Сергій Сілюк: "Статус фаворита ще не заслужили"

У стартовому матчі 4-го туру Епіцентр Чемпіонату України «Зоря» завітає у гості до аутсайдера змагань − «Оболоні». Про підготовку луганчан до цієї зустрічі наша бесіда із Сергієм Сілюком.

− Сергію, «Зоря» у перших двох турах виглядала переконливо, але не взяла жодного очка. Проти «Олександрії» яскравого футболу протягом більшої частини ігрового часу не вийшло, зате ви маєте першу перемогу…

− Найяскравіші враження залишились від поєдинку проти «Металіста». Тоді гра нам насправді давалась, і нічию ми точно заслужили, але не судилось… Та й проти «Таврії» у першому таймі все відбувалось за нашим сценарієм, і нічого не віщувало таких кардинальних змін після перерви. Перед початком другої половини Анатолій Чанцев попереджав нас про те що «Таврія» однозначно додасть обертів і буде нагнітати події біля наших воріт. Так і сталось, мабуть, ми не дослухались до тренера. Хоча моментів у нас вистачало на те, щоб відігратись. Певним чином нас прорвало в атаці з «Олександрією». Добре, що ми нарешті використали нагоди. Не зайвим було і везіння, адже наприкінці першого тайму нас виручила стійка воріт. Сподіваюсь, що останній успіх стане поворотним до сходження у турнірній таблиці.

− Традиційний процес для міжсезоння − зміна складу − суттєво торкнувся «Зорі». Скільки часу знадобиться, щоб зігратись?

− Тренуємось, зближуємось, звикаємо до нових хлопців, яких з радістю прийняли до колективу. Тому у них ніяких проблем з адаптацією виникнути не може. Через щоденну роботу підвищуємо нашу боєздатність. Що вже вдалось і якими темпами ми прогресуємо, нехай судять глядачі.

− У нинішньому сезоні ти тричі виходив лише на заміну, але в останньому турі відзначився забитим голом…

− Прерогатива тренерського штабу, кому виходити з перших хвилин. Зараз у мене ні на кого образи немає. Працюю з особливою наполегливістю. Адже наставник може змінити своє бачення, до того ж місце на полі нікому й не може бути заброньоване. Сподіваюсь, що забитий м’яч якось допоможе мені повернутись до основного складу.

− Гол у ворота суперника − завжди привід для гордості, але ти святкував цю подію особливо. Чому зрадів найбільше?

− Давно не забивав, а для нападника дуже важливо не втрачати звичку відзначатись. До того ж після двох поразок хотілось не просто виграти, а зробити це якомога впевненіше. Тому другий командний гол для нас був потрібним. Радий, що допоміг здобути прем’єрну перемогу. Але собою задоволений бути не можу, адже ще не забив після виходу сам на сам. От якби тоді вирішив долю епізоду на свою користь, то можна було б говорити, що зіграв десь на 70% від власних можливостей.

− Повертаючись до справ командних, «Зорю» останнім часом переслідують травми. Чи покращиться ситуація у лазареті перед наступним матчем?

− На питання, як скоро і хто одужає, краще скажуть лікарі. Але у футболі, та й інших видах спорту, ніхто не застрахований від травм. Так було, є і буде. Втрачають гравців у різних командах, тому шукати виправдання через цю причину не будемо. Звичайно, бажано було б зіграти в оптимальному складі, щоб вибір у тренерів був, дійсно, максимальним. Але це не від нас залежить, тому потрібно грати з тими, хто може допомогти сьогодні і зараз.

− Наступний суперник − «Оболонь» - ще не набрав жодного очка і навіть не забивав за перші 3 тури. Іноді цей факт розхолоджує…

− Таке трапляється, але гадаю, що нам це не загрожує. По-перше, ми стартували не так, як нам би того хотілось, тому відчувати себе фаворитами до зустрічі не маємо права. По-друге, «Оболонь» явно не схоче миритись зі своїм теперішнім становищем. По-третє, зараз лише початок сезону, і кожна команда прагне здобувати більше очок, щоб потім ставити перед собою високі завдання і уникати неприємностей у другій частині Чемпіонату. Тому наші здобуті 3 очки ніяк не можуть нас розхолодити перед черговим матчем.

− Поки що ви у гостях не набрали жодного балу. Статус свого або чужого поля сильно тяжіє над «Зорею»?

− В основному, тактика наша не змінюється. Але може коригуватись залежно від того, що ми побачимо у попередніх іграх чергового суперника. Тобто деталі визначають тренери вже безпосередньо перед грою. Тому я не став би говорити, що для нас так важливо, де відбувається матч. Інша річ, коли ми повернемось на рідний стадіон. У Луганську народ любить футбол. Наприклад, згадую минулорічний кубковий чвертьфінал, коли за грою проти «Дніпра» спостерігали 23 тисячі глядачів і несамовито нас підтримували. Загалом же потрібно досягати результату будь-де.