Дмитро Єременко: "У Харкові буде додатковий стимул"

Півзахисник запорізького «Металурга» та молодіжної збірної України Дмитро Єременко розповідає про підготовку до матчу у Харкові.

− Дмитре, Харків для тебе − не чуже місто…

− Так, я народився і виріс у Харкові. Свої перші кроки у футболі також пройшли у цьому місті. Щоправда, у школі «Металіста» я не займався. Коли був дитиною, мріяв виступати за «Металіст». Але футбольна доля склалась інакше.

− Тобто, матч у Харкові найближчої неділі буде для тебе особливим?

− Взагалі, для мене кожен матч нині пам’ятний, оскільки це мій перший сезон у Прем’єр-лізі. До того ж поділяти матчі зараз всім гравцям «Металурга» не можна: нам треба виходити щоразу як на останній бій. А те, що гратиму у Харкові, де зберуться багато уболівальників, серед яких будуть мої рідні та друзі, є додатковим стимулом показати на полі найкраще з того, що вмію.

− І «Металург», і «Металіст» не найкращим чином грають в останніх турах…

− «Металіст» - класна команда. Нас анітрохи не повинно розхолоджувати те, що харків’яни у цьому році ще не вигравали. Але повторюсь, ми будемо йти вперед, прагнути перемогти, оскільки шанси зачепитись за Прем’єр-лігу на наступний сезон є. І доки вони не втрачені, ми будемо чіплятись за кожну можливість.

− Зараз мало хто вірить у порятунок «Металурга». Як ставляться до команди запорізькі вболівальники?

− Треба віддати їм належне. Вони нас підтримують, хоча в інших містах про аутсайдера вже б давно забули. Фанати ж приходять на домашні поєдинки, їздять на гостьові матчі. Маємо думати і про них, коли виходимо на кожну нову зустріч.

− З весни у «Металурзі» додалось легіонерів. Стало важче знаходити спільну мову під час ігор?

− Я вважаю, що легіонери мають бути сильнішими за тих виконавців, які є в команді. У Запоріжжі чудова місцева школа, про що всім відомо. Ті ж футболісти, що прийшли, на мій погляд, просто займають місце вітчизняних футболістів. Гадаю, що легіонерів має бути менше. Звичайно, з часом вони ще трохи адаптуються, але поки що рівень новачків не вражає.

− Вважаєш, що з кожною грою твоя нинішня команда додає?

− Та ми жодного разу не мали програвати. Але, звичайно, найбільш неприємно було втратити перемогу у матчі проти «Таврії», коли за останні три хвилини пропустили два м’ячі. Це було якесь невезіння, яке нас останнім часом переслідує. Колись воно має закінчитись. Можливо, у Харкові…

− Перерву для матчів збірних ти провів за призначенням − у молодіжній збірній «Б», якою керує Олег Кузнецов. Які враження від останнього збору?

− До збірної викликаюсь не вперше, а починаючи з 16-літнього віку. Зараз провели два матчі на виїзді із сильними суперниками. Проти однолітків з Сербії спочатку було важко, але потім гра вирівнялась, про що свідчить кінцевий рахунок − 2:2. А перед тим виграли у хорватів 2:1. Там також підсумок зустрічі абсолютно справедливий. Радий, що мені пощастило забити переможний гол.