Антон Кравченко: "У першій лізі грати важче, ніж у молодіжній першості" - Футбол Прогноз 15 травня 2011
Антон Кравченко: "У першій лізі грати важче, ніж у молодіжній першості"Вихованець дніпропетровського футболу Антон Кравченко – наймолодше придбання «Нафтовика». У березні місяці йому виповнилося 20 років. До цього грав за дублюючий склад дніпропетровського «Дніпра», був його капітаном. Провів 94 матчі, забив 9 голів. Брат Антона – Костянтин, відомий в Україні футболіст, який у цьому році буде святкувати 25-річний ювілей, грав за «Дніпро» (75 матчів, 5 голів), «Шахтар» (28 матчів, 9 голів), а зараз виступає в «Іллічівці» (5 матчів, один гол). – Антоне, як розпочинався твій шлях у футболі, хто твої перші тренери? – Першим моїм тренером був Судовніков Олексій Іванович, той же, що і в мого брата. Потім мене взяли до футбольної школи дніпропетровського "Дніпро". Там тренував Сергій Степанович Боян. Пізніше тренер змінився і з нами займався Володимир Миколайович Книш. Після школи я був запрошений до «дублю» «Дніпра, яким керував Володимир Іванович Горілий. – Брат тобі сприяв, щоб ти розпочав займатися футболом? – Ні, почав займатися сам по собі. Брат участі не приймав, ще був невеликий. – З братом часто спілкуєшся? – Так. Часто листуємося, телефонуємо один одному. Їжджу до нього в гості… – Ти пограв в дублюючому складі «Дніпра», був там капітаном команди. Зараз граєш у першій лізі. Яка на твій погляд різниця між «дублем» і першою лігою? – Тут футбол більш чоловічий. Все серйозніше, гра проходить на більш високих швидкостях. Це не так, як в дублі, де в якійсь ситуації можна й не побігти. У першій лізі грати важче – тут більш дорослий футбол. – Як виникло питання твого переходу до Охтирки, хто тебе рекомендував? – У мене закінчився термін дії контракту з «Дніпром» і мені запропонували спробувати свої сили в «Нафтовику». – Охтирка тобі сподобалася? – Хороше місто. – З ким ти найбільше спілкуєшся у побуті, взаємодієш на полі? –У побуті – з Сергієм Мотузом, а на полі находжу взаєморозуміння з усіма гравцями. – Ти граєш у команді на відповідальному місці – в центрі оборони. Як почуваєш себе на цій позиції? – Це моє місце. Та потрібно ще працювати, щоб було менше помилок, почувати себе впевненіше. Поки що ігри для нас складаються не дуже добре: по три голи пропускаємо. І практично після помилок в захисті. – В останньому матчі, в Кіровограді, тобі вдалося забити свій перший м’яч, виступаючи за «Нафтовик». Втім арбітр не зафіксував взяття воріт, вважаючи що був напад на воротаря. Та на перегляді було чітко видно, що ти ніякого контакту з голкіпером не мав. Як ти оціниш цю ситуацію, як безпосередній учасник цього епізоду? – Гол був чистий, я до воротаря навіть не торкнувся. А голкіперу потрібно дати премію за те, що він так красиво корчився. – Ти уклав з «Нафтовиком» контракт на півтора року. Означає це, що свою футбольну кар’єру ти вирішив продовжити в Охтирці? – Звичайно ж, хочеться пограти у вищому ешелоні українського футболу. Буду працювати в «Нафтовику», щоб приглянувся комусь із тренерів еліти. – Як тобі подобається підтримка охтирських уболівальників, допомагає в грі? – Звичайно ж. Коли збираються уболівальники, тоді відчуваєш більшу відповідальність., щоб краще зіграти і не програти. – А щоб ти їм побажав, Антоне? – Щоб ми більше вигравали, а вони раділи нашим перемогам. – Ти ж, звичайно слідкуєш за українських футболом. Кого ти вважаєш кращими з українських футболістів? – Євгена Коноплянку, з яким я у свій час грав у «дублі» «Дніпра», та й зараз підтримую з ним спілкування. Ярослав Ракіцький мені дуже подобається як захисник. – Взагалі, ти підтримуєш контакти з футболістами «Дніпра»? – Звичайно, у мене залишилося там багато друзів. – У неділю на вас чекає нелегкий поєдинок з алчевською «Сталлю», адже це все-таки серйозний суперник. Як налаштовуєтеся на цей матч? – Серйозно налаштовуємося на перемогу. Назад дороги немає – потрібно вигравати. | |