Антон Крамар: "Так склалось, що знову нічия"

Атакувальний півоборонець Синьо-Золотих Левів провів гру на високому професіональному рівні, проте реалізувати пенальті на 90+4-й хв. він, нажаль, не зміг…

- Я думаю, що нам гра давалася вже з перших хвилин, було багато небезпечних моментів і ми перегравали «Геліос», але…але трохи нам чогось забракло. Було багато перекладин і нереалізоване пенальті, десь фарту не було. Всі віддавались на кожному клаптику поля.

- Тобто основна причина не забиття голу відсутність фарту?

- Я гадаю, що так, ми мали безліч 100% моментів, але не реалізували їх. В усьому є закономірність. Комусь щось «закинути» не можна. Повторюю, віддавались усі, й лінія захисту, і лінія півзахисту, і напад.

- Яке враження «Геліос» справив на тебе?

- Команда технічна, м’яч тримає непогано, моменти у них також були. В цілому - мобільна команда.

- Чи були якісь особливі відчуття перед грою?

- Було звичайне передігрове хвилювання, хотілось виграти, але так склалось, що знову нічия.

- Чи хвилювався перед пробиттям пенальті?

- Ну, знову ж таки, було присутнє ігрове хвилювання, мене «не переклинуло», я розумів, що це останні хвилини, останній шанс і в тому ударі вирішується доля матчу, але…не реалізував.

- Які найперші відчуття були після промаху?

- Спочатку подумав, що це сон, не міг повірити, дивлюся, а м’яч пролетів біля стійки. Я відразу планував бити в той кут, хотілось все назад «відмотати» й ще раз пробити.

- У першому колі на «Лафорт-Арені» ти вже реалізовував пенальті у ворота «Нафтовика-Укрнафти»…

- Так, саме в ті ж ворота…

- І в цей же ж кут?

- Ні.

- Антоне, не падай духом, все що попереду!

- Я розумію, що це – життя й таке трапляється, значить це повинно було статись, у цьому є якийсь логічний ланцюг, тому є над чим працювати, а те, що не забив…звичайно, що не приємно, адже в певному плані підвів команду, ми ж могли взяти три очки і вже бути в трійці лідерів, але я не зробив цього й через це в мене є певний осад на душі, й перед тренером, і перед командою.

- Кажеш у цьому є логічний ланцюжок?

- Так, все що трапляється – неспроста. Все для чогось, як говорять: все що трапляється – для кращого, в цьому є логіка й маю над чим подумати. Я гадаю, все буде на краще, і мені, і нам усім.

- Ти грав до «Львова» у двох клубах, чи доводилося раніше святити пасочки разом із усією командою?

- Ні, раніше такого не було, це – вперше.

- На матчі твій земляк – Танчик - був на фан-секторі…

- Я бачив його з барабаном він молодець (посміхається)