"Карпатам" потрібна сильна рука

На даному етапі в «Карпатах» дуже складна ситуація. Команді буде дуже і дуже непросто. Незважаючи на поганий старт, всі казали, що перші невдачі – це випадковість, команда все одно буде боротися за високі місця. Але ми бачимо, що майже половина чемпіонату пройшла, а «Карпати» перебувають у нижній частині турнірної таблиці, і це вже дуже серйозно…

Так вийшо, що я знайомий майже з усіма гравцями львівської команди, з кимось ми товаришували, з кимось – просто знайомі, а от з головним тренером – знайомство поверхневе. З Олегом Кононовим ми зустрічались тільки двічі – перший раз він «попросив» мене з тренувальної бази, коли я несанкціоновано туди заїхав, а другий раз я брав у нього невеличке інтерв’ю для «ПРО футбола» навесні цього року. Хочу поділитися власними враженнями від роботи Кононова.

Коли в 2008-му Кононов прийшов в команду, вона була у складному стані. Але при цьому було видно, що гравці команди, зібрані попередніми тренерами, Іщенком і Яремченком, мають серйозний потенціал. Командно-адміністративний метод керування Яремченка не дала результату виключно через те, що він просто не хотів його змінювати. Але як тільки ера Яремченка закінчилася – прийшов Кононов, «погладив футболістів по голівці», вони відчули себе розкутіше після диктату Валерія Івановича, і… побігли. Хочу віддати йому (Кононову) належне. Він дуже багато зробив для львівського футболу: згуртував команду, повернув вболівальників на стадіон. Такого спалаху футбольних емоцій, які були за Кононова, давно не було. Але…

Практично весь перший свій сезон він ходив на межі відставки. У кінці першого сезону команда мала дуже довгу безвиграшну серію. ЇЇ він перервав у заключному матчі сезону проти ФК Львів. Я думаю, що вся Україна пам'ятає цю гру. А якби у тому матчі Григорій Баранець реалізував пенальті, і гра закінчилася нічиєю, Кононова б звільнили. Таким був настрій тоді президента «Карпат».

Працювати з Петром Димінським дуже складно, це добре відомо. Він - людина, яка має свій, не завжди аргументований погляд на футбол, він завжди бачить усі моменти по-своєму і намагається їх відстоювати. Багато в чому він керується власними емоціями, які не завжди мають своє аргументоване підґрунтя. Кононов зумів підлаштуватися під методи управління президента «Карпат». Він – один з небагатьох тренерів, яким вдалося уникати так званого «телефонного права». На другий рік роботи команда Кононова «вистрілила». Демонструвала дуже яскравий футбол. Були помітні нові ідеї, психологічно розкутий колектив тішив вболівальників. Це та наступний сезон продемонстрували, що Кононов дуже хороший спеціаліст. Але знову ж таки є нові але…

Коли Кононов прийшов в команду, вирішив збудувати колектив на основі 12-13 футболістів. Тоді «Карпати» мали саме таку кількість кваліфікованих футболістів. Він настільки зблизився з ними, що це вже більше нагадувало стосунки не «футболіст-тренер», а родинні зв»язки. На певному етапі це давало результат, тому що футболісти повірили йому, Стали впевненіше, «билися» за нього. Бували такі моменти, коли гравці, витрачали свої матеріальні можливості, аби захистити свого тренера. І результат прийшов. І тут, мені здається, відбувся злам… Кононов повірив у те, що може керувати колективом, як йому заманеться. Особливо це стало помітно, після того як Кононова не пустили до «Краснодара», а підписали у Львові з ним новий контракт. Прірва між ним та футболістами збільшилася. Хоча і футболісти не бідували. Їм теж вдвічі покращили умови після того, як вони вийшли до Ліги Європи. Команда, яка була єдиним організмом, почала давати збої. Ще більше ця прірва збільшилася, коли замість минулих лідерів – Тлумака, Годвіна (до речі саме Кононов був ініціатором, аби цих футболістів виставили на трансфер), почали з»являтися іноземні зайди. Нічим не кращі за своїх. Тут хочу зробити певну ремарку… Майже всі футболісти, яких хотів бачити в команді безпосередньо головний тренер виявилися команді практично непотрібними… Муріло, Пачеко, Богатінов… Погоду продовжували робити колишні лідери. Тому довелося повертати і Тлумака, і Годвіна до основного складу.. Але порушилася координація стосунків. У родині так себе не поводять… А останньою краплею стала ситуація, коли Кононов погодився прийняти правила пана Димінського, який вирішив українським футболістам «Карпат» зарплатню до рівня 2009-го року. Зате іноземці, які не мали відповідних пунктів у контракті, змогли уникнути цього. Після цього мені особисто стало зрозуміло що це кінець… За тренера команда не битиметься…

Варто віддати належне Кононову, що він пішов саме зараз. Не чіплявся за останні можливості залишитися, а пішов сам. (До цього ві двічі просився у відставку, але Димінський його не відпускав). Для того щоб у наступника було більше часу, аби виправити ситуацію ще у цьому сезоні. В.О. призначили Кучерова. Я його не знаю. Думаю, що і Димінський розуміє, що ризикує, але іде на цей крок. Колись він ризикнув з невідомим Кононовим і виграв. Намагається повторити цей «фінт». Якщо ж не вдасться до Кучерова, він зверне свою увагу на досвідчених тренерів, які мали досвід виходу з даної ситуації. Як на мене, «Карпатам» зараз потрібна сильна рука, яка за короткий період може навести лад. Два найближчі поєдинки – проти Кривбаса та Металіста покажуть перспективи Кучерова. Якщо хоча б одну гру він виграє – залишиться до зими, якщо ж ні… «Карпати» тренуватиме хтось інший. Хто? Думаю, міг би Заваров, можливо Яремченко чи Іщенко, які мають досвід роботи з Димінським. Навряд чи Дячук-Ставицький… А можливо хтось із молодих, хто колись грав у «Карпатах» -- Ковалець, Шаран, Мізін… Думаю, що у голові Димінського вже зараз є і план А, і план Б і план В. Але наразі в життя втілюється план А… Що з цього вийде – побачимо…

Але у будь-якому разі - Будемо вболівати за «Карпати»!