Сергій Герасимець: "Футболісти знали про кризу ще з нового року"

Одразу по закінченні вчорашньої прес-конференції в Вінниці щодо подальшого існування «Ниви» ukfootball.in.ua зв’язався з одним із лідерів команди Сергієм Герасимцем, першими повідомивши гравця про позитивні для клубу підсумки зустрічі з журналістами.

— Особисто я був упевненим, що все закінчиться позитивно й команда існуватиме надалі, адже уявити собі великий обласний центр без футболу доволі тяжко. Я ще розумію, якби в Вінниці ніхто не ходив на футбол, однак нас підтримує чимало відданих уболівальників, а за відвідуваністю домашніх матчів Вінниця третя в лізі після Олександрії та Чернівців. Тому вірив, що все стабілізується.

— Утім, незадовго до прес-конференції Олег Федорчук ледь стримував себе, кажучи про керівництво вінницької «Ниви», мовляв, «одні балачки у Вінниці, справ ніяких». А який настрій панував серед гравців?

— По-перше, Олег Вікторович, наскільки мені відомо, сказав, що керівництво не надто зацікавлене в команді лише одного разу після матчу з «Титаном». По-друге, ми, гравці, самі все бачили й розуміли все ще з нового року, коли президент клубу відійшов від справ з управління клубом і фінансування як такого не було. Звісно, це певною мірою впливає на футболістів, однак я не вважаю, що це є визначальним фактором для нашої мотивації.

— Футболісти відчували на собі фінансові проблеми клубу? Перед гравцями була заборгованість?

— Заборгованостей практично ніколи не було, однак навіть тоді, коли вони були, то покривалися з нетривалою затримкою. Невелика заборгованість є навіть нині, однак я про це навіть не думаю, будучи абсолютно впевненим, що з нами чесно розрахуються.

— Тим не менше, у другому колі деякий спад у грі та результатах у «Ниви» є…

— Зі сторони, звісно, може скластися враження, що цей спад став підсумком фінансової кризи, однак коли виходиш на футбольне поле, про гроші думаєш в останню чергу. Тому я б говорив про інші причини: відсутність передсезонних зборів, адже ми весь час були в Вінниці, відсутність спарингів із сильними суперниками, відхід із команди двох лідерів — Вороніна та Пилявського. Також варто задуматися й над психологією: мабуть, ми справді думали, що в другому колі все складатиметься настільки ж вдало, як і в першому, само собою, однак вийшло не зовсім так.

— Ви сказали, що гравці думають про гроші в останню чергу, тим не менше, як воно: тренуватися та грати, коли закрадаються думки про власне працевлаштування (майже у всіх гравців та тренерів закінчуються контракти разом із нинішнім чемпіонатом, і про їхні продовження до вчорашнього вечора не йшлося)?

— У кожного професійного футболіста такі думки виникають, принаймні на підсвідомому рівні, адже це наша робота. Але за день-два до гри всі ці думки зникають і хочеться якомога краще зіграти матч.

— Вінницькі вболівальники люблять футбол, при цьому не надто довіряючи керівництву клубу. З громадськістю керівництво зустрілося сьогодні, а з футболістами така зустріч була?

— Навіть коли біля керма клубу були брати Караванські, жодних зустріч із гравцями не було, зараз — тим паче. Утім, не думаю, що ці зустрічі були необхідними, тому що наш головний тренер став такою собі зв’язуючою ланкою між керівництвом та гравцями. Тож ми завжди знали про справи клубу й що на нас очікує.

— Поряд з усіма проблемами, «Нива» цього сезонну здивувала впевненим виступом у перші лізі, хоча команда, за великим рахунком, не мала достойної підготовки до сезону, не має матеріальної бази високого рівня та й більшість гравців дебютували на такому рівні. Завдяки чому «Нива» стала такою серйозною бойовою одиницею?

— Гадаю, секрет успіху — в тренерському таланті Олега Федорчука, тому що він прекрасний тренер та водночас тонкий психолог. Так мотивувати та надихати на матчі, здається, може лише він. По-друге, наш молодий колектив не перший рік грає пліч-о-пліч, тож усім нам вистачає порозуміння та всіх об’єднує спільна мета — аби «Нива» гідно виступала в першій лізі.

— Нинішній сезон у першій лізі є дебютним особисто й для вас, утім, ви стали одним із лідерів команди, забивши в чемпіонаті вже 10 м’ячів. Відчули певні труднощі при переході з рівня другої ліги в першу?

— Жодних труднощів я не відчув, хоча й одразу стало помітно, що рівень ліг суттєво відрізняється — перша значно переважає другу за класом команд. До того ж у другій лізі, як правило, є лише дві-три команди високого рівня. А інші, грубо кажучи, «так собі». Тут уже просто так нікого не обіграєш, навіть останню команду першості.

— Останній сезон привчив усіх, що лідери «Ниви» покидають команду. Ви своє найближче майбутнє пов’язуєте з Вінницею?

— На даний момент я не думаю про перехід в інший клуб, позаяк до завершення чемпіонату залишилося 5 турів, і в цих матчах хочеться якнайкраще проявити себе та досягати з командою гарних результатів. Далі — подивимося. Мені дуже хочеться залишитися в Вінниці, тим паче якщо все налагодиться з фінансуванням. Хоча, звісно ж, кожен футболіст мріє грати в прем’єр-лізі, тому якби я отримав відповідне запрошення, то навіть не став би думати.

— Відчуваєте в собі сили грати на в прем’єр-лізі?

— Тяжко сказати, коли не грав там (усміхається. — Авт.)… Гадаю, мені ще бракує стабільності, можу провести два зовсім різні матчі, в прем’єр-лізі це недопустимо.

— Стрімкий професіональний зріст є характерним для гравців, котрі працюють під орудою Федорчука. Що виокремлює цього спеціаліста з-поміж інших, з якими ви працювали?

— Передусім, футболісти відчувають довіру тренера. До того ж тренувальний процес у Федорчука містить у собі всі вимоги сучасного футболу. Все робиться для того, аби ми грали в швидкий агресивний футбол, який і мають демонструвати молоді гравці.

— Наступний матч «Нива» зіграє проти «Зірки». Відсутність турнірних завдань впливає на мотивацію вашої команди?

— Турнірних завдань немає, однак кожного хочеться показати себе у всій красі. Та й не секрет, що в кінці сезону увага селекціонерів прикута з особливою цікавістю до футболістів усіх ліг. Гадаю, це не завадить нам демонструвати командний футбол, однак індивідуально кожен таки захоче виокремитися.