"Карпати" - "Динамо" 1:2. Душа і серце України

Львів. Стадион "Україна". 27 500 глядачів

Головний арбітр: Дмитро Жуков (Донецьк)

Асистенти: Едуард Карапетян (Тернопіль), Анатолій Свистун (Чернігів)

"Карпати" (Львів) - "Динамо" (Київ) 1:2

Голи: Кополовець 75 - Гусєв 32, Вукоєвич 53

"Карпати": Богатінов, Кочіш (Гурулі 86), Батіста (Лукас 57), Гомез, Ткачук, Балажіц, Голодюк, Худоб'як, Петрівський, Кожанов (Кополовець 72), Ощипко

"Динамо": Шовковський, Зозуля (Гармаш 71), Юссуф, Єременко, Гусєв, Мілевський, Шевченко (Кравець 62), Попов, Вукоєвич, Бетао, Сілва

Попередження: Кочіш 41, Батіста 54, Ткачук 90 - Юссуф 45, Кравець 77, Вукоєвич 87, Єременко 90+4

Ще задовго до початку матчу фанати «Карпат» та «Динамо» домовилися про спільну пішу ходу з центру Львова на стадіон «Україна». Умовою маршу були вишиванки. Як зізналися самі кияни, вишиті сорочки були далеко не у всіх, тому ті, хто їх не мали, одягнулися у білі футболки. Кількатисячна торсида зустрілася біля у центрі міста і організованою колоною пішла на футбол. Окрім них скликати людей на стадіон взялися і автофани «Карпат». Вони запросили долучитися до їхнього параду травмованого Сергія Кузнецова. Вже потім хтось з автофанів вирахував, що це 79-ий виїзд, який дивним чином співпав з ігровим номером карпатівця. Кузнецов з радістю пришвартував карпатівський прапор до заднього вікна свого ніссана і проїхав з автофанами півміста. Одними походами та поїздками справа не обмежилася. Фанати «Карпат» та «Динамо» розмалювали одну з порожніх стін неподалік від стадіону – львів’яни використовували зелені та білі фарби, кияни, відповідно, білі та блакитні. Графіті вийшло просто шикарне. Замість підпису художники намалювали стилізовану мапу і написали: душа та серце України…

Оригінальне полотнище серйозних розмірів фанати приготували і на стадіоні. У перерві вони розпростерли його на сітці перед фан-секторами. Ліворуч красувався герб Білорусії (як зізналися фанати – це опозиційний герб, якого не визнає теперішня влада) і надпис Кононов Олег Георгійович. Праворуч герб «Карпат» та надпис Почесний громадянин Львова. Посередині, власне, був намальований портрет самого тренера «зелено-білих».

Олег Кононов мав три проблеми – Мілошевіч, Зеньов та Федецький. Троє дискваліфікованих карпатівців не могли допомогти своїй команді. Склад «Карпат» виглядав так: Богатінов захищав ворота, Петрівський звично замінив Федецького праворуч, Мілошевіча замінив Балажіц, Борха, здається, закріпився в основі всерйоз і надовго, Ощипко грав зліва. Пару опорників склали Ткачук та Голодюк. Трійка креативних хавбеків Худоб’як, Кожанов та Кочіш розташувалися вище, а Батіста висунувся на вістря.

Проблеми були і в Юрія Сьоміна, зокрема в обороні. Пару центральних захисників склали Бетао та Юссуф, по краях розташувалися Попов та Сілва. Єременко з Вукоєвічем грали у центрі поля, Гусєв та Зозуля по краях. У нападі – Шевченко та Мілевський.

З самого початку «Карпати» ледь помітно нервували. Принаймні так можна пояснити їхні невпевнені дії. Хоча Батіста, скажімо, почав активно і кілька разів спробував загострити атаки. На бразильця грав Кожанов, правда, передачі в Дениса не зовсім вдавалися – то засильно, то заслабо. Але це був тільки початок, тож «Карпати» систематично підходили до воріт Шовковського. А от першими могли і мали забивати гості. Шевченка здорово вивели на Богатінова – з першого удару Андрій влучив у штангу, а коли добивав, то вдало зіграв Балажіц, який кинувся на м’яча. Цей епізод частково (все ж оборона проспала вихід сам на сам) вписуємо словенцю в актив. На жаль для «Карпат», в інших моментах Грегор грав не так надійно. Чого вартував епізод на 32-ій хвилині. Сілва виконав простеньку передачу з флангу, але Балажіц немов заціпенів. Не зрозуміло, чому він ніяк не зашкодив Гусєву? Динамівцю не залишалося нічого іншого як підставити голову – Богатінов нічим не зміг допомогти.

