Євген Павлов: "Після виховання у Кварцяного, зіркова хвороба не загрожує"

За результатами зимових спарингів луцька “Волинь” стала однією з найгірших команд української прем'єр-ліги. Чого лише вартували поразки від чеської “Сигми” (1:5) і азербайджанського “Насафа” (2:5). Попри те, у клубі стверджують, що їм під силу поборотися за путівку до Ліги Європи.

Не став винятком і молодий форвард “Волині” Євген Павлов, який у розмові з кореспондентом сайту “Футбол 24” підтвердив єврокубкові амбіції, розповів про повернення Ващука і ефект від виховання у Віталія Кварцяного.

- Євгене, як почуваєтеся після довгого циклу зимових тренувальних зборів?

- На щастя, втоми немає. Хоча на зборах дійсно довелося нелегко. Та ми, зціпивши зуби, наполегливо працювали, бо розуміли: що краще підготуємося до сезону, то легше буде у другому колі.

- Вас, молодих гравців, Кварцяний ,напевно, зовсім не шкодував...

- Можна й так сказати...Перепало не лише молодим гравцям, а й усій команді. Пощастило, що було багато матчів, тож молодь мала достатньо ігрового часу, щоб продемонструвати увесь свій потенціал. Ми пройшли через те, що й усі решта.

- За яким графіком працюєте вдома?

- Після приїзду ми отримали два дні відпочинку. Зараз працюємо в режимі дворазових тренувань, граємо у футбол в залі, тренажери, аеробіка – повний боєкомплект. Словом, готуємося до сезону, а тренерський штаб керує процесом.

- Коли візьмете курс на Луганськ? Неблизька вас дорога очікує...

- Цього вам сказати не можу. Начебто у четвер повинні вирушити, бо у п'ятницю заплановане тренування безпосередньо у Луганську. “Зоря” - хороший колектив із класним тренером. У першому колі я переглянув багато їх матчів, адже кольори луганського клубу захищають мої друзі, із якими поталанило зіграти за збірну. Гра очікується непроста ще й через погодні умови. Синоптики обіцяють мороз – до “мінус 15”. Буде “весело”! (Сміється).

- Повертаючись до турецьких зборів, не можу не запитати, чи була у вас змога влаштувати собі екскурсію?

- Часу нам виділили дуже мало. Вдалося лише на кілька годин вийти на прогулянку Анталією. Пройшлися, насолодились місцевим колоритом, побували у турецьких крамницях. Місто, як і вся Туреччина, справило позитивне враження, люди тут привітні, доброзичливі. А вечорами, як правило, сил вистачало лише на те, щоб на одну-дві години зайти в Інтернет і поспілкуватися з друзями та ріднею. Після тренувань – не до екскурсій.

- Тобто, основні пригоди спіткали на футбольному полі?

- Зазвичай, на зборах тільки так і буває...

- Відверто кажучи, непереконливі результати продемонструвала “Волинь” упродовж зборів...

- Ми вже обговорювали це питання на загальнокомандному зібранні, і дійшли висновку, що головне – це якість гри, а результати демонструватимемо вже у другому колі. Тішить, що під кінець зборів почала відчуватися зіграність усіх ланок. Тренери цим дуже задоволені.

- У дев'яти матчах із дванадцяти “Волинь” неодмінно пропускала не менше двох голів. Проблеми із захистом?

- Можливо, ці проблеми дійсно були. Причина у тому, що кілька основних гравців оборони отримали травми, а на їх місці діяли потенційні новачки. Ось вам і результат – багато пропущених м'ячів. Під кінець зборів гра у захисті налагодилася, повернувся Владислав Ващук, тож я вірю, що все буде гаразд.

- Хто кому був потрібен більше: Ващук - “Волині”, чи “Волинь” - Ващукові?

- Класне запитання (Пауза). Ващук – професіонал, у нього неймовірний досвід, тож вважаю, що він без проблем зміг би підшукати собі нову команду. У якийсь момент між ним і тренерським штабом виникло непорозуміння. Зараз усе позаду, Ващук потрібен “Волині”. Гадаю, його тут усе влаштовує.

- Чи до вподоби вам грати пліч-о-пліч із цим ветераном? Дідівщину, бува, не розводить?

