Павло Кутас: "Гордий, що стільки граю за "Оболонь"

Захисник “Оболоні” Павло Кутас провів свій 100-й матч у біло-зеленій футболці. Таким чином він став першим у клубі, кому вдалось досягнути такого показника.

По-перше, вітаємо із 100-м матчем у складі “Оболоні” у вищих українських футбольних дивізіонах!

Дякую. Навіть не знав, що вже стільки матчів зіграно. Тільки після гри мене вітали та подарували футболку із номером 100. Звичайно, це задоволення - розуміти, що першим досяг такого показника. Відчуваю гордість після стількох зіграних матчів за команду. Тепер же хочеться тільки збільшувати цю цифру, радувати вболівальників, забивати голи та здобувати перемоги.

100-й матч припав на гру проти “Арсенала”...

Для мене “Арсенал” є більшим подразником, ніж найсильніші українські клуби. Напевне, і через те, що мені ніколи не вдавалось їх обігравати. Тим більше прикро, що ми втратили перемогу на 92-й хвилині матчу, який, на мою думку, мали вигравати.

Проте компенсація відбулась на “Донбас Арені” тижнем пізніше.

Так. Для нас це була дуже велика перемога. Виграти на такому стадіоні у чвертьфіналіста Ліги Чемпіонів завжди приємно. А тут ми ще й залишились в меншості, та все ж змогли забити переможний гол.

До речі, як поділили із Кучеренком той удар, адже до того ти кілька разів небезпечно пробивав по воротах Худжамова?

Коли ми грали у Полтаві проти “Ворскли”, в нас була подібна ситуація. Тоді до воріт було далі, і для мого стилю удару той стандарт більше підходив. Сергій віддав мені право на той результативний удар. У цьому ж випадку штрафний потребував якраз іншої техніки, якою володіє Кучеренко. Окрім цього, голкіпер господарів вибудував велику стінку, через яку прямим ударом було б важко поцілити. А так партнеру вдався філігранний удар у самісіньку дев'ятку, тож ми все зробили правильно.

Як ти вважаєш, у чому секрет команди, яка у чотирьох поєдинках проти “Динамо” і “Шахтаря” набрала 10 із 12 балів протягом одного сезону?

Насамперед, Сергій Іванович Ковалець вселяє у нас впевненість. Ми виходимо на поле не просто битись за результат, а намагаємось показувати привабливу гру. Яка подобається вболівальникам. Ми виходимо грати у футбол. Коли ступили на газон “Донбас Арени”, то не відчували ніякого мандражу і ноги в нас не трусились. Ми не збирались закриватись на своїй половині поля. Кожен знав, що потрібно робити, і навіть після вилучення ми не втратили контролю і виграли цей поєдинок.

У твоїх виступах була перерва. Чи відчув ти зміни після повернення?

Звичайно. Їх багато і вони досить серйозні. Побачивши стадіон, я був дуже здивований, адже грати на своїй власній арені завжди легше та приємніше. Є база з прекрасними полями. І взагалі, видно, що президент клубу піклується про команду та хоче вивести її на вищий рівень. У свою чергу, ми можемо тільки на полі доводити, що і для нас важливо розвиватись як команді та показувати кращу гру.