Самсон Ґодвін: "Забиватиму ще красивіші голи"

Опорник «Карпат» Самсон Ґодвін відомий в Україні як дуже добрий руйнівник. Разом з тим, усі також добре знають, що Сем майже ніколи не б’є по воротах – гравець сам говорить, що у нього немає удару і він цьому ніяк не може зарадити. Однак у неділю «зелено-біла» «сімка» несподівано для всіх відважився на удар з-за меж карного майданчика і став автором цілком ймовірно найкрасивішого гола туру – бальон зняв павутиння з правої «дев’ятки» воріт «Металурга». А якщо врахувати, що й зі своїми традиційними обов’язками Ґодвін впорався дуже добре, то не важко собі уявити, яким був його настрій після матчу.

– Самсоне, як ти відважився на те, щоб пробити по воротах? Адже всі, напевне, вже й забули, коли ти це робив востаннє.

– Я підключився до атаки, Авелар дав пас на Кожанова, а Денис викотив мені м’яч під удар. Позиція для удару була просто таки ідеальною – до воріт недалеко, а попереду мене нікого немає. От я й подумав, а чому б не пробити – адже від мене цього ніхто не чекає.

– Ти влучив у саму «дев’ятку». Так просто вийшло чи все ж ти цілив саме у верхній кут?

– Ні для кого не секрет, що я не володію сильним ударом. Тому бити просто на силу, з надією, що вдасться пробити воротаря і він не встигне зреагувати на удар – марна справа. Бив на точність – у правий верхній від воротаря кут. Попав насправді дуже добре, з чого й тішуся. Тим більше, що мій гол виявився в підсумку вирішальним.

– Що тобі казали партнери, коли вітали із забитим голом?

– По-моєму, вони були раді мому голу ще більше, ніж я сам. Звісно, ми в команді ніколи не розділяємо голи на твій, мій чи його – це все заслуга усієї команди. Але тут я насправді відчув, як вони всі за мене раді, і я дуже їм за це вдячний. А що казали?.. Вони були, з одного боку, дуже раді за мене, а з іншого – дуже здивовані, і мені здається, що навіть трохи перебували в шоці. Радісно запитували мене: «Сем, як ти на це відважився?..» Думаю, тепер я частіше буду бити по воротах і сподіваюся, що мені вдасться забити ще не один гол. Та ні, я не сподіваюся, я вірю, що буду забивати й надалі. Причому забиватиму ще красивіші голи!

– Ти сьогодні грав особливо натхненно, можна сказати, що за двох, а то й за трьох.

– Давати оцінку своїй грі я не можу і не хочу. Це нехай робить тренер, можливо, партнери і вболівальники. Але скажу, що я насправді залишив на полі всі сили і сподіваюся, що був корисним команді. І не лише тим, що забив гол. Перед грою я сказав собі: «Сем, будь спокійний сьогодні і розсудливий – грай у свій футбол і все буде добре». Як бачите, самонаказ спрацював.

– Можливо, ти так сьогодні віддавався грі, бо розумів, що у тебе більше сил, ніж у партнерів, адже ти не грав проти «Севільї»?

– Думаю, це також відіграло свою роль. Я розумів, що у моїх товаришів сил не надто багато – ігри проходять через кожних два-три дні. Тому я намагався зіграти і за себе, і десь по можливості максимально допомогти партнерам. Ви самі бачили, що в кінці нам було дуже важко. Воно й зрозуміло. У нас майже всі гравці на відновлення мали тільки два дні, а вони – більше тижня. Умови, як ви самі розумієте, не рівні, але що тут можна змінити – ми ж граємо одразу в кількох турнірах.

– До речі, ти згадав про виступи «Карпат» у кількох турнірах. Уже за два дні на команду чекає матч 1/8 фіналу Кубка України з «Ворсклою».

– Так, і перед нами знову стоятиме завдання виграти цей матч. Ми вже зараз (розмова відбулася, щойно Самсон вийшов з роздягальні стадіону «Україна». – Авт.) їдемо на процедури з відновлення. У нас тепер дуже мало тренувань, а головне завдання тренерів і медперсоналу – встигати відновлювати гравців до наступного матчу. Сподіваюся, все буде тепер гаразд. Дуже добре з точки зору психології, що ми сьогодні виграли. Тепер треба обігрувати «Ворсклу» – спочатку в Кубку, а потім і в чемпіонаті.

– І наостанок, що ти відчував, коли дивився гру з «Севільєю» і не міг нічим допомогти партнерам – тебе не було навіть у заявці на гру?

– Я дуже хотів зіграти в тій грі. Але в матчі з «Металістом» отримав ушкодження. Тому перед грою до мене підійшов Олег Кононов і сказав, що він не хоче ризикувати моїм здоров’ям, а тому не буде мене ставити проти «Севільї». А стосовно того, що відчував, то скажу, що дивитися матчі своєї команди з трибуни, а тим більше проти такого сильного суперника, зовсім не просто. Значно легше, коли сам перебуваєш на полі. Сподіваюся, що у Севільї я вже гратиму і зроблю все – як і решта гравців, – щоб «Карпати» нарешті взяли перші очки у Лізі Європи.