Ігор Дуляй: "У "Севастополя" буде Прем’єр-ліга"

Своїми думками щодо минулих подій у клубі та взагалі про життя у першому дивізіоні з читачами «УФ» поділився сербський ветеран українського футболу Ігор ДУЛЯЙ.

Торік Ігор Дуляй перейшов із «Шахтаря» у склад «Севастополя». Його трансфер, а ще перехід Маріуша Левандоського вельми здивували футбольну громадськість. Ще більше здивування було тоді, коли дует багаторічних одноклубників залишився у Криму на сезон у першій лізі. Наразі «Севастополь» є одним із головних претендентів на підвищення у класі, а Дуляй та Левандовський — лідерами, котрі мають повернути команду до еліти.

— Минулий матч в Ужгороді ви програли. Що ж сталося, Ігоре?

— «Закарпаття» відіграло на дуже високому рівні, але моя думка така: на поразку ми точно не заслуговували. Намагалися весь матч атакувати, але, на жаль, ужгородці реалізували один із своїх нечисленних моментів. Звичайно, неприємно, проте попереду ще весь сезон, тому ми не зациклюємося на цій невдачі.

— На вихідних ви зіграєте проти «Геліоса». Скажи відверто, бодай щось знаєш про цього суперника?

— За великим рахунком, мені все одно, проти кого грати. Уся команда намагається відштовхуватися від своєї сили, а не від суперника. У першій лізі нам до снаги обіграти будь-яку команду. Щодо «Геліоса», то наразі я маю дуже туманне уявлення щодо нього, але буквально за день до гри ми будемо розглядати його футбол.

Взагалі цей матч буде особливим для Севастополя — як для клубу, так і для міста. Матчем із «Геліосом» ми відкриваємо нову арену. І, як розумієш, не виграти не маємо права.

— Два роки тому ти виграв фіналі Кубка УЄФА, а зараз граєш проти, до прикладу, «Кримтеплиці». То де черпаєш мотивацію?

— Якби було нецікаво, то точно повісив би бутси на цвяха. Коли я переходив у «Севастополь», відразу вирішив, що відпрацюю свій контракт на повну. Звичайно, чого приховувати, це не той рівень, на якому я провів усю свою попередню кар’єру. Але кожного разу віддаюся грі на 100 відсотків, незалежно від того, чи це матч Ліги чемпіонів чи першої ліги.

— Кого вбачаєш головним конкурентом у боротьбі за путівку до еліти?

— Я вже наголошував, що ми орієнтуємося, здебільшого, на свої результати. Якщо зможемо здобувати максимум очок, то ніякі конкуренти нам не будуть страшними. Вже зараз помітно, що серйозно підійшов до першої ліги запорізький «Металург». Якщо не помиляюся, вони у двох матчах відвантажили суперникам дев’ять м’ячів. Є ще претенденти, але, гадаю, нам до снаги забезпечити собі наступний сезон у прем’єр-лізі.

— У «Севастополі» чимало молодих футболістів. Ти з Маріушом Лєвандовським, певно, для них найбільші авторитети у команді. Часто звертаються молоді за порадою?

— Так, навіть протягом звичайних тренувань ми ділимося нашим досвідом. У команді чимало молодих талантів, але їм потрібен час, аби розкрити свої здібності на повну.

— Ігоре, що змінилося у житті команди з приходом до керма Олександра Рябоконя?

— Олександр Дмитрович має свої методи. В принципі, у кожного тренера є своя манера робити. Звісно, вони відрізняються від тих, які були, скажімо, за часів перебування на чолі команди Ангела Червенкова. Що мені особисто подобається, так це порядок і дисципліна, яка панує у колективі. На результат працює кожен, починаючи від масажистів до футболістів. Без цього усього перемог не здобудеш.

— І все ж, чи були у тебе пропозиції від вищих за рангом клубів цього літа?

— Я тобі так скажу: тільки ми відіграли останній матч у прем’єр-лізі — я вимкнув телефон. Можливо, хтось і був зацікавлений у моїх послугах, але я навіть не розглядав інших варіантів. Повторюся: хочу відпрацювати повністю свій контракт із «Севастополем» — тут мене все влаштовує.