Олег Федорчук: "Нива" зобов’язана продавати гравців"

Вінницька «Нива» в другому колі не надто радує своїх прихильників, однак тренер клубу всьому знаходить логічне пояснення… До вашої уваги — інтерв’ю ukrfootball.in.ua з Олегом Федорчуком.

«Аби щось продати, потрібно це купити»

— Олеже Вікторовичу, одне очко після трьох турів другої частини змагань — це, мабуть, не те, на що ви розраховували…

— Гадаю, у перших двох матчах ми мали діяти набагато зібраніше та результативніше. У матчі першого туру зіграли дуже невдало в Києві, а в грі проти «Буковини», вважаю, втратили закономірних два очки. В Олександрії ми супернику значно поступалися, тому особливих ілюзій щодо перемоги там не мали. Нині в нас багато чого не виходить із запланованого.

— У контексті не зовсім вдалих результатів неодмінно варто згадати про гравців, які покинули команду взимку. Чи було їм знайдено рівноцінну заміну?

— По-перше, у нас не було вибору — ці футболісти в будь-якому разі покинули б команду. У нас із гравцями є домовленість: якщо їм надходить хороше запрошення з сильнішим клубів, ми зобов’язані їх відпускати. По перших матчах помітно, що рівноцінної заміни ми не знайшли, але поки що минуло надто мало часу, аби новачки змогли себе показати у всій красі. Ті ж Воронін та Пилявський попервах теж не виблискували.

— Чи схвалюєте ви кадрову політику «Ниви», коли лідери покидають клуб за першої ж вигідної пропозиції від сильніших та багатших клубів, адже при цьому страждають власні амбіції команди?

— Слово «схвалюєте» тут не підходить. Якби ми купували футболістів, тоді мали би право на якісь маніпуляції щодо їхніх трансферів. На ділі ж усі гравці приходять до «Ниви» безкоштовно. У такому випадку кожен з них при підписанні контракту обговорює можливість зміни команди… Тобто, аби володіти контрактом футболіста, потрібно вкласти в нього гроші. Якщо «Шахтар» купує бразильців по 10 млн., він тримає їх скільки заманеться, якби вони приходили безкоштовно, то й із «Шахтаря» вони б ішли при першій же вигідній нагоді. Ось така модель: аби щось продати, потрібно це купити.

— Купляти, як я розумію, в «Ниви» можливості як не було, так і немає досі…

— У всякому разі я не пам’ятаю, коли Вінниця востаннє купувала футболіста. У цьому столітті такого, мабуть, не було.

— Підтримуєте зв’язок із Пилявським («Маккабі» Хайфа), Чангелією («Арсенал» Київ) та Вороніним (ПФК «Севастополь»)?

— Ні. Я ніколи не підтримую зв’язок з футболістами, котрі покидають мій клуб. Якби я з усіма своїми вихованцями підтримував принаймні телефонний зв’язок, у мене не залишалось би часу на тих гравців, які нині працюють під моєю орудою. Вони періодично дзвонять, коли їм погано чи щось не виходить, але це інше. Я ж усім дзвонити не можу.

«Ми єдина команда, яка не провела повноцінної підготовки»

— Що, на вашу думку, заважає футболістам заграти з тією ж упевненістю, що й у першому колі? Лише те, що команду покинуло кілька її гравців?

— Я б не сказав, що нам щось заважає. Передусім, варто відзначити, що ми грали проти достойних суперників. До речі, у трьох наших «весняних» суперників ми не вигравали й у першому колі: було дві нічиї та поразка від «Буковини». По-друге, в нас відбулося чимало змін у складі. Не варто забувати й про складнощі та проблеми при підготовці команди взимку. Ми стали єдиною командою першої ліги, яка не провела повноцінної підготовки, ми практично не проводили спаринги. Таких проблем накопичилося чимало.

— До слова, й у вашу команду прийшло чимало нових виконавців (10). Чи звикли вони до Вінниці й до вас як тренера?

— Це в них потрібно запитувати. Як на мене, проблем нібито немає. Однак відзначив би, що з усіх новачків до стартового складу потрапляє лише двоє футболістів. Загалом, трагедії з невдалих результатів ми не робимо. Не думаю, що всі так уже й чекали на перемогу над «Олександрією».

