Перша ліга. "Закарпаття" - "Кримтеплиця" 0:2. Принизлива поразка…

«Закарпаття» - «Кримтеплиця» 0:2

Голи: Симончук, 56; Голопьоров, 64 хв

Попередження: Хауши,51; Комарницький, 54; Нойок,71- Попередження – Голопьоров, 29; Свиридов,69; Бровченко, 90+4.

Закарпаття: Надь, Хауші, Єлісєєв, Мелікян, Комарницький, Муховиков (Нудний,61), Райчевіч (к/к), Вайда (Нойок,69), Трішовіч (Давидов, 16), Штурко (Бобаль,59), Целих (Невуче,46).

Запасні: Бабенко, Гібалюк

Тренер: О.Севидов

Кримтеплиця: Мисак, Трухін, Симончук (Візавер,90+2), Новотрясов, Щедраков (к/к), Абляметов (Саранчуков,58), Романенко, Печенкін (Свінціцький,49), Свиридов (Старовик,76), Голопьоров (Бровченко,65), Михайлюк.

Запасні: Вокальчук, Мемешев.

В. о. головного тренера: Микола Федорко

10 -Удари -11

5 - В ствір – 5

1-Офсайди – 2

9- Кутові – 0

На початку матчу звітного туру ужгородці мали реальний шанс здобути друге місце у турнірній таблиці, принаймні, до відкладеного поєдинку між «Чорноморцем» та «Геліосом». Боротьба за прем’єр-лігу могла тривати до останнього туру, але після гри можна вважати, що «Закарпаття» достроково зійшло з дистанції у гонитві за путівку на підвищення у класі. Питання – Хто винен у тому, що команда майже увесь матч стоїть? – риторичне. Але те, що на тренувальних зборах у зимове міжсезоння команда недопрацювала – явище очевидне. Господарі вийшли хвилин 20 побігали, а далі зупинилися і стали чекати, коли ж їм, нарешті, заб’ють… Чекати довелося до 56-ї хвилини. Впевнений, що при такій грі у наступних семи матчах нинішні підопічні Севідова будуть «хлопчиками для биття» чи не для кожної команди з якою доведеться зійтися на полі.

Повірте, спостерігати за подібною трагікомедією вболівальнику «Закарпаття» - заняття не з приємних. І це тоді, коли чоловіки заради футболу відклали приготування святкового великоднього столу на потім. Але, видно футболісти не розуміють, що на них дивляться з трибун тисячі людей, вболівальники хочуть бачити боротьбу, самовіддачу гравців на полі, навіть за негативного результату. Але, окрім беззубої, неякісної та статичної гри у виконанні закарпатців розгледіти щось інше було годі. Фани «Закарпаття» через непорозуміння з міліцією вирішили проігнорувати цей матч і вивісили чорний плакат «Нема фанатів – нема футболу!». Як у воду дивилися…

Господарі вийшли на поле з прицілом на атаку. Позаду, як і в попередньому матчі – Хауші, Єлісєєв, Комарницький, Мелікян. В центрі – Райчевіч, Муховиков, по краях півзахисту Вайда, Штурко, а попереду незвично було спостерігати – Трішовіча в компанії з Целихом.

Гості ж грали без досвідченого оборонця Антонюка, але це їм не завадило спокійно себе почувати в Ужгороді. Особливо зупинився б на грі молодого кіпера гостей Мисака, оборонця Трухіна та досвідченого хавбека Симончука. Непогано працював на полі і Свиридов, який прагнув довести колишнім одноклубникам, що дарма тодішні тренери «Закарпаття» відмовилися від його послуг. До першого удару у виконанні господарів з натяжкою можемо віднести епізод на 5 хвилині поєдинку - Трішовіч з метрів 12 пробив з розвороту, але удар на себе прийняв захисник, для Мисака не було труднощів зафіксувати м’яч у руках. Через дві хвилини вже Целих намагався завершити передачу партнерів, але на якусь мить воротар «тепличників» випередив його. А на 14-й хвилині відмінна реакція Мисака рятує гостей від вірного голову. Трішовіч чудово вирізає передачу на передній кут воротарського майданчика Целих виграє боротьбу на другому поверсі і б’є під перекладину – воротар в карколомному стрибку переводить загрозу на кутовий. Вже через дві хвилини Трішовіч через рецидив старої травми попросив заміну. Виходить Давидов, який ледь не відмітився на 19 хвилині. Затяжна атака господарів завершилася подачею у штрафний майданчик гостей, «тепличники» виносять, але на підборі Давидов перший, Сергій підлаштовується під удар, б’є, але захисник гостей в підкаті скеровує м’яч на кутовий.

Далі господарі потроху почали «сідати» і ініціативу поступово перебирають гості. Хоча на 29-й хвилині Целих непогано пробивав у ближній кут – надійно грає Мисак.

А от на 39-й хвилині пролунав перший дзвіночок біля рамки воріт Надя. Чудову передачу замикав Симончук – м’яч після його удару просвистів значно вище від цілі. Під завісу першого тайму подачу Комарницького з правого флангу замикає Хауші - над перекладиною.

