Геннадiй Зубов: "Водiйське посвiдчення отримав за два ящики горiлки" - Футбол Прогноз 29 жовтня 2010
Геннадiй Зубов: "Водiйське посвiдчення отримав за два ящики горiлки"Колишнiй гравець "Шахтаря" та збiрної України мав у своєму автопарку сiм (!) ВАЗiвських "дев'яток" Один iз тренерiв нинiшнього "Шахтаря" Геннадiй Зубов застав часи, коли президентом клубу був не Ринат Ахметов. Тодi, каже гравець, iз грошима були великi проблеми, тож вiн нiяк не мiг придбати iномарки. Хоча й хотiв... - Уперше я сiв за кермо 1994 року, -- розповiдає "Експресу" екс-футболiст. -- Менi за контрактом iз гiрниками дали "ВАЗ" 99-ї моделi. Уявляєте, надворi 1994-й, а я розсiкаю на 99-цi! Це було так круто, що нинi й не описати. Вона була кольору "валюта", що ще бiльше додавало менi ваги. А ще зважте, що на той час я щойно школу закiнчив, мав тiльки 17 рокiв. Однолiтки заздрили страшенно. - Права водiя на той час мав? - Та якi права, їх лише з 18 рокiв дають! Але знайшовся один чоловiк, котрий за 2 якищи горiлки взявся вирiшити мою проблему. Тодi була можливiсть зробити якесь тимчасове посвiдчення. Тобто це був папiрець, який давав право керувати машиною. От менi його за спиртне i зробили. - Молодий, запальний хлопець, та ще й без водiйської школи. Проблем не було? - У мене нi, я акуратно їздив. Та одного разу дав машину товаришу, i вiн її розтрощив. Влетiв на трасi пiд "КамАЗ". Хвала Боговi, усi залишились живими, а от автiвка постраждала солiдно. Та ми її все ж вiдремонтували й продали. - I ти купив iномарку? - Та нi, грошей не було. Знову придбав 99-ту, лише бiлу. Цього разу машину вже не давали за контрактом, купував сам. - На технiцi знаєшся, можеш сам вiдремонтувати автiвку? - На 99-х знаюся! Можу сам розiбрати карбюратор, замiнити мастило, фiльтри. А в iномарках хiба що води в бачок склоомивача долити. Накрученi вони. Зрештою, i не ламаються так, як "Лади". - Бувало, технiка пiдводила у дорозi? - Ще й як! Одного разу так влип, що й вороговi не побажаєш. Їхав своєю 99-ю тунелем. Там була вода, потрапила в електропроводку -- i машина заглухла. Уявiть собi: сидиш пiд землею у темрявi, та ще й води пiд ногами -- вище вiд кiсточок. Нi туди нi сюди. Це був жах! Iншого разу я теж добряче страху наївся. Моя "дев'ятка" вирiшила заглухнути прямiсiнько на залiзничному переїздi. Це було в Донецьку. Зупинилась на колiї -- i все. Як я її штовхав... Добре, що поблизу не було потяга, тож усе обiйшлося. - Коли назбирав грошей на першу iномарку? - Лише 1998 року. Доти в мене було вже сiм (!) "дев'яток". А тодi я нарештi назбирав грошей, поїхав у Київ, на автобазар, -- i в мене з'явився "Мерседес". Рiзниця в їздi дуже вiдчутна. Цiй автiвцi було лише два роки. Я її сам перегнав iз Києва до Донецька, це мiй найдовший шлях за кермом. - Скiльки загалом у тебе було автомобiлiв? - Зараз порахую. (Пауза). Одинадцять машин. Найкращою з них вважаю "Мерседес-600" - купе в 140-му кузовi. Серйозний був апарат. За комфортом iз цiєю автiвкою нiщо не зрiвняється. Зараз у мене теж "нiмець" - "Мерседес CLS". - Швидку їзду любиш? - Якщо є добрий шмат дороги, то можу на одному кiлометрi спробувати, як автiвка поводиться. Тобто "витисну" з неї й одразу скидаю швидкiсть. А так моя крейсерська швидкiсть на трасi - у межах 120 - 140 кiлометрiв за годину. Зайвого разу я не ризикую. | |