Роман Безус: "Йдемо перевіреним шляхом"

Один з найпомітніших у складі «Ворскли» − Роман Безус − напередодні матчу проти «Іллічівця» відповів на питання прес-служби ПЛ.

− Романе, що останнім часом коїться з «Ворсклою»?

− Хлопці та тренери працюють по повній програмі, однак результати, дійсно, залишають бажати кращого. Вже встигли забути смак перемоги, адже останній виграш датований ще 26 вересня. Десь ми втратили той настрій, з яким розпочинали нинішній сезон.

− Якщо проаналізувати останні матчі, можна зробити висновки про причини невдач?

− Кілька поєдинків просто не витягнули до кінця, гублячи перевагу на останніх хвилинах. Тоді не вистачало концентрації. А от проти «Волині» поступились за багатьма показниками. Перш за все, у характері. Ми нічого не могли зробити з луцькою командою − десь зламались психологічно.

− Поєдинок з «Іллічівцем» − гарна нагода покінчити з невдачами…

− Дійсно, відступати далі нікуди. Дивились останні матчі маріупольців, щоб вивчити сильні та слабкі сторони у грі суперника. Не забуваємо і про матч першого кола, коли поступились вдома 1:3. На той час «Ворскла» показувала якісний футбол, була на ходу, але не склалось. Програючи по ходу поєдинку, мали б змінити його хід, але значним чином саме я завадив цьому. Вийшовши на поле, за 13 хвилин отримав дві жовті картки та залишив партнерів у меншості. Отже, намагатимусь у суботу реабілітуватись.

− Чи позначаються на стані команди розмови про можливий відхід з клубу Миколи Павлова?

− Стовідсоткової конкретики у цьому питанні немає. Ніяких розмов на цю тему з тренером не було. Дізнаємось новини, як і усі, з інтерв’ю, прес-конференцій Миколи Петровича. З його слів розуміємо, що можливість зміни наставника існує. Як це відбивається на настрої кожного, сказати не можу − можливо, такий момент у декого присутній. Я не звертаю уваги на це, а прагну виконувати свою роботу на футбольному полі у кожному наступному матчі.

− Ваш наставник говорив, що ставив Олександра Рикуна до основного складу «не від хорошого життя». Як зараз із кадрами?

− Одночасно нам не могли допомогти Матвєєв, Чеснаков, Громов, Єсін, якого часто турбує нога, і він ніяк не міг розпочати працювати на 100%. Доходило до того, що взагалі нікого було ставити на лівий фланг півзахисту. Доводилось цю роль виконувати номінальному нападнику Янузі. Зараз вже Єсін та Громов, сподіваюсь, зможуть допомогти нам у Маріуполі. З іншого боку, «випав» через дискваліфікацію Рикун.

− У зв’язку з останніми невдачами щось змінюєте у тренуваннях?

− Ні, працюємо за одною програмою − що перед вдалими матчами з «Динамо» або «Металістом», що напередодні провальної зустрічі з «Волинню». Не відходимо від того плану підготовки, який нам свого часу приносив успіх, зокрема, перемогу у Датагруп Кубку України. Йдемо перевіреним шляхом.

− Романе, тебе все частіше називають лідером команди. Що думаєш з цього приводу?

− Важко сказати. Взагалі у нас дуже гарний колектив, де всі на рівних. З лідерів можу виділити напевно Йована Маркоскі, від дій якого залежить командна гра. Про себе багато чого читаю у пресі − приємно, що помічають, відзначають. І все ж, гадаю, що поки я лише на шляху до оптимальної гри, до того, щоб по-справжньому вміти проявляти лідерські якості.

− Розпочинав ти у півзахисті. Зараз тебе вже сприймають як нападника…

− Не стану приховувати, що переключатись з одних обов’язків на інші не зовсім легко. Специфіка гри на вістрі та у середині поля значно відрізняється між собою. Особисто мені більше до вподоби діяти під нападниками. Але я прекрасно розумію, що Микола Павлов має свій погляд на кожного з футболістів, і готовий приносити користь команді там, де він довірить місце.