Наставник вінницької "Ниви": "Із Селіним і Бутком ми нікого серйозного не обіграємо!"

Головний тренер вінницької «Ниви» Олег Федорчук поділився своїми враженнями від гри національної збірної України.

"Що порадувало? Видно, що в українських футболістів — хороший настрій, вони радо виходять на поле, а там — стараються. З’явилася конференція в усіх лініях, а це — завжди позитив. Особливо тішить воротарська ланка: в нас є чотири хороші голкіпери — Шовковський, Рибка, Дикань, а також П’ятов (не забуваймо про нього).

Що засмутило? Передусім оборона. По-перше, бракує зіграності. По-друге, Селін і Бутко у вигляді основних крайніх беків — гравці не того рівня. Треба шукати інші варіанти: ще є ж Романчук, Шевчук. Крім того, можна спробувати на цих позиціях номінальних півоборонців або центральних захисників. Згадайте, свого часу ліву бровку непогано закривав центрбек Ракицький. Вибір завжди є! Також треба терміново награвати партнера Тимощуку на місце другого опорного: це з естонцями нам можна грати з одним хвилерізом, але з командами по-справжньому сильними такий «фокус» не пройде. Кого можна спробувати? Того ж Ракицького, Степаненка (хай він швидше одужує!), можливо, Михалика. Що ж до Гармаша, то я думаю, що він не «потягне» цю роль: те, що київський динамівець багато фолить — півбіди, проблема в тому, що відбирає він мало… Ну й повторюся: у нас великі пробоїни в такому аспекті, як зіграність, — потрібно це виправляти. Пам’ятаймо: до чемпіонату залишилося зовсім небагато часу, тому щонайпізніше до кінця поточного року треба зробити остаточний вибір складу й награвати його навесні. Щоби потім пізно не було.

Пі.Сі. Про футбольних «карликів». Особисто мене не здивує, якщо ми побачимо на майбутньому Євро національні команди Естонії та Чорногорії, які вийшли у відбірковий плей-офф: це тільки на перший погляд здається, що тут має місце випадковість, — насправді такі «випадковості» трапляються так часто, що варто вести мову про закономірність. Свого часу «вистрілила» Латвія, перед тим — Словенія і т.д. У цьому випадку спрацьовують кілька факторів — команда певний час на ходу; фарт; талановите покоління; вдалий жереб; слабкість опонентів. І взагалі це добре: «маленькі» збірні додають великим турнірам родзинки".