Анатолій Бузнік: "Ще під час навчання в Москві захопився тренерською роботою голландця Рінуса Міхелса"

Сьогоднішній ювіляр Анатолій Бузнік у спілкуванні з прес-службою ФК «Зірка» розповів про своє футбольне та особисте життя.

Анатолій Іванович, згадайте, будь ласка, Ваші роки кар’єри футболіста. Які із зіграних матчів для Вас є найбільш пам’ятними?

Моя кар’єра футболіста тривала десть років (1979-1989). Виступав за миколаївський «Суднобудівельник», черкаське «Дніпро» та київський «СКА». Найбільш пам’ятним для мене став 1985 рік, в якому наша команда під керівництвом Євгена Кучеревського стала бронзовим призером української зони другої ліги чемпіонату СРСР з футболу.

Чому по закінченню кар’єри футболіста Ви вибрали таку непросту, але цікаву професію тренера?

Під час футбольної кар’єри я здобув освіту за спеціальністю «Інженер-будівельник». В останні роки кар’єри гравця я задумувався про своє майбутнє. Була можливість навчатися в Москві у вищій школі тренерів. У зв’язки з цим я завершив кар’єру футболіста і 1989 році відправився до Москви. І нині про це не жалкую, адже встиг до розпаду Радянського Союзу здобути фундаментальну освіту, яка дозволила глибоко проникнути в основи професії футбольного тренера.

Хто був для Вас прикладом серед колег по тренерському цеху?

Ще під час навчання в Москві, читаючи періодичні тематичні видання, я захопився тренерською роботою голландця Рінуса Міхелса, кращі його надбання я застосовую під час своєї роботи. Радий, що в житті мені випала можливість в 1997 році особисто з ним познайомитися.

Розкажіть про своє особисте життя.

Одружений, дружина Олена. Маємо доньку Ольгу, яка, як і я, пов’язана із футболом. Раніше вона працювала у Федерації Футболу України, нині – в організаційному комітеті Євро-2012.

Чи є у Вас хобі, або ж слабкості?

Як будь-яка людина маю свої захоплення. Найкращий відпочинок для мене – це відпочинок в сімейному колі. Люблю бувати на єдині з природою, прогулюючи собаку. Природа дозволяє відпочити та відволіктися від життєвих проблем.