Артем Белошапка: "Із задоволенням залишуся у "Львові"

Голкіпер Львівських Левів розповів журналісту «Ратуші» про свого батька, шлях, який привів його до «Львова» та дав оцінку останнім іграм городян у чемпіонаті

Нещодавно лави Футбольного клубу «Львів» поповнили троє новачків. Один із них – воротар Артем Белошапка. Про акліматизацію у новій команді, а також про воротарський шлях голкіпер «синьо-золотих» розповів «Ратуші».

- Останнім твоїм клубом була кіровоградська «Зірка», а як ти опинився у Футбольному клубі «Львів»?

- Агенти вийшли на «Львів» і запропонували мою кандидатуру, Олександр Дмитрович (Рябоконь,- авт.) це одобрив. Так я опинився у «Львові». Я перебував на оглядинах у маріупольському «Іллічівці». Вже був близьким до підписання контракту з цим клубом, а потім, в останній момент, через форс-мажорні обставини щось не вийшло. Я приїхав додому. Всі команди Першої ліги на той час були вже укомплектовані. Я навіть п’ять турів сидів удома й очікував пропозицій від інших команд.

- А на скільки у тебе розрахований контракт із «Львовом»?

- До завершення цього чемпіонату. Якщо далі у Львові буде ця команда, то з задоволенням залишуся й надалі в ФК «Львів». Мене тут, загалом, усе влаштовує.

- Те, що ти поки не зіграв жодного матчу в основі «Львова», не надломлює морально?

- Ні, не надломлює. Така воротарська доля. Зараз добре стоїть Богдан Когут. Команда поки що не програє, тому й не змінюють склад, який демонструє хорошу гру. Наразі так, а далі, якщо буде шанс, можливо, й дебютую в офіційному матчі за «Львів».

- В останніх іграх «Львів» не програє і не пропускає, але й забити гол команді ніяк не щастить…

- Розумієте, в Бурштині «Енергетику» забили чистий м’яч, але там судді скасували гол. Із харківським «Геліосом» нам не таланило, у тому поєдинку був величезний нефарт. А в Охтирці проти «Нафтовика» гра була рівною. Вважаю, що мирова в Охтирці – позитивний результат. Натомість нічию із «Геліосом», вважаю, негативним результатом, ми мали цю команду в тому матчі перемагати.

- Кажуть, надійний воротар – половина команди. Чому ти обрав саме це футбольне амплуа?

- Мій батько був воротарем. У «Таврії» стояв, а також в багатьох інших командах України. Зараз він, до речі, тренер воротарів. Ще з дитячих років я постійно спостерігав за його грою. Саме тому вирішив стати голкіпером.

- Чи є у тебе воротар, на якого ти рівняєшся. Можливо, був кумир?

- Кумиром для мене у цьому завжди був батько. Звичайно, зараз є хороші воротарі, але я намагаюся ні на кого не дивитися, а працювати та доводити своєю грою, що я теж чогось вартий, як голкіпер.

- Попереду – домашня гра з вінницькою «Нивою». Що скажеш про цього суперника?

- «Нива» - молода, хороша команда, яку очолює амбіційний тренер Олег Федорчук. Ця команда така ж молода й амбіційна, як і наша. Думаю, що нам пора вже нічийну серію переривати, перемагати своїх суперників і набирати очки.

- Як вважаєш, Олександр Рябоконь довірить тобі місце в основі на гру проти «Ниви»?

- Думаю, ні. Адже три матчі перед цим ми зіграли на нуль, тому неправильно було б змінювати воротаря. Це такі футбольні правила, коли воротар стоїть на нуль, тоді й від добра добра шукати не треба. Хіба що, не дай Боже, щось станеться, тоді можна змінювати воротаря.