Усе менше часу залишається до кульмінаційного моменту чемпіонату України з футболу серед команд вищої ліги. Попри різницю між "Динамо" та "Шахтарем" у чотири очки, в "гірників" іще є шанси обійти в чемпіонських перегонах столичну команду. Для цього необхідно сподіватися на осічку конкурентів і водночас самим не допустити промаху. Напередодні двобою з "Карпатами" вихованець галицького футболу, а тепер захисник збірної України та донецького "Шахтаря" Дмитро Чигринський відповів на запитання журналіста "Газети". Розпочалася розмова з кубкового протистояння "гірників" із сімферопольською "Таврією".
- Ті, хто переглядав нашу зустріч із сімферопольською "Таврією", бачили, наскільки непростим видалося для нас це протистояння. Ми не очікували такої гри від "канонірів". Перед нами поставили завдання атакувати з перших хвилин. А виявилося навпаки - суперник доволі агресивно розпочав, і ми виявилися не готовими до цього. Звісно, краще пропустити два голи на початку першого тайму, як це було в матчі з "Таврією", ніж як у попередньому турі з ФК "Харків", на 55-й хвилині. У нас було вдосталь часу для того, щоб виправити ситуацію. Хоча спочатку не зрозуміли, що сталося - п’ята хвилина, а ми вже програємо. Але нічого, зібралися й вирівняли ситуацію. Коли зрівняли рахунок, заграли по-іншому. Адже результат був на нашу користь.
- Не раз цього сезону посередні команди відбирали очки в "Шахтаря". Як це можна пояснити - тим, що всі ваші суперники по-особливому налаштовуються на двобої з "гірниками", чи тим, що рівень команд зростає, або, навпаки, "Шахтар" уже не той, що раніше?
- Я згоден із тим, що рівень команд зростає. Але на сто відсотків не згоден, що "Шахтар" переживає кризу. Подивімося об’єктивно: ми самі створюємо собі проблеми. М’яч дуже часто "ходить" по лінії воріт суперника, однак не можемо довести справу до взяття воріт. Не забиваємо пенальті, в кожній грі щонайменше десять нереалізованих гольових моментів. Думаю, причини потрібно шукати перш за все в собі. Рецепт, який може бути, - на тренуваннях треба ще більше працювати, підвищувати майстерність, можливо, холоднокровніше та сконцентрованіше підходити до тих можливостей, які в нас є. Погляньте на провідні європейські чемпіонати чи Лігу чемпіонів: там напівмомент - і відразу ж гол. Там помилка означає дуже багато, навіть одна напівпомилка здатна вирішити долю гри. А ми створюємо моменти, розбазарюємо їх, а потім нарікаємо.
- Тобто найбільша проблема "Шахтаря" - це погана реалізація моментів?
- Не можна так говорити, оскільки команда немало пропускає останнім часом. У нас завжди було завдання зім’яти суперника й у перші 15 хвилин забити гол. Це стратегія гри "гірників". Ми забиваємо швидкий гол, після чого суперникові необхідно щось змінювати, йти вперед і тим самим оголювати тил, а це вже хліб для наших нападників, які дуже добре використовують вільні зони. А ось коли не вдається забити швидкий гол, діємо практично з двома захисниками, надто велика кількість бере участь в атаках - і вже поблизу наших воріт з’являються вільні зони, відтак опонентам значно легше провести контратаку. Не фахівці на це не дивляться, аналіз потрібен більше нам. Зважаючи на те, що в кожному матчі створюємо багато гольових моментів, у нас не все так погано, як дехто думає. Треба лише поліпшити реалізацію. Усім нам потрібно підвищувати свою майстерність. Як на мене, ми повинні стати більш вимогливими до себе на тренуваннях.
- Як оцінюєш шанси обійти "Динамо" в чемпіонських перегонах?
- Якщо об’єктивно, то чотири очки за чотири тури до завершення чемпіонату - трохи багато. Але шанси є. Думаю, для нас важливо зробити все можливе. Якщо обіграємо в Донецьку "Динамо", то можна буде відкрито глянути один одному у вічі й сказати, що ми все зробили для загальної перемоги, але нам трішки не вистачило. Тож шанс, хоча й невеликий, але є. Не потрібно розслаблятися, треба грати до кінця.