- Це не та людина, яка займатиметься подібними речами. В основному від Ващука йде лише підказка, він щедро ділиться з усіма своїм досвідом. Жодних грубощів за Владиславом я не помічав.

- Та все ж не повір'ю, що старші партнери не дали вам якогось прізвиська...

- Сподіваюся, це залишиться між нами...Маю кілька прізвиськ, але про них ви дізнаєтеся лише тоді, коли приїдете до нас на тренування (Сміється).

- До слова, про тренування...Яке із занять під керівництвом Кварцяного вам запам'яталося найбільше?

- Понад усе запам'яталася проста гра в “американку”, яка для нас - наче свято. Це таке тренування без обмежень. Футболісти бавляться з м'ячем, посміхаються, кепкують один з одного... Словом, відпочивають не лише фізично, але й психологічно. Та “американку” нам дозволяють нечасто. В основному усе базується на концентрації і дисципліні – розслаблятися ніколи.

- У чому феномен Кварцяного? Які б не були часи, а “Волині” завжди притаманний цікавий ігровий почерк...

- Кварцяний – унікальна людина з не менш унікальним баченням футболу. Він дуже сильна особистість, тож на власних плечах здатний утримувати увесь футбольний клуб “Волинь”. Ось вам і причина.

- Зараз команда за крок від Ліги Європи. Поборетеся за путівку?

- Шанси є завжди. З тими виконавцями, які зібралися у “Волині”, ми можемо усе, тож маємо бажання з'ясувати з “Карпатами” - хто із нас сильніший.

- У той час, коли інші команди масово купували новачків, “Волинь” поводилася на ринку вельми скромно. Це плюс чи мінус?

- Однозначно – це позитив. Ми дещо оновили склад, але зіграність залишилася тією ж. І вона лише покращуватиметься з кожною грою.

- Складається враження, що у “Волині” мають право грати лише гренадери...

- Так, Віталій Володимирович полюбляє гравців, які у змозі демонструвати потужний силовий футбол. У нашому складі ви не знайдете футболістів, які поступаються у жорсткій фізичній боротьбі. Звісно, існують і низькорослі виконавці, яким не позичати бойовитості. Та саме такий принцип формування складу – це прерогатива Кварцяного.

- За підрахунками європейських фахівців, “Волинь”, а також австрійський “Маттерсбург” є найвищими командами континенту. Чи приємне таке визнання?

- Навіть Кварцяний акцентував нашу увагу на цій інформації. Приємно, що хоча б у такий спосіб “Волинь” засвітилася у Європі. Тепер намагатимемося це зробити ще й завдяки високим результатам.

- Натомість “Барселона” - найнижча команда Європи. Можливо, “Волинь” прямує не тим шляхом?

- Не нам вирішувати – правильний це шлях, чи ні. Гра “Волині” дасть відповідь на усі питання.

- Після першого кола у вашому доробку лише два м'ячі. Яку бомбардирську планку ви встановили перед собою?

- Перед початком чемпіонату мене вже про це запитували. Я відповів, що у кожному новому сезоні прагну забивати більше, аніж у попередньому. У першій лізі, якщо не помиляюся, провів 11 голів. Тож тепер доведеться попітніти, щоб здолати цю планку.

- “Волинь” є чудовим трампліном для молодого гравця у більш заможні клуби. Приклад Папи Гує або Марко Девіча – найкраще цьому підтвердження. Куди б ви хотіли потрапити?

- Зрозуміло, що є класні клуби в Україні – те ж “Динамо” чи “Шахтар”. Але хочеться спробувати свої сили на найвищому клубному рівні – у Німеччині, Італії, Іспанії. Як воно буде – побачимо.

- На кого зі знаменитих форвардів рівняється Євген Павлов?

- Ібрагімович подобається... Дехто стверджує, що я схожий на нього за манерою гри. Тож Златан – мій ідеал.

- У прийомах тхеквондо також?

- Вчимося потихеньку (Сміється). У нього своя фішка, у мене має бути щось своє.

- Круті іномарки, дівчата, нічні клуби, як наслідок – зіркова хвороба. Що з цього є у вашому житті?

- Після виховання у Віталія Володимировича зіркова хвороба мені не загрожує. Однак футболісти – такі ж люди, як і усі. Ми теж можемо розслабитись, якщо випадають дні, вільні від чемпіонату і тренувань. Не бачу в цьому нічого поганого.