижній кут забив гол.

Завершальна десятихвилинка матчу пройшла на «гойдалках», але довести швидкі випади до завершення не вдавалося нікому з суперників. Крапку ж у суперечці поставив Павлов. На 89-й хвилині Максимюк здійснив свій фірмовий рейд по лівому флангу від середини поля до лицьової, прокинувши м’яч повз двох опонентів, і віддав пас через захисників і воротаря у центр на Павлова, а Євген, ударом головою, розстріляв порожні ворота – гол!

На останній з чотирьох доданих арбітром хвилин «Волинь» могла забити ще раз, але після удару Ряшка зі штрафного по центру шкіряний влучив у поперечину, а відразу за цим пролунав фінальний свисток, який зафіксував перемогу лучан з рахунком 4:2.