Сергій Шевцов: "Перша ліга — це наша мрія і мета" - Face 2 Face Betting September 10 2011
Сергій Шевцов: "Перша ліга — це наша мрія і мета"Тільки з’явившись у минулому чемпіонаті серед когорти професіоналів, новокаховська «Енергія» відразу забронювала за собою місце серед лідерів. Довго очолювала турнірну таблицю другої ліги у групі «А» і лише насамкінець поступилася двома позиціями миколаївцям та сумчанам, фінішувавши третьою. І в нинішньому турнірі команда з невеличкого містечка енергетиків тримається на чолі футбольної гонки. Як почувається нині колектив, — про це говоримо з наставником «Енергії» Сергієм Шевцовим. — На ваш погляд, теперішній чемпіонат сильніший за попередній? — Мені здається, що нинішній сезон на щабель вищий. Бо замість МФК «Миколаїв», що підвищився у класі, додалося пару хороших команд: «УкрАгроКом» з Приютівки та черкаський «Славутич». Вони підтверджують високий рівень своїми результатами. З тих колективів, що залишилися з минулого турніру, додала «Скала». Є зрушення на краще у тернопільської «Ниви». У них підвищився результат, поліпшилася гра, з’явилися майстерніші виконавці. Ще у групу «А» додалося івано-франківське «Прикарпаття», тому мені здається, що цей чемпіонат й справді складніший. — Зважаючи на це, «Енергія» зможе поборотися за перше місце і покращити свій минулий результат, зазіхнувши на путівку в першу лігу? — Це — наша мета і наша мрія. З нею живемо щодня і для цього працюємо на кожному тренуванні. Але майбутнє покаже, наскільки ми сильні й чи подужаємо цей непростий шлях. — Мабуть, під ці цілі й підбирали новачків у міжсезонні? — Саме так: ми підсилилися Юрієм Ком’ягіним та Олександром Івановим. Це — футболісти атакувального плану. А креативу нам не завжди вистачає. Тим паче, я пропагую саме агресивний футбол у нападі. Тому вони підходять під філософію «Енергії». Але, чесно кажучи, ми недоукомплектувалися, не змогли знайти ще одного нападника замість Євгена Фальковсьського, який перейшов у «Кримтеплицю». Такого першого номера, котрий у складний і, головне, потрібний момент міг би взяти гру на себе, у нас немає. Хотілося б ще підсилитися гравцем півзахисту, бо є проблеми нестабільності на правому фланзі. Не завадило б підібрати ще одного оборонця. Словом, не стоїмо на місці. У команді багато молоді, яку вже можна, не боячись, випускати на поле. Якщо раніше їх притримували на перспективу, обігравали, то зараз я вже не боюся їх випускати навіть в основному складі. — Зрозуміло. А ось скажіть, як так сталося, що «Енергія» розгромно поступилася в Кубку України «Миколаєву», хоча ще у минулому чемпіонаті мала в зустрічах з нею позитивний баланс? — Так, 0:4 й справді було занадто боляче. Я можу повторити те, що сказав футболістам після гри: ми психологічно підійшли не у стовідсотковій готовності, самовіддача була не на максимальному рівні. І вища за класом команда перемагає, так би мовити, без проблем. Ще й зустріч склалася для нас несприятливо. На початку була рівна гра, однак пропустили досить нелогічний перший м’яч після тактичної помилки. І він нас надломив. Хоча не хотілося б виправдовуватися. Тим паче миколаївці, невдало стартувавши у першій лізі, відчули, що вони хоч тут можуть трішки реабілітуватися перед своїми вболівальниками. Мабуть у них було більше бажання та мотивації на той матч. — А після цієї поразки гравці не змогли відновитися психологічно, бо програвали й наступний матч у чемпіонаті «УкрАгроКому»… — Так, керівництво намагалося вивести команду з пригніченого психологічного стану. Адже після 0:4 на очах своєї публіки відновитися складно. Футболісти відчували свою провину в тому, що десь недопрацювали. Певною мірою, нам вдалося їх відновити. Я не скажу, що ми провалили гру проти «УкрАгроКому». Створили багато моментів, не вистачало тільки реалізації. М’яч кілька разів потрапляв у поперечину. Ба, ми володіли ініціативою. Однак неприємний автогол усе зламав. — На носі у вас центральний матч ігрового дня проти черкаського «Славутича». То як із настроєм? — Те, що вони серед лідерів, уже говорить само за себе. Тому суперник серйозний. Тренерський штаб вивчає їхню манеру ведення гри, читаємо відгуки про команду, про гравців. У тому числі й в «Українському футболі». Переглядаємо відеозаписи. Словом, міркуємо. Скажу так: до всіх суперників ставимося дуже серйозно, незалежно від їхнього місця у турнірній таблиці. Розробляємо план на кожен матч і доводимо до кожного гравця, що йому треба робити на полі під час поєдинку в різних ситуаціях. Бо футбол — такий вид спорту, що не вибачає халатності та несерйозного ставлення. | |