«Карпати» досить непогано комбінували на початкових стадіях. Передачі в один дотик виглядали непогано, але усе ламалося біля воріт «Динамо». Варто віддати належне київській обороні. Хоч і в експериментальному складі, але зіграла вона надійно. Принаймні з розрізними передачами карпатівців впоралася. У господарів був прекрасний момент за хвилину до свистка на перерву – тут вже б і оборонці не помогли. Досить гострий випад закінчився прострілом на Батісту – бразилець зміг переправити м’яча у вільну зону, куди набігав Ощипко. Але і Шовковський не спав, а кинувся на перехоплення і таки зрізав кут обстрілу. Правда, навіть за таких умов карпатівець мав забивати, однак у ворота не влучив, а вже за секунду зіткнувся з кіпером «Динамо». Тож на перерву команди пішли за рівної гри, але з голом в активі киян.

Другий тайм «Карпати» почали активніше, заробили пару перспективних штрафних, але їх не використали. І вже за кілька хвилин «зелено-білі» напоролися на контратаку. Худоб’як на половині поля «Динамо» зробив неточну передачу, після чого м’яча швидко перевели на правий фланг, де його підхопив Гусєв. Олег нічого не вигадував і запустив вперед на Шевченка, який перебував у відвертому офсайді. Боковий суддя зреагував і підняв прапорця, але Дмитро Жуков на це уваги не звернув. Шевченко зупинився, разом з ним, очевидно, і карпатівці. Однак на передачу Гусєва вискочив Вукоєвіч, який під час передачі в офсайді не був. Тут варто зробити паузу. Ми б не мали зараз предмету для суперечок, дискусій та аналізу правил футболу, якби Богатінов не послизнувся і вибив м’яча у поле. Дуже прикро, що македонець, який так надійно захищав ворота у попередніх матчах, допустився такої необов’язкової помилки. Він банально не влучив по м’ячу. Далі – справа техніки. Вукоєвіч спокійно оцінив ситуацію і перекинув круглого у порожні ворота. Помилка воротаря «Карпат» очевидна. Хоча, зрозуміти претензії гравців «Карпат» до судді теж можна. Хоч Шевченко до м’яча не торкався, він перебував в епіцентрі події, саме на нього йшла передача (вже потім у полі зору з’явився Вукоєвіч), тим паче, лайнсмен сигналізував головному судді. Але що вже говорити? 0:2.

«Карпати» завелися – вони не мали наміру програвати. Олег Кононов зняв з поля Батісту і випустив Лукаса. Іспанець активно включився у гру, зайнявши позицію правого вінгера. Трохи згодом на полі з’явився в Кополовець і вже за три хвилини рахунок змінився. Лукас обігрався з Кочішем, який віддав м’яча Кополовцю паралельно до лінії воріт. Михайло трохи пройшов з ним та досить несподівано пробив – м’яч влучив в Ощипка і змінив траєкторію – Шовковський вже нічим зарадити не міг. 1:2.

До кінця матчу залишалося не так багато, але цілком достатньо для одного гола. Однак тут і «Динамо» отримало непогані шанси на збільшення рахунку. Все ж «Карпати» суттєво притисли суперника, відповідно, зони оголилися. І справді, в киян було кілька хороших моментів. Зокрема, на убивчій позиції опинився Гусєв, але його удар відбив Богатінов. Кілька разів міг втекти від оборонців Кравець, але зі швидкістю у нього суттєві проблеми. А у «Карпат» таких нагод не було. «Динамо» досить надійно оборонялося, використовуючи для цього майже усіх гравців.

«Карпати» пішли на штурм, коли залишалося зовсім нічого. Власне, суддя і додав усього нічого – чотири хвилини. Зважаючи на шість замін і на кількахвилинну зупинку гри під час суперечок щодо другого динамівського гола, виглядає малувато, чи не так?

Зрештою, після закінчення доданого часу Дмитро Жуков зафіксував перемогу «Динамо». Кияни справді показали непоганий футбол, особливо виділялися тактичні напрацювання Юрія Сьоміна. Під час швидких контратак один з нападників упевнено залізав в офсайд і відволікав увагу захисників та арбітрів. Інші заходили з тилу і мали простір для завершення атак. Ефектно і, як виявилося, ефективно. Щодо персоналій: не вразив Мілевський. Артем виглядав важкувато. Досить непогано відпрацював Єременко. У «Карпатах» найбільше сподобався Борха Гомес. Іспанський захисник кілька разів рятував Богатінова від серйозних клопотів і встигав підключатися до атак. Схоже, це найкраще придбання «Карпат» за зиму. Принаймні, на даний момент.

Після гри Олег Кононов скликав усіх футболістів до лави запасних, де на них чекали вишиванки. Футболісти одягнули їх і у повному складі відправилися до фан-сектора. Погодьтеся, піти на такий крок після поразки не просто, але карпатівці про це не пошкодували. Скажімо, той же Борха, який з неймовірно розчарованим обличчям покидав газон, вже за кілька хвилин весело стрибав у вишиванці разом зі своїми партнерами. Львівські уболівальники підбадьорили футболістів і дали зрозуміти, що за таку поразку їм не соромно.

