Марко Девіч: "У якийсь момент я занадто підняв своє его"

Сьогодні із впевненістю можна стверджувати, що натуралізований сербський форвард вдруге народився, поставши, так би мовити, із попелу. Спочатку Девіч не без успіху відіграв у складі збірної України на кіпрському турнірі, де записав до свого рахунку перший гол у жовто-блакитній формі. А вже через кілька днів він отримав індульгенцію від керівництва “Металіста”. У підсумку між клубом і донедавна опальним форвардом укладено новий 4-річний контракт. Кореспондент сайту “Футбол 24” не оминув можливості привітати Марко Девіча із реабілітацією у “Металісті”.

- Марко, ви поставили свій автограф під новим контрактом. Які зараз відчуття? Гора з пліч?

- Звичайно, звичайно...Зараз стало набагато легше у психологічному плані. Я ще на чотири роки є гравцем “Металіста”. Тепер думаю лише про футбол, і ретельно готуюся до найближчих матчів. Дякую усім, хто вірив у мене. Насамперед, маю на увазі вболівальників “Металіста”, а також Мирона Маркевича. Скажімо так: Мирон Богданович зіграв найважливішу роль у вирішенні цієї проблеми.

- Тепер у вас із президентом Ярославським знову нормальні відносини?

-У нас завжди були нормальні стосунки. Після невизначеності, яка тривала близько півтора місяці, ми сіли на базі за стіл переговорів, і вже через півгодини зуміли домовитися. Тренер сказав, що я досі потрібен “Металісту”. Більше ніяких запитань не виникло.

- Хто вас морально підтримував упродовж конфлікту?

- Я цей конфлікт не сприймав, наче щось страшне. Чесно кажучи, був готовим до будь-якого розвитку подій. Дуже задоволений, що все закінчилося саме у такий спосіб. Приємно залишитися у команді, якій приніс багато користі, і яка дала змогу розвинутись тобі. Якщо б цей конфлікт справді був серйозним, я б навряд чи залишився у “Металісті”. Думаю, ви й самі розумієте...Та з боку керівництва клубу це були всього лиш санкції із педагогічною метою. Напевно, в якийсь момент я занадто підняв своє его. Десь я помилявся, десь вони... Та найголовніше, що тренер сказав “так” у той момент, коли це було потрібно.

- Подейкували, що вами цікавилася “Волинь”, а також московське “Динамо”...

Про це я дізнався лише через інтернет. Ніхто мені не телефонував – ані з Луцька, ані з Москви. Щодо “Волині”, то я інколи зідзвонююся з Віталієм Володимировичем (Кварцяним, - Авт.), проте у цей складний для мене період у нас подібних розмов не виникало. Дискусії про московське “Динамо” також точилися лише на рівні чуток.

- Чи додало вам впевненості запрошення у збірну України, яка вирушала на Кіпр?

- Мене тішить, що збірна України в деяких сегментах гри, упродовж 30-40 хвилин, продемонструвала дуже серйозний футбол. Звичайно, слід працювати і надалі. Потрібно, щоб у такий футбол ми грали всі 90 хвилин, і не розслаблялися, якщо вдалося повести у рахунку – 2:0. У збірній підібралися хороші виконавці, у яких наявне бажання досягати високих результатів і тішити українських вболівальників.

Я завжди впевнений у своїх силах. Однак не стану заперечувати, що запрошення від Юрія Миколайовича (Калитвинцева, - Авт.) пішло мені на користь. Спасибі йому за те, що він продовжував довіряти, незважаючи на перевиховання, якого я зазнав у “Металісті”. Щодо перспектив збірної України, то майбутнє у неї дуже хороше. Вистачає і молодих талановитих гравців, і футболістів з досвідом.

- На Кіпрі ви забили свій дебютний гол у складі збірної. Як гадаєте, тепер “прорве”?

- Я дуже задоволений, що мій гол приніс користь збірній України. Усі вже зачекалися на мій прем'єрний гол. Відчуваю себе українцем, тож неймовірно радію, коли збірна досягає успіху. Хочеться тут досягти дуже серйозного результату.

- Як ви ставитеся до ймовірного призначення новим наставником збірної її екс-тренера Олега Блохіна?

- Чутки то ходять, але тренуватиме лише той, кого призначить Федерація футболу України. Із Блохіним раніше не доводилося працювати, та знаю, що він на Україні користується величезним авторитетом. Блохін і гравцем був чудовим, і “Золотий м'яч”, якщо не помиляюся, здобував... Я б залюбки працював із Калитвинцевим, однак усе в руках ФФУ. Рухаємося вперед. Новий тренер – це нові емоції. Побачимо, як воно буде.

- До матчів із “Байєром” “Металіст” готується на клубній базі. Якою є зараз погідка у Високому?

- Прохолодно, мороз...Відрадно, що поле на нашій базі перебуває в ідеальному стані. Післявчора ми тут зіграли товариський матч із “Кременем”, тож мушу сказати, що зимовий дискомфорт практично не відчувався.

- Чи зможуть зіграти проти німців травмовані Едмар та Папа Гуйє?

- Не знаю. Це запитання до тренерського штабу, медиків. У післявчорашньому поєдинку вони не брали участі.

- Зараз вистачає різноманітних прогнозів щодо двоматчевого протистояння із “Байєром”. Як ви вважаєте, на чиєму боці перевага?

- “Байєр” - команда “на ходу”. Та маю сподівання, що у “Металіста” вистачить досвіду, щоб продуктивно протистояти “фармацевтам”. У Європі ми вже не один рік граємо. Наразі шанси на вихід до наступного етапу турніру розцінюю як “50 на 50”. Я вірю в нашу команду, у своїх партнерів, у наш потенціал. Маємо усе необхідне, щоб досягти хорошого результату.

- Наскільки далеко може зайти “Металіст” у Лізі Європи, якщо здолає “Байєр”?

- Побачимо...Не буду прогнозувати. Давайте для початку зіграємо із “Байєром”(Сміється). Для “Металіста” кожен наступний крок буде вважатися успішним. Хочеться дійти до самісінького кінця, та для цього нам не завадить трішечки фарту.