Антон Шиндер: "Сьогодні до Сімферополя завітає розлючена команда"

Один з найяскравіших футболістів «Таврії» в останніх матчах Антон Шиндер ділиться враженнями перед зустріччю із «Шахтарем».

− Антоне, твоя команда не програє навесні, «Шахтар» - навпаки − потрапив у смугу невдач. Як розцінюєш передматчеві шанси?

− Принаймні, прихильники «Таврії» можуть не переживати за можливість у нас спалаху зіркової хвороби. Напередодні зустрічей із «Шахтарем» або «Динамо» вона мало з ким трапляється. Ми налаштовуємось на перемогу, адже є чудова можливість закріпитись на 6-му місці. Щодо чемпіона країни, то спадом їхні останні зустрічі я не називав би в жодному випадку. У дуелі проти «Барселони», незважаючи навіть на дві поразки, «Шахтар» продемонстрував дуже потужний футбол. Проти «Оболоні» «гірники» хотіли взяти три очки, граючи на одній нозі − не вийшло. Таке теж буває. Взагалі, для нашої команди це навіть погано, оскільки до Сімферополя завітає розлючена команда. Це також доведеться враховувати.

− Чи задоволені у сімферопольській команді тим, як складається турнірна боротьба?

− Так, особливо підвищився настрій після виїзної перемоги над головними конкурентами з «Арсенала». Тож на сьогодні немає приводів сумувати, але 6 турів, що залишаються, - достатньо довга турнірна дистанція, і розслаблюватись дуже рано. Тому сильно не зважаємо на календар. Хоча там після «Шахтаря» визнаних грандів не залишається, у останніх турах аутсайдери більш небезпечні, ніж лідери. Значить, у кожному матчі для нас існуватимуть перепони, які ми будемо долати.

− Навесні ти став грати більше на вістрі атаки. Як тобі подібне переміщення?

− Я назвав би це не переміщенням, а поверненням. Справа у тому, що я завжди був нападником, однак попередній тренер «Таврії» Сергій Пучков побачив у мені лівого півзахисника. Звичайно, грав і на тій позиції, але зараз почуваюсь набагато краще, адже, так би мовити, повернувся до своєї стихії. До речі, перестановки Валерія Петрова, як на мене, дають результати − якщо брати командні показники та користь від кожного футболіста зокрема.

− Нинішній тренер не боїться довіряти молодим виконавцям, робити експерименти зі стартовими 11-ма гравцями…

− Це не означає, що є незадоволеність діями того чи іншого футболіста. Просто відбувається ротація гравців − кожен знає, що одним складом грати неможливо. А введення молоді до складу − це шлях до збільшення конкуренції за місце в основному складі. Тому все йде за планом Валерія Петрова.

− «Таврія» непогано діє в атаці, а от показники захисту не є зразковими…

− Хочеться забивати і не пропускати. Але це неможливо. Наприклад, у Києві пропущений гол нам не завадив здобути вольову перемогу. Працюємо на тренуваннях і над захистом, і над атакою. Але оцінювати окремо кожну з командних ліній не варто. Усі ми разом відповідаємо як за забиті, так і за пропущені м’ячі − це умови сучасного футболу.

− Антоне, не всі знають, звідки ти перейшов до «Таврії». Кілька слів про це…

− Народився я у Сумах. Перші серйозні кроки у футболі зробив у Німеччині, виступаючи за «Гройтер Фюрт» та «Ян Регенсбург». Був також період, коли я грав за резервістів донецького «Шахтаря». Тепер ось «Таврія».