Юрій Сьомін, головний тренер «Динамо»

- Команди показали футбол хорошого рівня. Він був цікавий для усіх глядачів. Атмосфера чудова, поле чудове. Футболісти грали з задоволенням. Раді, що виграли. Взяти три очки у Львові дуже важко. Тому я вдячний гравцям за самовіддачу і хорошу гру.

- Що ви можете сказати про другий гол «Динамо»?

- Ми прекрасно знали, що лінія оборони «Карпат» грає далеко від воротаря. Тому вирішили це використати. Шевченко зупинився. З глибини вибіг Вукоєвіч і забив. Ще два таких моменти було, але суддя не наважився продовжити нашу атаку.

- Зараз ваша головна мета – це Кубок?

- Для нас головне було попасти в Лігу Чемпіонів. Задачу ми виконали – друге місце є. А далі будемо боротися за Кубок.

- На тренування ви проектували виходи три в два. І сьогодні такі були.

- Не вийшло їх реалізувати. Хоч гравці добре вибігали і могли неодноразово забити. З іншого боку вся лінія оборони суперника зіграла непогано.

- Зозуля не тренувався протягом тижня. Ви не помилилися у виборі?

- У нас була обмежена лава запасних. Ні, ми ні в кому не помилилися. У Львові важко грати. Здається, вони лише раз програли тут.

- Зараз багато говорять про ліміт на легіонерів. Ви за що виступаєте: обмеження чи збільшення?

- Ні за що. Є правила, які прийняті президентами Прем’єр-ліги, є закони України. Я з ними погоджуюся. Вони справедливі і правильні. Крім того, є збірна, де мають грати українські футболісти.

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»

- Сьогодні свято – день міста. Ми дуже хотіли зробити йому подарунок, перемогти. Думаю, що всім було видно, що ми справді хотіли перемогти. Дорікнути я не маю права нікому. Всі грали, хотіли довести, що ми не слабші за «Динамо». Але індивідуальні помилки не дали зробити результат. Були хороші моменти, були і помилки. Хоча на якість гри ці помилки не вплинули. У другому таймі ми повністю переграли «Динамо».

- 5 динамівських виходів сам на сам у другому таймі говорить про якість вашої гри?

- Це елемент гри. Гравець може виходити, але не забивати.

- Як ви бачили момент з другим голом?

- Цей гол заносимо в актив Шевченку. Він грамотно зіграв. Виключився, коли м’яч був біля його ніг. Вукоєвіч дограв момент і реалізував його. Але все зробив Шевченко. По суті це він забив і ввів в оману суддівський корпус.

- Про що ви говорили з Юрієм Сьоміном?

- Емоції були, напевно, через цей епізод. Коли людина на емоціях, то чого з нею говорити? Я подякував суддям за роботу. Ми ще раз переконалися, що в останніх наших іграх суддівство, на жаль, впливає на наш результат. Робота Коліни ведеться, але щось не так. Особливо в кінці чемпіонату.

- А про що ви з Шевченком говорили?

- Андрій сказав, що там чистий гол був. Його партнер втікав, а він не грав в тому епізоді.

- Не зважаючи на поразку, ви таки провели акцію з вишиванками…

- У нас чудові стосунки з фанатами. Вони, я вважаю, в Україні, хай не ображаються інші фанати, найкращі, найкреативніші та найконструктивніші. Мені подарували вишиванку і попросили, щоб я на грі у ній був. Я сказав хлопцям: ми йдемо на роботу, а ви за нас уболівати. А після роботи ми вдягнемося і подякуємо вам та усім уболівальникам. І коли ми у вишиванках прийшли до фанатів, вони продовжили у своєму дусі: ми пострибали, покричали, ще дали мені мікрофон, щоб я щось сказав. Це зближення.

- Що скажете про великий плакат, який вивісили у перерві? Що ви відчували?

- Без слів. Відчував, напевно, що я найщасливіша людина і найщасливіший тренер. Ніде такого не буде. Відчуваю величезне бажання працювати і доказувати, що я люблю Львів і «Карпати».

- Зараз тривають дискусії про ліміт на легіонерів. Той що є зараз, на вашу думку, справедливий?

- Я хочу, щоб грало якомога більше наших футболістів. Це для збірної добре. Бо ми десь губимо молодих. Легіонер – це підсилення нашого чемпіонату. Без них не можна. Треба прийняти розумне рішення. В деяких країнах хтось взагалі відмінив ліміт, натомість встановив жорсткі обмеження щодо якості легіонерів. Ось цей шлях, я вважаю, найкращий. Там, скажімо, легіонер має отримувати велику зарплату, але він має бути серйозного рівня. Треба грамотно підходити до цих питань.