"Волинь" - "Металург" (Д) 1:3. Метал не по зубам

Луцьк. Стадіон "Авангард". 1 750 глядачів

Головний арбітр: Віталій Романов (Днепропетровськ)

Асистенти: Олександр Якименко, Сергій Цимбал (обидва - Київ)

"Волинь" - "Металург" 1:3

Голи: Піщур 31 - Аді 10, Танаса 21, Годований (авт.) 90+4

"Волинь": Неділько, Піщур, Годований, Стевіч (Пріндета 46), Бабир, Ізворану, Павлов, Гошкодеря (Максимюк 16), Рамон, Карковський, Сімінін

"Металург" (Д): Бандура, Морозюк, Прийма, Аді (Полюлях 88), Соарес (Джуровскі 79), Танаса (Грищенко 74), Воловик, Лазіч, Мкртчян, Аделейе, Чечер

Попередження: Годований 29, Карковський 42, Пріндета 60, Ізворану 81 - Воловик 44, Морозюк 69

Інтриги в цьому матчі не було. Обидві команди свої завдання на сезон виконали, або ж ні. «Зона вильоту» їм не загрожувала, в єврокубки шансів потрапити не мали. Тому боролися хіба що заради престижу клуба. А в кожного різне поняття про патріотизм. Як з’ясувалося, для донеччан перемога була важливіша. Для господарів, схоже, сезон закінчився ще кілька турів тому, бо блиску в очах гравців, явно не спостерігалося. Хоча можна було б в останній грі сезону й порадувати вболівальників, яких, до речі, на трибуни стадіону прийшло не багато. Так що матч містив лише суто формальний характер, власне, такою і виявилися гра, попри чотири забитих м’ячі, моменти особливо й не пригадуються.

«Волинь» перед матчем втратила відразу трьох гравців основи: Герасимюк відбував дискваліфікацію, Бутко та Пічкур – травмовані. Не знайшлося місця в стартовому складі й для сенегальського голкіпера Ісси Ндоє, який останнім часом чимало пропускав. Тож у воротах розташувався Неділько, на флангах захисту – Сімінін (зправа) та Гошкодеря (зліва), у центрі оборони – Ізворану та Годований; опорника грав Карковський; Пищур та Стевіч допомагали йому у центрі поля; лівий флінг зайняв Лопес, правий - Бабир, на вістрі атаки – Павлов.

Металурги підійшли до гри без Фернандеша, Маріо Сержио та Шини. Бандура зайняв місце у воротах, Чечер, Воловик, Аделеє та Прийма цементували захист, Морозюк, Мкртчан та Лазич зосередились у центрі поля, Соарес і Танаса активно допомагали єдиному форварду Аді Фанендо.

Метадони у же на початку матчу могли скористатися нагодою після вкидання ауту, але м’яч після удару головою Лазича просвистів на поперечкою. А уже через кілька хвилин господарі мали не поганий шанс, втім Стевич опинившись на ударній позиції не вдало приклався до м’яча запустивши його значно вище воріт. У відповідь Танаса змарнував не погану нагоду. Однак довго гол не довелося чекати, минуло десять хвилин, як смугастий затріпотів у сітці. Аді Фанендо відгукнувся на пас героя попереднього моменту і відкрив рахунок.

А на 16 хвилині Кварцяному уже довелося робити першу заміну: Гошкодеря травмувався, тому довелося випускати ветерана Максимюка, який доволі часто не справлявся зі своїми обов’язками провалюючись на фланзі. Однак особливо «коучу» волинян вибирати нема з кого, тож доводиться грати тим, хто є.

На 21 хвилині для господарівв, взагалі стало зовсім «весело»: Бабир обрізався в центрі поля, фактично віддавши Морозюку пас, той пройшов флангом і віддав націлену передачу на Танасу, який поклав м’яч у лівий від Неділька кут. Схоже, обрізки в центрі вже стали хронічною хворобою для лучан, які цим грішать регулярно. Але той же Бабир невдовзі після пропущеного м’яча міг відквитати один пункт, але його удар головою пішов трохи вище воріт.

