Сергій Юран: "Чемпiонати України та Росiї варто об'єднати"

У перiод трансферного мiжсезоння найактивнiше працюють безробiтнi тренери. Всi вони у пошуках нових команд. Серед безробiтних опинився також вiдомий в минулому футболiст Сергiй Юран. В українських ЗМI з'явилася iнформацiя, нiбито вiн невдовзi очолить донецький "Металург". В iнтерв'ю сайту Телеканалу "24" Сергiй Юран спростував цi чутки.

- Сергiю Миколайовичу, на вiдмiну вiд бiльшостi тренерiв, мабуть, вам нинi не до вiдпочинку...

- Чому? Ось зараз я засмагаю на одному iз пляжiв у Дубаї. Сюди ми приїхали з дружиною та двома синами. Саме зараз я у вiдпустцi.

- А як же пошук команди?

- Цей процес триває по телефону. У будь-який момент я можу пiдписати контракт з одним iз клубiв України або Росiї.

- Натякаєте на донецький "Металург"?

- Нi-нi. Це була вигадка журналiстiв. Чув я також про зацiкавленiсть "Севастополя". Цi клуби пропозицiй не робили.

- А якi команди зробили вам конкретнi пропозицiї?

- Про українськi наразi говорити не буду. У Росiї є один клуб, який виступає у першому дивiзiонi. Його мета - потрапити до елiти. Боси цiєї команди пропонують менi спiвпрацю. Хай там як, та цiєї зими моя творча вiдпуска має завершитися. Вона затягнулася аж на вiсiм мiсяцiв. Такi канiкули тренерам шкодять.

- Ви тренуватимете український або росiйськi клуби. Порiвняйте, будь ласка, чемпiонати України та Росiї ...

- Донедавна росiйська першiсть значно переважала українську. Тепер синьо-жовтi клуби значно додали. Я часто гостюю у батькiв, якi мешкають у Луганську i мав можливiсть вживу подивитися матчi "Зорi", "Шахтаря", "Iллiчiвця". У Донбас приїжджали хорошi команди. Ось вiзьмiмо "Оболонь". Хлопцi Сергiй Ковальця обiграли "Динамо" та "Шахтар"! Я оцiнив прогрес українських команд, але вiд росiйської першостi ми ще вiдстаємо. Я надiюся на те, що пiсля Євро-2012 український футбол розвиватиметься ще стрiмкiшим темпом.

- Як вам iдея об'єднати розіграш Кубку України та Росiї?

- Я цiлком схвалюю цю iдею. Ось у хокеї створили Континентальну лiгу, в якій виступають прибалти, казахи. Так само можна зробити у футболi. Об' єднаний чемпiонат мiг би пiзнiше нарiвнi конкурувати з провiдними європейськими першостями.

- То ви пропонуєте об' єднати не лише розіграш кубку, але й увесь чемпiонат?

- Аякже! Як на мене, в об' єднаному чемпiонатi могло би виступати 20 команд, десять з яких з Росiї i стiльки ж - з України. Було б цiкаво. Такi змiни могли би пiдняти рiвень обох збiрних.

- Яка збiрна нинi сильнiша: України чи Росiї?

- Важко сказати. Коли збiрна України у 2006-у роцi на чемпiонатi свiту пробилася у вiсiмку найсильнiших, то рiвень був вищий за Росiю. На теперішній момент рiвень росiйської дружини вищий, анiж української.

- Чому? Бо Росiя має легiонерiв з чемпiонату Англiї та Нiмеччини?

- Нi, це не показник. У чемпiонатi України також грають футболiсти високого рiвня. Ось форвард "Динамо" Артем Мiлевський нiчим не гiрший за росiйських представникiв першостi Англiї . Якщо футболіст грає в Європi, то це не означає, що вiн кращий за наших виконавцiв.

- В Українi наразi вiдкрите питання наставника збiрної . Хто потрiбен командi: українець чи iноземець?

- Залишилося дуже обмаль часу. На цьому етапi варто довiрити крiсло збiрної все-таки чужоземцю. Я за Марчело Лiппi. За такий короткий час вiн встигне сформувати добротний колектив. Мине Євро-2012, i можна довiрити збiрну українцю. Вiн матиме багато часу i менше вiдповiдальностi, щоб домогтися успiхiв.

- Якби розквiт футбольних сил Сергiя Юрана випав на початок 2011 року, за яку збiрну вiн би виступав: України чи Росiї?

- Ключове слово у вашому запитаннi - "якби". От якби Україна запросила, я би не вiдмовився. Це однозначно. Все-таки я народився i вирiс в Луганську. Україна мене виховала як футболiста. Особливо цiную роки в київському "Динамо". Свого часу українцi мене не запрошували, тож довелося грати за збiрну Росiї.

- З ким з українських футболiстiв ви нинi пiдтримуєте взаємини?

- Серед колишнiх гравцiв "Динамо" найчастiше спiлкуюся з Ахрiком Цвейбою, який також проживає у Москвi. Коли Олексiй Михайличенко тренував "Динамо", то приїжджав на Кубок Спiвдружностi. Ми з ним жваво спiлкувалися. Коли виникає можливiсть, то полюбляю перекинутися словечкомм з кожним колишнiм одноклубником.

- Ви нинi мешкаєте у Москвi. Чи вже минув бум пiсля перемоги

Росiї у тендерi на проведення чемпiонату свiту?

- Бум минув швидко. Нинi всi обережнi у висловлюваннях. Все-таки вiд розмов треба переходити до дiла. А роботи тут непочатий край. І збiрну треба формувати. На вiдмiну вiд українцiв, росiйський юнацький футбол зiрок з неба не хапає. До 2018 року їм треба створити колектив, який буде достойним учасником футбольного свята.