Арбітр Сергій Березка: "Це не що інше, як розправа наді мною" - Face 2 Face Betting November 4 2011
Арбітр Сергій Березка: "Це не що інше, як розправа наді мною"Шановний пане президенте, члени Виконавчого комітету Федерації футболу України! Хочу звернути вашу увагу на дивні речі, що кояться нині в нашому футболі. Під час обслуговування матчу елітної ліги я в складному ігровому епізоді припустився помилки, а саме — непризначення 11 метрового штрафного удару. Через це був переведений до першої ліги. Три роки очолював рейтинг найкращих арбітрів першої ліги. Але з різних причин — передовсім суб’єктивного порядку — мене не повертали до обслуговування матчів прем’єр ліги. Влітку нинішнього року мене було викликано на збори арбітрів першої ліги, де усі заліки склав на «відмінно». Проте призначень на матчі першості, через незрозумілі причини, я так і не отримав. Від президента Федерації футболу міста Києва Кочетова І.М. я дізнався, що моя професійна діяльність закінчилась, і це питання узгоджене з першим віце-президентом ФФУ Бандурком О.І. Зокрема, пан Кочетов повідомив мене, що, цитую: «Ти закінчив свою професійну діяльність в якості арбітра першої ліги». Крім того, Кочетов І.М. звинуватив мене в неправомірних, на його думку, діях стосовно матчу першості міста Києва серед команд дітей 2000-го року народження, а саме участі в матчі незаявленого гравця в команді, де грає мій син. Цитую: «Твоя вина повністю доведена, ти знав про «підставу» гравців і не проявив ніяких дій, окрім того, ще захищав інтереси ФК «Київ», тиснув на арбітра, інформація вже доведена до відома керівництва ФФУ, а саме: першого віце-президента Бандурка О.І., і готується рішення про твою відставку». Я був шокований такою заявою пана Кочетова, тому що, акцентую вашу увагу, перебував на тому матчі не як офіційна особа, до обов’язків якої входить стеження та контроль за дотриманням регламентних вимог під час проведення матчу, а як глядач та батько одного з футболістів, оскільки привіз на цю зустріч свого сина. Крім того, все це відбувалось у мій неробочий час. Після цього я був викликаний на засідання КДК ФФК в якості свідка щодо подій, які мале місце під час та після матчу між командами ФК «Київ» та КСДЮСШОР «Локомотив» (тур 7, вища ліга, 2000 р.н. 02.06.2011 р.) У залі засідань КДК разом зі мною був голова комітету арбітрів Шамич О.М. Нас повідомили про рішення КДК тільки стосовно того, що комітет арбітрів оштрафований на 500 грн. за недотримання арбітром Куценком А. вимог регламенту змагань. Після цього ми залишили залу. Тобто на вищезгаданому засіданні щодо мене жодних санкцій чи рішень не приймалося. Через два тижні я випадково ознайомився з рішенням КДК ФФК, згідно з яким мені винесено суворе попередження (!). 08.08.2011 р. мною було отримано лист за підписом куратора КА ФФУ П`єрлуїджі Колліни, з якого я дізнався, що мої призначення на матчі першої ліги призупинено «як попереджувальний захід внаслідок дії рішення КДК м. Києва». 09.09.2011 р. відбулося засідання членів Виконавчого комітету Федерації футболу м. Києва, на якому ухвалили рішення заборонити мені судити матчі міських змагань на підставі рішення КДК ФФК від 22.06.2011 р. Крім того, мене хочуть звільнити з посади керівника школи підготовки футбольних арбітрів ФФК; таке завдання вже отримано головою комітету арбітрів та інспекторів м. Києва. Фактично виходить так, що за одну провину, котру, між іншим, так і не було доведено, мене покарали чотири рази. Наголошую, що коли був присутнім на засіданні КДК ФФК, голова КДК навіть не оголошував рішення щодо мене. Проте потім після розмови з президентом ФФК Кочетовим у цій справі почали з’являтися багато нових документів, згідно з якими я вже фігурував як головний обвинувачений. Це не що інше, як розправа наді мною. Я особисто звертався до президента ФФУ Суркіса Г.М., але відповіді на моє письмове звернення так і не отримав. Також з цим питанням я звертався до КДК ФФУ та до Апеляційного комітету ФФУ. В обох інстанціях мені відмовили. Аргументація була дивною. Цитую: «Голова Апеляційного комітету ФФУ ухвалює відмовити у відкритті провадження за наведеною апеляційною скаргою через подання її донекомпетентного органу». Виявляється, що Апеляційний комітет ФФУ — це «некомпетентний орган»? До кого ж тоді звертатися? Одразу до Лозанни? Прошу вас, шановні члени Виконкому Федерації футболу України, надати правову оцінку моїм діям, а також діям відповідних підрозділів ФФУ — ФФК, КДК ФФК, КДК ФФУ та Апеляційного комітету. Переконаний, що не порушував дисциплінарних правил ФФУ, регламенту проведення змагань ФФК, регламент комітету арбітрів ФФУ. З повагою С.М. БЕРЕЗКА. | |