В`ячеслав Грозний: "Я - тренер топ-рівня" (+ відео)

В`ячеслав Грозний у передачі "Профутбол" розповів про своє майбутнє працевлаштування.

- Чи буду я працювати? Буду. І на високому рівні. Буду вигравати. Я – тренер максималіст. Я хочу переграти свого тренера колегу. Він для мене не ворог, він для мене суперник у цьому матчі. Після матчу ми потиснемо один одному руки. Це цивілізовано в нормально. Я хочу перемагати, а він хоче мене перемагати. Моуріньо хоче перемагати, мені подобається Моуріньо, він хоче весь час перемагати. Я також хочу перемагати.

- Ви такий тренер, як Моуріньо?

- По амбіціям – так. Якщо немає амбіцій – зміни професію. Хтось каже, що «Грозний не хоче йти в команди першої чи другої ліги». Чому я повинний йти туди, якщо я тренер топ-рівня. Я не має права займати місця, там повинні молоді тренери працювати. Де їм працювати?

- Ви на посаду спортивного директора не погодитеся?

- Мені сьогодні ще цікаво тренувати. Може колись наступить момент і я скажу, що втомився від дальніх перельотів, наприклад, як в Росії, Москва – Владивосток. Такі перельоти є і це не так просто. Може я побачу, що хочу більше часу проводити вдома і мені не хочеться на виїзди їздити. А сьогодні мені це цікаво. Сьогодні мені цікаво кожен день на футбольному полі тренувати. Я – режисер і мені цікаво ставити спектакль і відкривати нових гравців, відкривати нові зірочки. Я не піду працювати до президента, який буде мені розповідати, що я повинен робити, який склад я маю ставити, кого міняти. Тренером не треба управляти. Тренер відповідає за результат, тренеру ставлять завдання, він виконав, потисли руки і продовжили контракт. Не дав результат, тренер приходить і каже «пане президенте, я не дав результату, вибачте, на моє місце повинен прийти хтось інший». Це система, яка повинна бути. Не цікаво працювати там, де не дають можливості творчо працювати. Я буду працювати там, де буде цікаво мені, де будуть амбітні завдання, де буде взаємна довіра з боку роботодавця, того, хто платять гроші. Якщо він хоче мати хорошу команду, то треба запросити хороших тренерів і дай карт-бланш, щоб вони могли працювати. Все, більше нічого не треба. Якщо ти хочеш мати «ручного» тренера, то не зрозуміло, для чого ти витрачаєш ті гроші. Для чого ти викидаєш їх на смітник? Це нікому не потрібно. Тобто все залежить від господаря. Якщо господарі топ-клубів зберігають кращих своїх гравців, з повагою відносяться до своїх тренерів, є довіра… Подивіться, скільки Мірча Луческу працює у «Шахтарі» і Мирон Маркевич у «Металісті». Звичайно, ці клуби прогресують.