"Оболонь" – "Ильичевец" 2:0. "Пивовари" вперше перемагають маріупольців

Киев. Стадион "Оболонь-Арена". 4 000 зрителей

Главный арбитр: Юрий Грисьо (Львов)

Ассистенты: Игорь Пономаренко (Николаев), Сергей Беккер (Харьков)

"Оболонь" (Киев) - "Ильичевец" (Мариуполь) 2:0

Голы: Пластун 74, Мандзюк 80

"Оболонь": Березовский, Кутас, Пластун, Леонидов, Худзик (Мазуренко 90+2), Слюсар, Кучеренко (Панас 46), Сибиряков (Б.Баранец 53), Г.Баранец, Мандзюк, Сапай

"Ильичевец": Шуст, Будковский, Путивцев, Яценко (Федотов 57), Яворский, Тищенко, Савин, Кривошеенко (Картушов 61, Окриашвили 83), Ярошенко, Пуканыч, Невмывака

Предупреждения: Пуканыч 29

Напередодні матчу ходило немало чуток про те, що результат цієї зустрічі відомий ще до стартового свистка. Адже «Іллічівець» ризикує за підсумками сезону вилетіти до першої ліги і тому керівництво клубу пішло на певні фінансові витрати, аби забезпечити команді три очки. До того ж ні для кого не секрет, що Олександр Слободян та Володимир Бойко знають один одного вже не перший рік і досягти домовленості щодо гри проблем не було. Для «Оболоні» ж у цьому сезоні питання збереження прописки у Прем’єр-лізі вже так гостро не стояло. Залишалася звісно боротьба за шосте місце у турнірній таблиці, яке, до речі, одного разу вже займали «пивовари», але наскільки серйозні амбіції киян у цьому плані казати важко. Тим не менш «Оболонь» вийшла на поле із прагненням довести, що буде з першої до останньої хвилини боротися за перемогу у будь-якому випадку. Окрім цього «пивовари» раніше ще жодного разу не вигравали у «Іллічівця» і явно хотіли перервати неприємну для себе традицію.

Через дискваліфікацію цей матч в «Оболоні» пропускали Лупашко, Лозінський та Бондаренко, яких замінили у стартовому складі Худзік, Панас та Мандзюк. У гостей варто виділити появу в основному складі екс-оболонця Яворсксього. Який у цьому році виходив з перших хвилин тільки у матчі з «Шахтарем», командою, яка також йому далеко не чужа. Прикметно також, що склади обох колективів були майже повністю українськими. Майже, тому що наприкінці матчу на полі у складі гостей все ж з’явився грузинський легіонер.

З перших хвилин команди відчайдушно почали боротися за територіальну перевагу. Гра при цьому проходила переважно у середині поля. І невдовзі перший напівмомент глядачі побачили біля воріт гостей. На 3-й хвилині після подачі до штрафного майданчика з правого флангу Худзік у боротьбі із захисником намагався замкнути передачу, але трохи не дотягнувся до м’яча. У цьому епізоді трохи незрозуміло діяв Шуст, який міг перехопити цей пас, але в останню мить просто пропустив м’яча, який в підсумку вийшов за бокову лінію. Вже через дві хвилини оболонці організували більш гостріший момент у воріт маріупольців. Слюсар видав точний пас із глибини поля на Сібірякова, Сергій справа увірвався до штрафної, зблизився з голкіпером та пробив низом, удар після удару котився вздовж лінії воріт і Худзік у підкаті спробував його добити, але йому на заваді став Невмивака, який ціною ушкодження врятував свою команду. Але зіткнення було не дуже серйозним і після допомоги лікарів Дмитро повернувся до гри. Гості відповіли небезпечною атакою, коли на вістрі атаки опинився Тищенко, Ігор обіграв Леонідова, увійшов до штрафної та пробив повз голкіпера, але удар вийшов неточним. Ближчим до успіху був Невмивака на 21-й хвилині. Після подачі стандарту у виконання Ярошенко до штрафної господарів Дмитро виграв боротьбу за м’яч і головою пробив по воротам, але Березовський парирував удар і врятував свою команду.

