Андрій Ярмоленко: "Шевченко і Мілевський мені не заздрять"

Жодного матчу без забитого м'яча. Саме таке гасло неабияк пасує форвардові "Динамо" Андрієві Ярмоленку. Він вразив ворота донецького "Металурга", а пізніше – полтавської "Ворскли".

Така результативність дозволила молодому футболісту стати найкращим бомбардиром "Динамо". Ярмоленко вже на два голи випередив Артема Мілевського і на три — Андрія Шевченка. З голеадором номер один команди Юрія Сьоміна поспілкувався кореспондент "Експресу".

— Андрію, чим поясниш таку результативність на початку сезону? Чи змінилися тактичні вимоги до вас із приходом у "Динамо" Юрія Сьоміна?

— Я граю на позиції нападника. Моя робота — забивати голи. Партнери дають дуже гарні паси, після яких гріх не забити. Щодо тактичних вимог, то зовсім нічого не змінилося. Я і далі дію на лівому фланзі, працюю як на оборону, так і на атаку. До того ж Юрій Сьомій просить мене часто мінятися флангами з Олегом Гусєвим. Навіть не знаю, скільки разів за тайм переміщаюся на правий фланг. Лише зустрінемося поглядами з Гусєвим — і я вже дію праворуч, а Олег — ліворуч.

— Чи не маєте бажання зіграти на самісінькому вістрі атаки, себто діяти на позиції "чистого" форварда?

— Я про це не думав. Готовий діяти там, де поставить мене Юрій Сьомій. Щодо позиції "чистого" форварда, то, мабуть, впорався б із цією місією. Усе-таки з гольовим відчуттям у мене, мабуть, усе гаразд. Це ніби дар від народження. Та що більше досвіду, то більше й гольового чуття.

— Як старші нападники — Шевченко і Мілевський — ставляться до того, що ви нині найкращий голеадор "Динамо"?

— Повірте, Шевченко і Мілевський мені не заздрять. Мої голи — це і їхні голи. Ми разом напрацювали. Не так важливо, хто саме завдає останнього влучного удару. Я навіть не маю цілі виграти бомбардирську гонку в Україні. Моє завдання — аби "Динамо" стало чемпіоном України. Маю надію, що ще наздоженемо "Шахтар".

— В останній грі ваша команда втратила Артема Мілевського. Ви відвідували його в лікарні?

— У "Динамо" є традиція відвідувати кожного футболіста, який опинився в лікарні. Мої колеги побували в Артема. На жаль, я не зміг. Бажаю Мілевському швидкого одужання. Сподіваюсь, привеземо Артемові з Манчестера квиток начвертьфінал Ліги Європи.

— "Динамо" вразило потужним стартом сезону. Чи погоджуєтеся, що основна причина успіху в тому, що Юрій Сьомій знайшов спільну мову з футболістами?

— Це правда. Юрій Павлович дуже добре до нас ставиться. Відчуваємо тепло! Але, стривайте, Валерій Газзаєв та Олег Лужний так само добре до нас ставилися. Однак результати були інші. Тож лише ставленням це не можна пояснити. Між нами та Сьоміним така сама дистанція у взаєминах, як це було при Газзаєві й Лужному.

— Легендарний Василь Рац розповідав, що свого часу футболісти "Динамо" могли просити Валерія Лобановського посприяти їм в отриманні квартири чи машини...

— Ні, такого ми не просимо. (Сміється). Про матеріальні винагороди із Сьоміним не говоримо. Можемо хіба що відпроситися з тренування.