Пораділи ж вболівальники господарів на 31-й хвилині: Лопес подав кутовий низом, «шкіряного» ніхто не зачепив із захисників металургів, і той потрапив до Пищуха, який приклався до сфери, як слід. Відігравши один гол у волинян з’явилася надія. Однак вона так і лишилася примарним шансом, бо волиняни так і не зуміли до кінця гри нічого суттєвого створити.

На початку другого тайму після подачі кутового на ближню штангу міг забивати Соарес, але пробив вище. Згодом уже Пищур стріляв з метрів 35, після штрафного, однак теж повз. Непогано пробивав Морозюк, проте Неділько був напоготові перевівши м’я на кутовий. Свою нагоду упустив і Бабир, який вдарив поруч зі стійкою. А потім було кілька ударів від метадонів, однак усі вони прийшлися голкіперу лучан у руки. За хвилин 20 до закінчення чудову нагоду забити третій м’яч у ворота лучан зіпсував Аді Фанендо, однак він пробив повз. Утім донеччанам таки вдалося ще раз розписатися у воротах господарів, після рикошету від Годованого смугастий ще раз побував у сітці. Що ж 1:3 і це заслужена перемога «Металурга», хоча попри чотири голи цікавою гру не назвеш. Команди використали майже усі моменти, які в них були, відверто пахло відпусткою

Підсумковий результат був доволі очікуваний зважаючи на тенденції щодо гри обох команд. Після того, як «Металург» очолив П’ятенко донеччани стали грати значно цікавіше, а головне ефективніше. Що й продемонстрував цей матч. «Волинь» же останнім часом програє часто, при чому з великими рахунками , тому три пропущених голи не стали сюрпризом. У весняній частині чемпіонату, лише двом командам не вдалося вразити ворота лучан, це були київські «Арсенал» та «Оболонь». В усіх решта матчів волиняни пропускали по три і більше, виняток лише Іллічівець, який забив двічі. 11-е місце по праву можна вважати за хороший результат для лучан, навіть попри ту гру, яку вони демонстрували у другій частині чемпіонату, метадони ж, явно розраховували на більше, принаймні, на Лігу Європи точно, але цього сезону це їм було не до снаги. Які ж завдання будуть наступного чемпіонату, це покаже міжсезоння, зокрема, трансферна політика.

Володимир П’ятенко головний тренер «Металурга» (Д) :

По игре наверное, єто самый краткий коментарий. Потому что мы все сделали о чем мы договаривались, ребята все выполенили. Эта игра не стала решающей: не вылетаем, в Европу не попадаем, занимаем свое место в середине турнирнарной таблице. Хотелося бы поздравить ребят с тем настроем с которым они вышлы на игру. Потому всех поздравляем с победой.

Зважаючи на результат можливо ви залишитись головним тренером?

Этот вопрос не ко мне.

Віталій Кварцяний головний тренер «Волині»:

Я скажу несколько слов про игру и подведу микроитог чемпионата. Сегодня я дал себе слово седеть и дать футболистам играть, они меня попросили. Я рад, что мне это удалось. Второе: наша команда ничем не уступала, правда, чуть медленнее играла с мячем, Могли проиграть больше, пропустили ряд контратак. Забей Павлов при счете 2:1 стопроцентовый момент, подреж в дальний угол и мы были бы в десятке.

Мы смотрелись достаточно достойно. Правда, Рамон доиграл на уколах. Я боялся делать замену. Потому что две сделал в первом тайме: Гошкодеря, наверне сотрясение, Стевич - надрыв ахилла, потому что ходить не мог. Не везение такое. Потому чуть мощи потеряли. Мы дома потеряли где-то 27 очков – это сумасшедший минус, это плохо, но что команда на одинадцатом месте – это результат, учитывае все нюансы. Я поблагодарил команду, что они набрали 34 очка. П’ять лет назад мы вылетали, когда у нас было 33. Я думаю, что потэнциал у команды был, чтоб занять 6-е место, после пятерки ведущих команд. Мы были в два шага от этого. У нас много организационных проблем. Буквально, на игру в Киев команда могла не поехать, мы искали средства. У меня не было никаких рычагов, чтобы их мотивировать.

