Комментарии игроков "Карпат" после игры с "Таврией"

Павел Кірильчик:
– Павел, вітаємо тебе з довгоочікуваною перемогою команди!
– Дякую. Вважаю, що ми сьогодні перемогли „по ділу”. Після невдалої серії нашої команди, „Карпати” не мали права на помилку. Ми повинні були перемагати. У попередніх поєдинках чемпіонату нам відверто не фартило: не забивали з вигіних позицій, пропускали усе, що летіло у наші ворота. Зараз ж усе навпаки. Ми зіграли у свою гру і виглядали сильнішими за „Таврію”, реалізували практично усі свої моменти.

– Ти задоволений своїми діями на полі?
– Для мене головне, аби перемагала команда. Ми виграли 4:0, отож усі гравці думаю зіграли добре. Свою гру можу оцінити так – зіграв нормально. Не супер, а нормально. На четвірку. З мінусом (посміхається). Можу зіграти ще краще. Постараюся продемонструвати увесь свій потенціал у наступніх матчах.


Олег Голодюк:
– Який настрій у тебе після гри з „Таврією”?
– Дуже радий, що знову вийшов на поле у складі першої команди. Та ще й у такому матчі! Коли „Карпати” впевнено перемогли! Пригадую, у вищій лізі грав в останньому поєдинку минулого чемпіонату з одеським „Чорноморцем”. Сьогодні ж не мав достатньо часу, на те щоб запам’ятатися продуктивними діями, однак, гадаю, каші не зіпсував. Загалом, матчі у вищій лізі – це інша планета, інший рівень. Навіть важко порівнювати їх з поєдинками за дубль чи другу команду.


Василь Кобін:
- Через такий стан поля м’яч дивно відскакував від газону. Тому мої перші удари не були сильними. А з третього разу пробив досить несподівано для воротаря.

- А для себе?
- У принципі так. Не хотів, щоб з мене сміялися, коли я два рази пробив у молоко. Хотів довести, що можу по м’ячу як слід влучити і гол забити.

- У газеті «Карпати» був матеріал про те, як з команди вроки знімали. Віриш у такі речі?
- Так, це цілком можливо. Бувають такі випадки, коли вроки накладають. Але я вважаю, що треба виходити на поле однією командою і битися один за одного, тоді ніякі вроки не допоможуть.

- У чому різниця між цим матчем і сімома попередніми?
- Із Запоріжжям ми пристойно почали, забили, могли ще вразити ворота. Але через безглузду помилку в захисті пропустили гол. Коли ж проти «Чорноморця» грали, то теж піддалися на провокації, які до пенальті призвели, та й суддя свої корективи вніс. Ну і велику роль дитячі помилки зіграли. Сьогодні ж нам йшла гра.


Юрій Мартищук:
- На останню домашню гру ми готувалися психологічно. Було дуже тяжко, бо розуміли, що треба тільки виграти, жодних інших варіантів. Щоправда, не показали все те, на що здатні. Було дуже важке поле. Але головне, що здобули результат.

- Коли дізнався, що будеш грати замість Налєпи?
- Після товариського матчу проти «Закарпаття». Бачив, що в Налєпи травма, тому мав тиждень на підготовку.

- Роботи у тебе сьогодні було небагато…
- В принципі так, але був непростий для мене удар Любеновіча у першому таймі.

- Вважаєш, що після такої гри команди у тебе з`являться шанси закріпити за собою місце в "основі"?
- Я на це дуже сподіваюся. Думаю, я вже готовий стояти, бути першим номером. Завжди боротимусь за це місце.