- Не перший рік "Шахтар" бореться з "Динамо" за перше місце в чемпіонаті України. Чи бачиш команду, яка вже наступного сезону може втрутитися в цю суперечку грандів?
- Щиро кажучи, дуже хотілося б цього, та не бачу такої. Команди можуть зібратися на матч проти лідерів, видати серію безпрограшних поєдинків, проте рівно пройти чемпіонат їм дуже важко. Тому наразі, як на мене, інші клуби не готові втрутитися в боротьбу "Шахтаря" й "Динамо". Це залежить від багатьох факторів, основні з яких - це кваліфіковані гравці та довга лава запасних. А в Україні дуже небагато мають солідну лаву запасних - тобто два склади рівноцінних гравців, яких вистачило б на весь сезон. Але помітно зміни на краще. Якщо така тенденція триватиме, то вже через два-три роки в донецької та київської команд з’явиться конкурент. Я говорю про "Металіст", "Дніпро", певною мірою про "Карпати". Але у Львові дуже специфічна команда, тому про "зелено-білих" у меншій мірі.
- Що маєш на увазі під "специфічністю"?
- Маю на увазі Петра Петровича (сміється). Думаю, ви мене прекрасно зрозуміли, коли я сказав "специфічна команда".
- Проти нападу якої команди тобі найважче грати? Звісно, не враховуючи "Динамо"…
- До різних нападників готуюся по-різному. Засоби боротьби проти швидких нападників одні. Таких варто обмежити в просторі, грати проти нього відразу під час прийому м’яча. Якщо говорити про фактурних форвардів, їм можна дозволити прийняти м’яч й очікувати, коли вони його відпустять. Зазвичай фактурні нападники контролюють шкіряну кулю не так уміло, як це роблять технічні гравці. Є різні футболісти, однак не можу виділити когось.
- Декотрі нападники у грі полюбляють застосовувати акторську майстерність - картинні падіння у штрафному майданчику чи на підступах до нього. Не дратує така поведінка суперника?
- Спершу був період, коли це мене нервувало. А нині розумію, що це один з елементів, який може забезпечити позитивний результат. Звісно, я за чесну гру, але іноді буває, що й сам вдаюся до гри не зовсім за правилами (сміється). Це не завжди помітно, хоча не менш брутально, ніж симуляція. Інколи доводиться притримати за футболку, наступити на ногу, навіть ударити при стандартних положеннях ліктем. Я спокійно говорю про це, оскільки про це знають професійні футболісти, арбітри. Це ігрові нюанси.
- Наставник "Шахтаря" Мірча Луческу каже, що "Динамо" дуже часто пробиває пенальті. За словами румуна, левову частку цих одинадцятиметрових рефері призначали за симуляцію киян. Можна назвати "Динамо" лідером українського чемпіонату за такими трюками?
- Думаю, "Динамо" можна назвати лідером, та насправді в цьому немає нічого поганого. Можливо, нашим нападникам потрібно в них повчитися. Якщо це приносить результат, які можуть виникати питання? Це дуже добре, що форвард таким чином може допомогти команді. А те, що кияни часто пробивають пенальті… Не думаю, що "Динамо" витягують арбітри. Вони об’єктивно виграють.
- Наостанок хотілося б поговорити про збірну. На початку червня - гра з французами. Андрій Шевченко не допоможе своїй команді, не відомо, чи в оптимальній формі буде Сергій Ребров. Зважаючи на кризу провідних кадрів команди Олега Блохіна, як оціниш шанси на успіх нашої національної дружини?
- Хочеться вірити, що збірна сильна не лише Шевченком. У команді Олега Блохіна, крім Шеви, є інші лідери. Було б добре, щоб інші футболісти підійшли до гри в оптимальній готовності. А тренерський штаб знає, як підготувати нас до відповідальних матчів. Мене тішить те, що збірна Україна не дивиться на готовність чи силу суперника. Головне - самим добре підготуватися. Після чемпіонату світу в нас з’явилася впевненість у власних силах. А це основне.
- Віриш в участь збірної України в чемпіонаті Європи 2008 року?
- Усі постійно говорять про це. Мені здається, що збірна йде згідно з графіком. А без віри взагалі немає сенсу виходити на поле. Навіть незважаючи на таких серйозних суперників, якими є збірні Італії та Франції, всі вірять у те, що ми потрапимо на континентальну першість.
