"Карпати" - "Іллічівець" 3:0. З чистого листа

Україна. Львів. Стадион "Україна". 4 800 глядачів

"Карпати" - "Іллічівець" 3:0

Голи: Федецький, 1, Кузнецов, 13, 69

Арбітр – Сергій Бойко (Київська обл.).

Асистенти – Євген Халамендик, Наталка Рачинська (усі – Київ).

«КАРПАТИ»: Тлумак, Балажіц, Гірський, Голодюк (Озарків, 46), Гомез, Кузнецов, Мілошевіч, Лукас, Ткачук, Федецький (Ощипко, 84), Худоб’як (Мартинюк, 87).

«ІЛЛІЧІВЕЦЬ»: Шуст, Бутко, Невмивака, Іщенко, Савін, Полянський, Кожанов, Пуканич, Окріашвілі (Іванов, 46), Федотов, Фомін (Кіча, 59).

Попередження: Голодюк, 39 – Фомін, 11, Окріашвілі, 15, Кожанов, 64.

«Якщо «Карпати» не виграють і цього разу, то так і з Прем’єр-ліги можна вилетіти» - це слова В’ячеслава Грозного перед першим матчем другого кола, в якому «Карпати» мали грати проти «Іллічівця». Власне, саме після поразки на старті сезоні в Маріуполі, «зелено-білі» і влізли в таку кризу, що опускалися руки в найбільших оптимістів. Тому «Карпати» збиралися взяти реванш не лише в «Іллічівця», але й в самих себе.

Склад Павла Кучерова був доволі прогнозованим. Порівняно з попереднім матчем проти «Дніпра» відбулася лише одна зміна – замість травмованого Зеньова з перших хвилин вийшов Лукас. Все інше – без змін; Артем Федецький знову діяв в нападі, при чому дуже навіть продуктивно.

У Ігоря Леонова склад виглядав так: Шуст захищав ворота, у центрі захисту Іщенко та Невмивака, по краях Бутко і Савін. Полянський з Пуканичем розташувалися у середині поля, Окріашвілі, Федотов та Кожанов трохи вище, Фомін мав грати єдиного центрального нападника.

Усі передматчеві задумки тренерського штабу «Іллічівця» звелися нанівець вже на 13-ій секунді гри. Рівно стільки часу знадобилося карпатівцям, щоб розвести м’яча і в три передачі вивести Федецького на ударну позицію. До воріт було не близько, але Артем, після передачі від Худоб’яка, здорово приклався до м’яча і підкрутив його у нижній кут. Шуст був безсилим виручити команду. Тут більше питань до опорників та центральних захисників – яким чином вони примудрилися організувати для карпатівського універсала зелений коридор і дозволили йому забити найшвидший гол у цьому чемпіонаті?

У наступні хвилини Федецький ще кілька разів виходив на ударні позиції. Оборона гостей відверто не справлялася з 44-им номером «Карпат». Тут варто звернути увагу і на своєрідне протистояння гравців-збірників. Богдан Бутко у цьому матчі зіграв невиразно – в атаку, за винятком одного неточного удару, не підключався, за Лукасом не встигав. Тоді як Федецький зіграв корисно та якісно, хоч і не на рідній позиції. Чи була ця гра вирішальною у плані основного правого оборонця для збірної побачимо вже за тиждень. А поки Федецький додає до свого гола гольову передачу. Після чергової втрати м’яча гравцями «Іллічівця» у центрі поля, Голодюк м’яко накинув у штрафний, Федецький відтіснив корпусом опікуна і скинув круглого грудьми під удар Кузнецову, якого загубив Іщенко. Нападник бив по центру, але Богдан Шуст, очевидно, на таке не сподівався і метнувся убік. 2:0 – і знову запитання до оборони гостей…

Збільшити свою перевагу у рази карпатівці могли ще в першому таймі. В одного тільки Лукаса було два чистих виходи на ворота Шуста. В обох випадках кіпер «Іллічівця» показав себе молодцем, закриваючи собою ворота. Але і з іншого боку – ким себе показав Лукас, який так безжально марнував нагоди, яких у нього з лихвою є в кожному матчі? По правді, не зрозуміло, що йому ще треба для забитого гола?...

