Руслан Новіков: "Кристал" — це довготривалий проект"

Майже 5 років Херсонщина не мала жодного представника у професіональному футболі, навіть на рівні другої ліги. «Кристал» розформувався ще 2006 року, а нових команд майстрів натомість на футбольній карті України не виникло. І ось позитивні зрушення — нового сезону до сім’ї професіональних команд України увійшли аж три представники цього регіону — відродився «Кристал» і додалися «Енергія» (Нова Каховка) та «Мир» (Горностаївка). Що являє собою воскресла херсонська команда — про це ми поговорили з її наставником, колишнім гравцем ЦСКА та «Борисфена» Русланом Новіковим.

— Довгі роки «Кристал» був чи не єдиним представником Херсонщини у професіональному футболі. Зараз для вашої команди добре чи погано, що таких нині аж три?

— Наявність трьох представників — це своєрідна конкуренція, та й футбольний бум в області — це лише на користь. Можна, звичайно, щороку вигравати її чемпіонат, аплодувати самим собі, а далі що? Ці команди переросли той рівень.

— Сьогодні до керівництва клубу прийшли люди, які справді можуть відродити історію і славу того «Кристалу», який виступав у 1990-і роки?

— Вважаю, так. У нас президент молодий, амбітний Олексій Кручер, йому виповнилося лише 33 роки. Величезний фанат київського «Динамо», не пропускає жодного матчу європейського рівня, зокрема, і за кордон літає.

У першому сезоні перед нами турнірних завдань не ставили: це так би мовити, адаптаційний період. При цьому бажано бути в десятці нашої групи.

— І як проходить адаптація у другій лізі?

— Старт дався складно, все-таки ми зустрічалися з лідерами. Тому в перших трьох турах взяли лише одне очко, що є закономірно. Потім розгромили «СКАД-Ялпуг», мабуть, найслабкішу з команд групи, з якими нам уже довелося зустрітися.

Були матчі, де ми зобов’язані були брати очки, але просто їх «розбазарили». Через те й опинилися у нижній частині таблиці, зараз намагаємося звідти вибратися. Тепер два останні матчі виграли, вийшли на десяте місце, будемо надалі намагатися йти на цьому рівні. Ознайомчий період, я вважаю, закінчився.

— Ви зіграли практично з усіма лідерами. Хто з них готовий до першої ліги?

— Швидше за все, «Суми». Непоганий рівень в «Енергії». Хоча з тими ж новокаховцями ми зустрічалися в першому турі. Земляки фактично зіграли на наших помилках. Непогані команди «Десна», «Славутич».

Зазначу, що рівень другої ліги групи «А» у цьому сезоні значно вищий, аніж у минулому. Єдина команда, яка, на мій погляд, вибивається з групи — це «СКАД-Ялпуг». Всі решта — «зубаті», чинять опір.

— З тими ж новачками ви зіграли по-різному. «Кристалу» не вистачає стабільності?

— За якістю футболу ми граємо більш-менш стабільно. Чого нам явно не вистачає, то це — завершального влучного удару, не завжди дається швидкий перехід від атаки до оборони і навпаки, плюс — втрата концентрації на останніх хвилинах матчу. В Южному, проти «Реал Фарму», ми пропустили в компенсований час, у Тернополі від «Ниви» також.

— Розкажіть, будь-ласка, про кадровий потенціал «Кристала».

— Колектив укомплектований здебільшого місцевими вихованцями. Гравці виступали ще в першості області, також у першості України серед аматорів. Зараз у складі «Кристала» на поле виходять лише двоє футболістів, яких ми придбали перед стартом. Це — досвідчений Ігор Бездольний, який до цього грав за МФК «Миколаїв», і молодий воротар Дмитро Карой. Останній не мав досвіду виступів за професіональні команди — спочатку грав у першості Миколаївської області, потім за резервну команду стрийської «Скали». Зараз він гравець основи «Кристала». Середній вік нашої команди — приблизно 28 років.

— Попереду зустріч з «Украгрокомом». Новачок групи, втім, уже встиг «вистрілити». Суперника добре знаєте?

— Ми переглядали відозаписи їхніх матчів і розмовляли з фахівцями, які знають команду. Я не сказав би, що «Украгроком» — сюрприз, все-таки він уже понад рік виступає одним складом. Окрім матчів на область та в аматорському чемпіонаті у суперника був навчально-тренувальний період, узимку вони провели повноцінні збори, зіграли кілька спарингів з хорошими командами. Важливо, що в них є своя база. Тобто, підготовлені приютівчани до другої ліги значно краще, ніж навіть ми. Лише на початку липня клуб ухвалив рішення про те, щоб заявитися у другу лігу, і через два-три дні ми розпочали підготовку до змагань. Фактично на підготовку до турніру в нас було часу трохи більше двох тижнів.

— Більшу частину кар’єри ви провели за команди Києва і Київської області — ЦСКА, «Борисфен», «Княжа», «Нива» (Миронівка), «Рось», «Нафком». Як вас доля занесла аж у Херсон?

— До «Кристала» я працював у стрийській «Скалі», мене направили до Києва на ліцензування. Там я опинився за однією партою з чинним президентом херсонського клубу Олексієм Кручером. Стали спілкуватися, потоваришували.

Моя сім’я живе у Борисполі, й мені дуже хотілося бути поближче до рідних. Розглядав варіант працевлаштування у дублі столичного «Арсеналу» тренером воротарів, але в останній момент не склалося. Подзвонив Кручеру: мовляв, пішов зі «Скали», хотів би працювати у Києві, а не вийшло. І Олексій Станіславович запропонував прийняти його команду. Я погодився.

— Так зрозумів, що перемога в останньому матчі над «Скалою» (2:1) було справою честі?

— Безперечно. У цьому сезоні таких принципових матчів для мене було два. Перший — зі «Славутичем», оскільки я сам родом із Черкас, тим більше, що працював трохи у тренерському штабі місцевого «Ходака» граючим тренером. Другий матч — це проти «Скали», де я був помічником головного тренера Володимира Реви. Вдвічі приємніше було виграти у свого вчителя!