Друга половина гри розпочинається з атак господарів. Вони заробляють кутовий на 48 – й хвилині. Але виконання цих стандартів команді користі не принесло. Кілька разів м’яч просто пролітав через воротарський майданчик і виходив за межі поля, а в інших моментах оборонці вміло виносили його за межі власного карного майданчика. Саме так сталося й цього разу, але на підборі першим встигає Штурко, Юрій наважується на удар – знову неточно. А на 56-й хвилині господарі пропустили. Атака гостей правим флангом, гравець «Кримтеплиці» протискається через оборонні редути ужгородців, відпасовує на Симончука, а вже той потужним пострілом залишає ні з чим Надя і змушує господарів розпочинати з центра поля. На кілька хвилин господарі неначе ожили, але це лише був короткотривалий спалах, який невдовзі погас. Гості й далі зв’язували господарів у центрі поля і продовжували гостро контратакувати. Севідов використовує всі наявні кадрові ресурси, але результату це не приносить. Більше того, на 64-й хвилині господарі пропускають вдруге. Хауші дає невдодачу на Надя, чим сповна скористався Голопьоров, який поборовся до кінця і заштовхав м’яч у сітку ужгородців. Другий гол повністю розбалансував гру закарпатців, які якось мляво намагалися щось вибудувати біля воріт суперника, але з цього нічого не виходило. «Тепличники» вміло, а головне ефективно оборонялися і змушували господарів більше думати про захист, аніж про напад.

Більш-менш пристойний моменти зменшити рахунок у матчі втратив Матвій Бобаль, який будучи у вигідній позиції не зумів пробити Мисака з метрів 14.

Що ж гості під оплески уболівальників «Закарпаття» покидали поле, а от господарі, понуривши голови, йшли в роздягальню під свист трибун.

Микола Федорко:

- По-перше, вітаю всіх з наступаючим Великоднем. Бажаю Вам здоров’я, успіхів і терпіння, А саме, щоб ви продовжували любити далі свою команди, якби важко їй не було. Наша команда грала і не лише в плані самовіддачі, а і в майстерності. Наше бажання перемогти зіграло ключову роль у результаті матчу.

- Звідки черпаєте цю самовідданість?

- Мабуть, футболісти прагнули довести, що в Криму не гірше грають у футбол, аніж в Закарпатті.

- Після матчу з «Динамо-2» ви казали, що складно буде відноситися до наступної гри. Але сьогодні ваші гравці виглядали значно свіжішими аніж господарі…

- Знайшли необхідні важелі для випливу. Хоча відмічу, що до сезону готував команду нинішній наставник «Закарпаття» Олександр Севідов, тож його частка в нашій перемозі вагома.

- Свиридов сьогодні працював по всьому полю, він так постійно робить?

- Можливо, слід більше довіряти людям. Я попросив його доведи сьогодні собі, що відпустили тебе дарма з «Закарпаття» і він це зробив.

- Севідов пішов Ви прийшли на посаду тренера «Кримткплиці». Чого на вашу думку не вистачало «Кримтеплиці» до цього?

- Мабуть, впевненості і самовіддачі. Саме останній чинник нам допоміг в удвох попередніх поєдинках.

Олександр Севідов:

- Вітаю команду-суперника з перемогою. По-друге, хочу вибачитися за цей, хай підберу влучне слівце, щоб не вимовити матюк, жах. Такого катастрофічного фізичного стану футболістів не бачив давно. Як вони готувалися взимку до сезону, не розумію…Гравці просто стоять. Сьогодні декілька гравців не те що грали, вони допомагали грати супернику. Розумію уболівальників «Закарпаття», які вигукували щось про мою відставку. Не складаю з себе своєї вини, готовий нести відповідальність, адже в житті пережив багато чого і мало чого боюся, - таке вже в нас робота. Якщо дадуть мені можливість це «рогребсти», то обов’язково зроблю це. Футболісти в мене бігатимуть так, як нині це робили гравці «Кримтеплиці». Попереджав напередодні, що суперник як фізично так і тактично готовий відмінно, кожен день працювали над цим. Але якщо стоїш, багато не награєш, навіть якщо ти більш майстерний. Це не футбол. Перед таким великим святом, мені дуже шкода за довірених мені гравців. Сьогодні на полі не було команди, був набір футболістів. Ще при рахунку 0:0 у мене закралася думка про саботаж. Нічого, будемо розбирати гру, продивимося, що і як. Але скажу таке, що окремі футболісти грають не в ту гру, яка потрібна команді. Запевняю відповідні міри вжиті будуть. Якщо підходити жорстко, то з 26 футболістів в команді нема кому грати. Хауші у другому таймі просто перейшов на крок у другому таймі. У нас ходив Олефір, Чучман, тепер Хауші, - так не можна. У кожного гравця має бути честь і гідність перед уболівальниками. Навіть справа не в грошах, і в містах - так грати не можна. Це не футбол.

- В чому ж причина, що футболісти не бігають і не грають?

- У кожного з нас є принципи. Можна когось не любити, не поважати, але за власну гідність потрібно стояти. А нас сьогодні, даруйте, просто зґвалтували. Нас тренерів сьогодні футболісти поставили на коліна. Мені зараз дуже соромно, дуже сумніваюся, що тепер більшості гравцям «Закарпаття» теж соромно. Упродовж цих трьох матчів, відколи я тренер ужгородців, команда не те, що не біжить у гравців, навіть, немає бажання до перемоги, відсутня воля. На жаль, у нас в команді та й загалом в українському футболі є хлопці, які радіють з того, що місяць і минув і отримали зарплатню, тому й радіють. Зараз в 14 чоловік завершуються контракти і важко вибрати з них, кого б залишити. Як мовиться про валізу – і нести важко, але й кидати шкода. Якщо ми не змінимо психологію гравців – нічого з цього не вийде.

- Чому сьогодні не вийшли на поле Микуляк і Бабенко?

- Бабенко не грав з тактичних міркувань. Надь скоріше вводить м’яч в гру, а Микуляк не грав, бо його фізичний стан не в найкращій формі. Дуже хочу, щоб в команді грали місцеві, але вони повинні бути достойними місця в основі.

- З чим зв’язана рання заміна А.Трішовіча?

- Він сам попрохав його змінити через рецидив старої травми стегна.

Р