Ясно, що перевага «Карпат» у першому таймі була тотальною, але було ще й два епізоди, через які гості можуть гніватися на головного арбітра матчу. Одна з нечисельних атак «Іллічівця» спровокувала позиційні непорозуміння Балажіца та Худоб’яка, які так і не вирішили, хто має забрати м’яча в Окріашвілі. Після прострільної передачі останнього, м’яч ліг на ногу Федотова, удар якого заблокував Гірський. Точніше, м’яч влучив в руку правому захиснику «Карпат». З одного боку молодий захисник не грав рукою та й знаходилася вона у природному положенні, а з іншого – рука перегородила м’ячеві шлях до воріт. У судді були всі підстави призначити пенальті.

Інший епізод арбітр також вирішив на користь «Карпат». Денис Кожанов зовсім трохи відірвався від свого доброго товариша Андрія Ткачука. Опорник «зелено-білих» на мить забув, що зараз вони знаходяться по різні боки барикад і так по-дружньому поклав руку на плече хавбека «Іллічівця». Навіть цього достатньо, щоб упасти, адже швидкості були максимальні. Однак арбітр не вгледів з боку Ткачука порушення правил, не вилучив його з поля і не призначив небезпечний штрафний. Хоча знову ж таки, мав на це усі підстави…

По перерві справи «Іллічівця» не покращилися. Єдине, зі стартових хвилин десь проглядалися проблиски активності, але були вони тимчасовими. «Карпати» вже не летіли вперед, рахунок їх цілком влаштовував. Для нечисельних уболівальників підопічні Павла Кучерова кілька разів показували майстер-клас контролю м’яча, але без подальшого загостренння. На увесь другий тайм, замість Олега Голодюка, в.о. головного тренера «Карпат» випустив 19-річного Ігоря Озарківа. У діях юного вихованця карпатівської школи відчувалося хвилювання, але у кількох моментах він зіграв класно – не зважаючи на вік Озарків кидався у підкати і видряпував м’ячі у досвідченіших суперників. Власне, Озарків і розпочав атаку, яка закінчилася третім голом у ворота «Іллічівця». Він віддав передачу Лукасу на фланг, той перевів м’яча на Худоб’яка у середину поля. Здавалося, що капітан «Карпат» загальмовує розвиток атаки, однак він викрутився і віддав довгу діагональ на Федецького. Артема накривало одразу на двох захисників, але він спершу імітував простріл, а потім прострілив по-справжньому. Кузнецов опинився в потрібному місці і з близької відстані переправив м’яча у ворота. Чим саме – сказати важко.

3:0 – з таким результатом «Карпати» у цьому сезоні ще не перемагали. Звісно, в усіх гравців є бажання почати друге коло з чистого листа і забути про цю злощасну кризу. Але наразі не варто говорити, що «зелено-білі» з неї вилізли. Так вже говорили після перемог над «Зорею» та «Волинню». Та й «Іллічівець» наразі не та команда, яка може стати карпатівським каталізатором. Інша справа – одеський «Чорноморець», який через два тижні відкриє оновлений стадіон саме матчем проти «Карпат». А ще на львів’ян чекають матчі проти «Шахтаря» та «Динамо». Саме в цих іграх можна буде побачити – вийшли «Карпати» з кризи по-справжньому, чи лише тимчасово.

Про «Іллічівець» говорити щось важко. Швидкий гол, звісно, зламав усі їхні напрацювання, але все-одно, у захисті маріупольська команда виглядала дуже слабо. Лукас спокійнісінько обігрував один в один своїх опонентів, яких не страхували партнери. Практично нічого гості не створили і попереду. Все ж можна виділити Окріашвілі та Кожанова – вони старалися бодай якось розфарбувати сіру гру своєї команди.

Ігор Леонов, в. о. головного тренера «Іллічівця»

- «Карпатам», звичайно, давати два м’ячі фори за перші 10 хвилин – це занадто багато. «Карпати» хороша команда, яка зараз просто знаходиться не своєму місці. Вони обов’язково піднімуться, мені подобається їхня гра. У нас же молода команда. Були моменти, хоч в «Карпат» їх було більше. Про суддівство не буду говорити. Нехай вирішують в студії спеціалісти. Але я думаю, що фол останньої надії мав місце. Мені подзвонили, сказали, що Кожанова зачіпали. В такій грі треба давати червону картку. А так – в «Карпат» була перевага.