Більш небезпечний момент «Іллічівцю» організувати у матчі так і не вдалося, гра гостей у нападі відверто не клеїлася, а «Оболонь» хоч з часом і перехопила ініціативу, але не поспішали втілити у гол свою перевагу. Проте ще у першому таймі господарям все ж вдалося змусити вболівальників із Маріуполя похвилюватися. За десять хвилин до перерви Кучеренко зі штрафного навісив у воротарський майданчик, де Худзік головою пробив по м’ячу, але влучив у праву від голкіпера стійку.

У другому таймі «Оболонь» додала обертів і гостям вже більше довелося думати не про перемогу, а про те, як зберегти хоча б нічию. Звісно маріупольці намагалися атакувати, але в них мало що виходило. Хоча варто відзначити постріл з-за меж штрафної у виконанні Федотова. Віталій щойно вийшовши на заміну виграв боротьбу за м’яч і пробив по воротам, але надійно зіграв Березовський. У відповідь «Оболонь» провела атаку правим флангом, Худзік віддав пас Мандзюку у штрафну, Олександр стоячи спиною до воріт віддав передачу назад на Григорія Баранця, тай сильно пробив з лінії карного майданчика, але м’яч пройшов вище воріт.

В останні 20 хвилин в «Оболоні» неначе відкрилося друге дихання і вони фактично притисли суперника до воріт. Маріупольці до такого розвитку подій були явно неготові і почали фолити дедалі частіше. Одне з порушень сталося на лівому фланзі, Тищенко збив Панаса і рефері призначив штрафний. Виконувати стандарт взявся Борис Баранець, він навісив у карний майданчик де Кривошеєнко вибив м’яч на кутовий. Цього разу до м’яча підійшов Худзік. Після його подачі м’яч влучив у Яворського, який боровся з Мандзюком та відлетів до Пластуна, Вадим уже у падінні пробив по воротам з гострого кута і влучив між стійкою та Савіним – 1:0.

Пропущений гол «розбудив» гостей і вони кинулися відіграватися, проте переломити хід матчу їм не вдалося. Хоча м’яч все ж побував у воротах Березовського. Ярошенко подав штрафний з правого флангу і Яворський з лінії воротарського майданчика пробив у сітку воріт, але зробив це знаходячись у положенні «поза грою».

Натомість «Оболонь» забила вдруге. Савін вкинув аут на Картушова, але Ігор не зміг прийняти м’яча і той відлетів до Панаса, Вадим пройшов по правому флангу і віддав пас у штрафну на Мандзюка, Олександр на замаху прибрав Невмиваку і потужно пробив лівою ногою у ліву «дев’ятку». М’яч влучив у поперечину від якої залетів у ворота – 2:0.

Положення «Іллічівця» після цього виглядало ще більш безнадійним, але гості, тим не менш, не опустили руки та намагалися хоча б скоротити розрив у рахунку. Але «пробити» Березовського у цей день не вийшло. Ігор самовіддано відіграв цей матч, наприкінці якого рятуючи власні ворота він навіть отримав невелике пошкодження. Втім без проблем зміг дограти до фінального свистка. Уже у компенсований час головний тренер «Оболоні» Сергій Ковалець випустив на поле Олега Мазуренко, який раніше виступав у «Іллічівці». Помітно було, що Олег намагався сповна використати той час, який залишився, але проявити себе по-справжньому не встиг.

По окончании матча в пресс-центре «Оболонь-Арены» состоялась послематчевая пресс-конференция Валерия ЯРЕМЧЕНКО.

- У нас тяжелое турнирное положение, которое довлеет над командой. Моральный дух не на высоте, вследствие чего мы, по сути, играем до гола. В первом тайме у нас были хорошие моменты, но мы их не реализовали. Во втором попросил замену Яценко, у которого случился рецидив старой травмы. Наравне с отсутствием Антонова – это серьезные потери. У нас дефицит опытных игроков. Особенно в оборонительной линии.