— Повернімося, власне, до футболу. У стартових двох турах команди тричі пропустила після кутових (двічі в Києві в грі проти «Динамо-2» та в домашньому матчі проти «Буковини»). Це часто свідчить про не зіграність або відсутність класу в гравців…

— Ви праві, щодо «Ниви» відіграли свою роль обидва фактори. Тут і не надто впевнену гру голкіпера в цих матчах варто згадати та молодість наших виконавців. Як правило, при стандартах найчастіше помиляються недосвідчені футболісти. Потрібна передусім увага, а вона приходить із часом, коли за спиною в гравців буде маса таких от помилок, як у Києві чи в матчі проти «Буковини». Згадайте нещодавню гру української «молодіжки» в Данії — два аути біля наших воріт — два м’яча. Яковенко теж казав про втрату концентрації та неуважність. Я оригінальним теж не буду в цьому питанні. Повторюся: трагедії ми не робимо, натомість аналізуємо власні помилки, працюємо над ними. Нині відбуваються об’єктивні речі щодо гри та результатів команди, спричинені масою різнопланових проблем. Просто ми вже привчили вболівальників та ЗМІ до яскравої гри та результатів, тому й відчувається контраст та розчарування. Але всьому є пояснення.

«Зарплати гравців «Олександрії» в доларах ми не можемо собі навіть уявити в гривнях!..»

— Матч проти «Динамо-2» продемонстрував також значні проблеми в захисті вашої команди — тут вам і три пропущені м’яча й пенальті на рівному місці. Та й у наступних двох турах ваші підопічні неодмінно пропускали…

— Проблеми безперечно є, ви правильно підмітили. Але ось вам ситуація: нині лікується після травми правий захисник Прохоров, який грав із проблеми зі здоров’ям, ліворуч замість Вороніна не надто вдало діє поки що Доценко. Також у нас немає класного опорного півзахисника. Тому відчуваємо проблеми при руйнуванні чужих атак. Ці проблеми не так легко усунути. Потрібен час.

— «Буковині» відверто пощастило в Вінниці на останніх хвилинах гри, коли Козьбан та Качур не зуміли реалізувати супермомент біля воріт Чурілова. Нічийний результат можна пояснити лише невезінням?

— Качур усю зиму був травмованим, тому, гадаю, це лише проблеми з ігрової практикою та хвилюванням, адже по суті в тому епізоді було легше забити, аніж влучити в голкіпера. Утім, загалом, вважаю, що об’єктивно чернівчанам просто пощастило вивезти з Вінниці заліковий пункт.

— Щодо «Олександрії», погодитися, що з такими суперниками нинішній «Ниві» змагатися на рівних дуже тяжко, якщо не сказати більше?

— Тяжко. Але так само тяжко усім грати проти «Шахтаря» чи «Динамо». Але ж хтось виграє… Та й ми могли здобути в Олександрії нічию, маючи в кінцівці зустрічі непогані моменти. Ми можемо грати, але прогнозувати перемогу в таких матчах — навряд. У прем’єр-лізі, якщо команда програє «Шахтарю» з рахунком 1:2, то її ще похвалити можуть. Нас же критикують. Де логіка? Адже «Нива», по суті, — ще друголігова команда, півроку тому ми грали на зовсім іншому рівні!

— У контексті першої ліги ви порівняли «Олександрію» з «Шахтарем»…

— По зарплатам у нас із «Олександрією» така ж різниця як і в «Оболоні» з «Шахтарем». Ті суми, які отримують гравці олександрійців в доларах, ми не можемо собі навіть уявити в гривнях!.. У них бюджет в разів вісім більший, ніж наш. А чого ви хотіли? Аби ми на велосипедах автомобілі обганяли?!.. Це не серйозно!

— Післязавтра до Вінниці завітає «Чорноморець», з яким у першому колі вам вдалося зіграти внічию в Одесі. З яким настроєм підходить команда до цієї гри?

— Будемо битися за результат! Паніки ніякої немає, серйозно готуємося до гри. Здаватися ми точно не будемо передчасно. Команда й у Києві, й в Олександрії грала до останнього. До речі, на Кіровоградщині ми подали втричі більше кутових, ніж господарі, а за десять останніх хвилин п’ять разів били по воротах суперника. Тож у класі ми можемо поступатися, але в активності — навряд. Ми будемо «рубатися» за очки, а після матчу оцінимо, що в нас вийшло.