Сергій Лактіонов: "Мої фаворити "Суми" і "Енергія"

«Украгроком» — одна з несподіванок цьогорічної другої ліги. Абсолютний дебютант змагань не програв нікому з лідерів групи А. Більш того приютівці обіграли новокаховську «Енергію» та ФК «Суми». Другим тренером у команді працює відомий за межами Кіровоградщини Сергій Лактіонов. Про «Олександрію», «Украгроком», завдання на сезон та суперників у другій лізі — в інтерв’ю.

— Сергію Володимировичу, як Ви потрапили до «Украгрокому»?

— Я давно знайомий з головним тренером «Украгрокому» Юрієм Гурою. Разом з ним ми грали в «Олександрії», пізніше, коли Юрій грав у Казахстані ми з ним бачилися, коли він приїжджав додому. Наше футбольне життя склалося так, що ми постійно йшли пліч-о-пліч.

Перед приютівцями я тренував команду «Зоря» (Гайворон), яка грала на чемпіонат області. І після одного з матчів ми зустрілися з Юрієм Володимировичем. Я знав, що «Украгроком» збирається дебютувати у другій лізі. Саме з мого боку йшла ініціатива працювати у майбутньому ПФК, а Юра, так як мене давно знає, погодився.

— Ви потрапили до символічної збірної ПФК «Олександрія» за 20 років незалежності…

— «Олександрія» для мене не чужа команда, адже основний мій шлях футболіста був саме там. Так, я грав і за «Зірку», і за «Кремінь» (Кременчук), але найдовше я відіграв саме в «Олександрії». Дуже приємно, коли ти потрапляєш до символічних збірних. І, якщо мене вибрали, напевно, це означає, що залишив якийсь слід, зробив вклад у розвиток цієї команди. А з президентом клубу ми періодично спілкуємося і, я думаю, що якісь приємні емоції він про мене залишив, як і я про нього.

— Вам важко дався перехід від гравця до тренера?

— Так. Дуже важко, тому що я дуже довго не хотів завершувати кар’єру. Я хотів ще пограти: їздив у Росію, де виступав на першість Краснодарського краю, повертався, грав у чемпіонаті Кіровоградської області.

А перехід він завжди важко дається. Хоча я й зараз тренуюся з командою та граю на першість серед ветеранів.

— Ви самі родом з Херсонщини. Для Вас є чимось особливим ігри проти «Кристалу» та «Енергії» у чемпіонаті України?

— Чесно кажучи, ні. Я на Херсонщині майже ніде не грав. Мене після сьомого класу забрали у Київський спорт інтернат. Так, на Херсонщині я народився, але у такі клуби, як «Кристал», «Енергія», мене ніхто не запрошував. Тому нічого особливого я у цих матчах не відчуваю.

— Переходимо до Вашої тренерської кар’єри. «Украгроком» можна назвати командою «грозою авторитетів»: ви переграли «Енергію» та «Суми», звели до нічиєї зустрічі проти «Славутича» і «Десни», але програли «Скалі» та розписали «мирову» з «Прикарпаттям». Чому так?

— У матчі проти «Скали» наша команда лише формувалася, ми награвали зв’язки. Плюс ще й матч перенесли, але це,я вважаю, другорядний фактор. Пропустили ми на 88 хвилині. Розконцентрувалися. Я би не сказав, що ми погано грали проти «Скали».

А з «Прикарпаттям» ми грали дуже добре і повинні були вигравати, навіть не зважаючи на суддівську помилку на 86 хвилині, яка вплинула на підсумок зустрічі. Так, могли ми і після цього ще забити, але на сьогодні у нас «кульгає» реалізація та майстерність футболістів. Досвідчених гравців в «Украгрокомі» не так вже й багато. У нас грають практично ті самі, хто пройшов чемпіонат області. Тобто ігор на професійному рівні хлопцям поки що не вистачає. Тому на даний момент наш козир — це самовіддача та фізичний стан команди. Але в принципі саме у цих зустрічах ми не дорахувалися таких потрібних нам очок.

— У групі А другої ліги п’ять команд відірвалися від переслідувачів вже на п’ять очок: це «Енергія», «Суми», «Славутич», «Десна» та «Украгроком». Чи можете порівняти чотирьох Ваших прямих конкурентів? І хто, на Вашу думку, підвищиться у класі?

— Найбільше мені сподобалися «Суми» і «Енергія». Це претенденти на підвищення у класі. А «Десна» та «Славутич», я вважаю, ще поки не готові до першої ліги. «Десна»? Можливо. А «Славутичу» потрібно хоча б сезон відіграти у другій лізі. Для мене фаворитами є саме команда з Нової Каховки та сумчани. Хоча усі п’ять команд є самобутніми. Та мають шанси вийти у першу лігу. У тому числі й у нас.

— Який головний для футболістів фактор, коли вони погоджуються грати за «Украгроком»? Фінансовий? Все ж таки клуб представляє село і навіть не районний центр.

— Я вважаю, що найголовніше — це відношення керівництва до самих футболістів. На даний момент претензій до керівництва немає. Усі фінансові питання, усі умови. Все, що було нам обіцяно — виконувалося. Так, суми не великі, але стабільні. Головне — стабільні. І другий фактор, я думаю, структура, яка розвивається. Адже будується нова база, яка повинна скоро здатися, засіяно нове поле. Сама інфраструктура зроблена так, щоб люди бачили, що керівництво хоче розвиватися, щоб футболісти займалися своєю улюбленою справою — грали у футбол — та приносили радість вболівальникам.

— Перед початком сезону почесний президент «Украгрокому» Сергій Кузьменко сказав, що поки ніяких завдань перед командою на стоїть. Чи змінилося щось з тих пір? Можливо, керівництво казало, щоб команда опинилася в трійці за підсумками сезону?

— Керівництво як раніше казало так і зараз каже, що хоче нас бачити переможцем у кожній грі. Завершимо перше коло, а тоді побачимо. Завдання зараз одне — перемагати і підніматися у турнірній таблиці. Звісно, керівництво може переглянути плани.

— Ходили чутки, що «Украгроком» може стати фарм-клубом ПФК «Олександрія» або навіть перейменуватися в ПФК «Олександрія-2». Чи це так?

— Це було ще за часів наших виступів на аматорському рівні, коли нас не допускали до професіоналів. Зараз же у нас є своє керівництво, своя марка, яку ми хочемо представити на всю Україну.