В целом, опытные не могут повети за собой, а молодым не позволяет раскрыться психология. Яркий пример – Картушов, который «боялся» выходить на замену. Пришлось выпускать Окриашвили, такого же молодого парня. Безусловно, не хватает нам Антонова. Будковский – способный футболист, но на роль единственного форварда он, в связи с юным возрастом, он не подходит. Филипп может хорошо дополнять Антонова, но одному на острие ему трудно.

- Перед началом весенней части первенства в интервью вы говорили, что два нападающих вам достаточно. Сейчас же вы сетуете на травму Антонова.

- Мы не могли предусмотреть, что у нас травмируется Антонов, поэтому считал, что двух форвардов будет достаточно: Антонов – основной, Будковского планировал выпускать минут на 15. Но свои коррективы внесла травма Антонова. Этого никто предвидеть не мог! В команде может быть и четыре нападающих, из которых три будут травмированы. Всего не предусмотришь. Другое дело, что брать нападающего для количества не имело смысла. А для того, чтобы пригласить форварда уровня Премьер-Лиги нужны деньги. К тому же, повторюсь, на сборах и Антонов и Будковский выглядели очень хорошо.

- Довольны ли вы качеством игры?

- Как раз качество игры и не позволило нам выиграть сегодня.

- После матча один из ваших молодых игроков в подтрибунном помещении угрожал судьям. Как вы это прокомментируете?

- Лично я не слышал, как футболист нашей команды угрожал арбитру встречи, поскольку в это время давал интервью телевидению. Но если это так, то я извиняюсь. Думаю, это эмоции. Все мы живые люди и не всегда может совладать с собой. Но эмоции нужно держать в узде, чтобы можно было общаться и с журналистами, и с футболистами, и с судьями. Дистанционно я не могу управлять живыми людьми, могу лишь еще раз извиниться. В нашей ситуации желательно не ошибаться никому - не тренеру, ни футболистам, ни арбитрам.

- За счет чего вы планируете улучшить турнирное положение команды?

- У каждой команды есть внутренние резервы, которые она в трудные моменты находит и использует. Например, нам необходимо прибавить в реализации моментов. Сегодня в первом тайме мы обязаны были забивать! Моментов у нас хватало. Да, были опасные моменты и у наших ворот, но мы находимся в таком положении, что транжирить свои шансы просто не имеем права. Что касается персоналий, то мы с нетерпеньем ждем Антонова.

- Что вы будете делать, если команда покинет Премьер-Лигу?

- Каждый человек управляет своей судьбой, но в то же время она зависит от многих обстоятельств - от самого человека, так и от тех, кто его окружает. Сейчас я не хочу гадать. Посмотрим.

Наставник пивоваров Сергей КОВАЛЕЦ после матча так прокомментировал события на поле.

- Конечно, результатом я доволен. Мы взяли реванш за поражение в первом круге. Сегодня играли две самых «укоаинских» команд Лиги. Игра держала в напряжении до последнего, была интрига, обе команды показали зрелую игру. Конечно, может не все получалось в техническом плане, но я могу поблагодарить наших игроков, которые выполнили все, что от них требовалось, и выиграли. «Ильичевец» - хорошая, квалифицированная команда, у которой хорошие перспективы. Я уверен, эти ребята вырастут в отличных мастеров.

- Этой победой вы доказали, что «Оболонь» в подпольные игры не играет?

- Да, мы доказали всем скептикам и нашим недоброжелателям, что мы можем не только играть, но и выигрывать. Все матчи, которые наша команда проводит, отличаются самоотдачей футболистов. Мы играем для болельщиков. Команда играет и получает удовольствие от процесса. Я же прессу, где об этом пишут, не читаю и не советую это делать игрокам.