- Денис Кожанов міг не зіграти у цьому матчі…

- Справді, йому наступили на палець, він напух. Але Кожанов вольовий хлопець і дуже хотів зіграти у Львові. Зробили йому укол і він вийшов на поле.

- Перший гол, мабуть, серйозно вплинув на подальшу гру вашої команди…

- Для будь-якої команди це було б важкувато. А на полі «Карпат» ще більше. Після другого голу стало ще важче. В середині тайму хід гри трохи змінився, і якби суддя зафіксував фол останньої надії, то не відомо, як усе могло б закінчитися. Але все-одно, «Карпати» - хороша команда, яка просто перебуває не на своєму місці.

- Ви вважаєте, що суддя зробив ключову помилку в цьому матчі?

- Одну з ключових – це точно. Якби він вилучив гравця «Карпат» то там був би небезпечний штрафний. Може ми б його забили, а може і ні. Але «Карпатам» було б важко грати вдесятьох.

Павло Кучеров, в. о. головного тренера «Карпат»

- Всіх вітаю з перемогою! Мої враження хороші, три забиті м’ячі – це важливо. В останніх іграх нам не вдавалося забивати, особливо з «Дніпром». Сьогодні знову було багато моментів, ми мали забивати більше голів. Але важливим був гол на 13-ій секунді. Це додало впевненості нашим гравцям. Вони стали почуватися вільніше. Потім був другий гол, після чого ми контролювали хід гри і знали, як нам грати далі.

- Прокоментуйте заміни.

- Наприкінці тайму Голодюк відчув біль, ми не стали ним ризикувати. Я вже мав заготовку – Озарків. Для нього це був нормальний дебют і він мене не підвів, робив гру в центрі поля. Федецький також багато працював. На новій позиції він вже краще виглядав, ніж в першій грі. Це все навики, практика. Але ця позиція втомлива, тому я вирішив випустити Ощипка. Ігор також заслуговує місця в основі. І він вийшов на позицію лівого атакувального півзахисника. Третя заміна – це Мартинюк. Худоб’як також втомився, тож випустили Славка.

- А ви не мали наміру Лукаса поміняти?

- Бажання такого не було. Йому треба було дограти до кінця, щоб він отримав заряд впевненості. Тому я залишив його на полі. Лукас – це гравець, який може вирішити долю епізоду за рахунок індивідуальних якостей та швидкості.

- А вам не здається, що він діє занадто егоїстично?

- Гравець такого класу, з таким рівнем індивідуальної готовності, і справді міг би більше на команду грати, тут погоджуюся. Але все це робочий процес. Хтось його швидше розуміє. Він іспанець, тому з ним треба більше працювати. Але ми всі працюємо, і він також. Треба час.

- Федецький тепер постійно гратиме в нападі?

- Я йому вдячний, що він грає для команди на результат. Хоча він в збірній грає в обороні. На його жаль у даний час він треба команді в нападі. Артем міг би більше забити, були в нього нагоди. В інтересах команди він добре працює і жертвує особистими інтересами, я радий, що він це робить. Але я не думаю, що він весь сезон буде грати в нападі.

- В середині першого тайму гра трохи вирівнялася. Чи не вважаєте ви, що команда заспокоїлася?

- Був такий момент. Думаю, це було не так заспокоєння, як розслаблення у центрі поля. Я підказував гравцям середини поля, що це їхня задача, що вони мають вести гру. Ясно, що рахунок тиснув на психологію. Добре, що цей момент швидко пройшов і не вплинув на результат.

- До третього гола ви постійно стояли і щось підказували гравцям. А після третього гола сіли на лавку. Вже повірили в перемогу?

- Та я думаю, що будь-який уболівальник після третього гола зрозумів, що «Карпати» виграють.

- Сьогодні ви вдягли шалик «Карпат». На фарт?

- Я не вірю в фарт чи в нефарт. Ми зіграли три рази: нічия, перемога та поразка. Щоразу я вдягався в різний одяг. А сьогодні подумав, що на мені має бути щось клубне. Ось і вдягнув шалик. Може й на фарт (сміється).