"Нива" – "Рось" 2:2. Нічия рівних суперників

"Нива": Парій, Кормило, Дроздовський (Ключик 56), Дуда, Городецький, Мдинарадзе (Лема 71), Ковальов, Довбиш (Семків 84), Скакун, Сліпий (Тригуба 47, Грисюк 77), Сірий

"Рось": Налікашвілі, Клешня (Демський 78), Крилюк, Шеншин, Чередніченко, Соботюк, Безпалий (Блавацький 86), Гапон, Запорожець, Устименко, Кравчук (Берідзе 68)

Голи: Мдинарадзе 11, Городецький 40 (пен) – Гапон 15, Кравчук 30

Тернопільська „Нива” продовжує безвиграшну серію у 2011 році. Поєдинок аутсайдерів другої ліги, який проходив у Тернополі ажіотажу у місцевих уболівальників не викликав. Причин такій низькій відвідуваності одразу декілька. В першу чергу – звичайно, доволі низька якість гри, що демонструє „Нива”, у другу –похмура погода. Дощити почало вже під час першого тайму, та не переставало аж до завершення поєдинку.

Як би не було – 500 уболівальників на матчі головної команди обласного центру – показник просто ганебний. І що головне, у матчі проти „Росі” тернопільський клуб так і не продемонстрував за рахунок чого уболівальники знову потягнуться на стадіон.

„Рось” прибула в Тернопіль вже у день гри, орендувавши для цієї цілі автобус учасника чемпіонату Київської області – ФК „Біла Церква”. Перед матчевого тренування „біло-чорні” на газоні центрального стадіону Тернополя відповідно провести можливості не мали. Тож звикати до поля їм довелось вже за ходом матчу. І доволі несподіваним є те, що з перших хвилин ініціативу до своїх рук прибрала саме білоцерківська команда.

Вже у дебюті першої 45-хвилинки „Рось” втратила першу нагоду вийти вперед – капітан команди гостей Максим Гапон пробивав зі штрафного метрів із 25 від воріт, проте вдало спрацювала стінка – м’яч зачепивши голову когось із гравців вийшов на кутовий. Гості, розпочавши гру першим номером фактично повністю позбавили Тернополя м’яча. І тим більш несподівано першими забили господарі.

На 11-й хвилині гри після виконання стандарту із лівого флангу екс-гравець луцької „Волині” Андрій Сірий із лінії воротарського майданчика переправляв м’яч у ворота гостей. Кіпер „Росі” Микола Налікашвілі команду врятував, однак відбив „снаряд” прямо перед собою. На добивання поспів Олександр Мдінарадзе – його удар з лінії воротарського майданчика у порожні ворота досягнув бажаного результату – 1:0. Цей гол став першим для тернополян на очах рідних уболівальників у поточному році.

Однак, „не довго музика грала”. Відійшла від пропущеного м’яча „Рось” одразу, і вже через чотири хвилини відновила статус-кво. Максим Гапон підхопив м’яч на лівому фланзі атаки, сольним рейдом змістився у центр, де з лінії штрафного майданчика влучив у нижній кут воріт Парія – 1:1. Доволі дивно у цьому моменті повели себе захисники команди господарів – за увесь свій прохід Гапон не зустрів опору жодного із оборонців. Усі вони немов зачаровані спостерігали за гравцем команди гостей, так і не розібравшись кому з них його атакувати. У підсумку – логічний гол.

А ще через 15 хвилин гості повели вперед. Якщо перший пропущений тернополянами м’яч можна списати на помилку захисників, то у другому цілковита вина лежить на голкіперу. Після навісної передачі з лівого флангу когось із гравців команди гостей, воротар „Ниви” Володимир Парій помилився на виході, фактично „втративши” ворота. У підсумку Антон Кравчук ударом головою переправив з двох метрів переправив м’яч у сітку вже порожніх воріт – 1:2.

Загалом, вигравши стартовий відрізок гри, ближче до середини тайму гра вирівнялась. М’яч дедалі частіше затримувався у центрі поля, і одноосібно віддати ініціативу якійсь з команд було складно. Тож справедливо, що на перерву команди пішли за рівного результату – після навісної передачі з правого флангу, та послідуючої метушні у штрафному майданчику „Росі” м’яч влучив у руку комусь із захисників. Арбітр вказав на одинадцятиметрову позначку – ніхто з „біло-чорних” проти такого рішення не протестував. „Вирок” виконав Віталій Городецький, хоча його удар впевненим назвати не можна – доволі легкий, та точно по центру воріт. Голкіпер напрямок польоту не вгадав, зумів зачепити м’яч, та врятувати свою команду так і не зумів – 2:2.

У завершальні п’ять хвилин тайму могли знову вийти вперед гості – Кравчук виходив на побачення з Парієм, проте дуель голкіперу „Ниви” програв.

Після такого веселого першого тайму, другий видався значно важчим. В’язке поле не давало гравцям показати максимум. Якщо судити строго – за підсумками другої 45-хвилинки гості були ближчими до того, щоб все ж таки вивезти з Тернополя три очки. Варто лише згадати останні хвилини поєдинку – коли спершу після навісного удару зі штрафного від Блавацького ворота „Ниви” врятувала поперечина, а згодом після розіграшу штрафного та послідуючого удару головою когось із гравців „Росі” м’яч розминувся з воротами ліченими сантиметрами.

Свою ж кращу нагоду у другій половні зустрічі тернополяни втратили у самому дебюті – Ковальов наважився на удар після виконання штрафного метрів за 25-27 до воріт. Ворота гостей врятувала поперечина, хоча швидше за все Налікашвілі цю ситуацію тримав повністю під контролем.

У підсумку нічия, яку можна назвати закономірною. У обох команд однакові проблеми у захисній ланці. Якщо з атакою у „Росі” та „Ниви” ще більш-менш нормально, то оборонні редути викликали тихий жах. Доволі дивно, що за такого відкритого футболу, який запропонували одна-одній команди у підсумку забили лише чотири голи. В якийсь з моментів здавалось що їх буде куди більше...

„Рось” у Тернополі залишила за собою доволі приємне враження. Компактний колектив, із доволі хорошим триманням м’яча та культурою пасу. За своїм рівнем на погляд уболівальника „Рось” нічим не поступалась, а в окремих компонентах переважала „Чорноморець-2”, з яким підопічні Ігоря Біскупа проводили матч 16-го туру.

Щодо „Ниви” – робити якісь висновки складно. Гра в атаці у команди налагоджується з кожним матчем. Традиційну роль „мотора” атак грав Андрій Ковальов, намагалися чіплятись за кожен м’яч Довбиш та Сірий. Однак доволі слабкий функціональний стан призводить до того, що ближче до середини другої половини гри „Нива” сідає у свою штрафну. Відсутність повноцінних зборів дає свої плоди зараз. Що ж – до наступного мату тернопільського клубу тепер залишається два тижні. Якраз є час підготуватись, та вже у зустрічі з „Єдністю” продемонструвати, що команда готова брати очки не лише в матчах з сусідами по „підвалу” турнірної таблиці...