Видно, что унас есть команда, несмотря на то, что не было Бутка и Пічкура. Пичкур подошел за два дня до игры сказал, что у него травма.не может играть, с коленом проблемы, а Бутко до игры сказал, что у него что-то болит. Не могу заставить футболиста играть. И ситуация такая: мы уходим на перерыв итог чемпионата, и не можем им выдать заработние деньги. И сами понимаете как тяжело заходить к команде, их мотивировать, и делать результат. Чтоб мы не говорили патриотизм тех десятилетей, эта епоха прошла. Есть таблица, есть регламент координационный, который мы должны виполнять, если хотим иметь команду в Премер-лиге. И только гордится руководителем, быть вместе с проблемами, их решать, но не мешать. Даже во втором круге мы дали бой Симферополю , не наша вина, что проиграли Севастополю. Здорово играли в Мариуполе, обыграли «Оболонь», которая более устойчива в организационном плане. Наша команда достойная и футболисты достойны уважения – это все что могу сказать.

Можливо, ви вже знаєте імена тих, хто залишить команду в міжсезонні на 100%, і які плани команди на найближчий час.

У нас была встреча с Василем Андреечем (президентом клуба) я ему придоставил план подготовки. 12 –го числа планируем собратся, провести медицинское обследование и сделать тестирование. 16-го, 17-го, 18-го - за эти три дня планируем сыграть с бразильським клубам «Коринтианс». Но не знаем приедет ли он, но не основной состав, а молодые ребята, нам не нужна основа – мы не располагаем большими деньгами. Мы их только поем, кормим, обеспечуем проживание, перелет. 19-го утром должны выехать на базу в Симфероополь.

Что по футболиста. До 25-го числа мы могли приобрести два топ-игрока. Топ-игроки – это футболисты сборных, перспективные. Я уже договорился, агенты ждут, один из них 25-го женится. Очень серйозне футболисты. Мы опять ждем и можем упустить, если до 25-го не решим. Но и еще три – это футболисты западнях клубов, которые стоят не миллионы, а до 500 тисяч. Может 50, может 100, может 200, если активный учасник вливание финансовых средств появится. Но эти игроки могут до нас и не доехать. Тога мы можем потерять возможность серйозно усилится. Я готов создать комадну, но у меня нет рычагов как приобрести этих играков. Может з с той команды полтора бразильца бы взяли. Сейчас селекционеры поехали смотреть игроков Первуй лиги. Одни из лучних игроков. Я не буду называть имена. С некоторыми я вчера говорил. Даже если нету денег, команда все равно как-то должна собиратся. Президент клуба разговаривал с главой обласной администрации, мэром города, нашел с ними общий язык.

Я не буду сейчас говорить кому продлить, кому контракт увеличить. Не могут просто так футболисты подписать контракт. Весной просто так дописал Пищур под мое чесное слово. Но мы не рассчитались за контракт. Мы не рассчитались с Симининым. Но я все равно ему отдам, что нибудь продам, но все равно рассчитаюсь, если ничего не будет. Люди поверили мне. Кто останется не могу сказать. Может кого-то нужно продать, что бы прожить некоторое время. Сейчас сложный этап. Но сегодня команда играла и мне не было стидно.

То ви залишитесь у клубі?

Вот будем решать. Это же не колектив физкультуры. Нужна нормальная финансовая база. Я надеюсь, как всегда, что будет все нормально. Я думаю что 70% игроков останется. Гошкодеря может уйти – оренда кончается, Бутко. Что касается Иссы, то там за ним серйозне деньги ходять, держать его нету смысла. Деградирует. Команда на восьмое – четырнадцатое место есть. Пока не расчитаемся, ни одного футболиста не возьмем. Хотелось бы что-то сделать серйозное, усилитса, но даром никто не захочет играть, как бы я не хотел.