31 мая 2007"Беркут" против фанов. Комментарии юристов
Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» на запит ФФУ надає роз’яснення з юридичних питань та аспектів ситуації щодо побиття вболівальників 11 сектору НСК «Олімпійський», що сталося 27.05.2007 у м. Києві.
Підставою початку проведення силової акції щодо побиття вболівальників 11 сектору та вигону їх із стадіону стало запалення ними фальшфеєрів – піротехнічної продукції.
Використання піротехнічної продукції на стадіоні під час масового заходу порушує діюче законодавство (норми та правила), а отже підпадає під ознаки адміністративних правопорушень.
Адміністративний проступок – це незначне порушення закону, яке за своїм характером не вважається суспільно небезпечним, а є лише суспільно небажаним (порівняно з кримінальним правопорушенням).
Навіть, якщо особа й допустило адміністративне правопорушення, можливе застосування заходів фізичного впливу
лише на правопорушника та й лише з метою затримання правопорушника чи припинення триваючого правопорушення, що пов’язано з насильством.
Відповідно до ознак кримінального проступку, який не є суспільно небезпечною поведінкою, застосування заходів фізичного впливу повинно бути адекватним (оскільки правопорушник не є злочинцем).
Застосування заходів фізичного впливу під час охорони громадського порядку та застосування спеціальних заходів (гумових кийків, газових балончиків, зброї з гумовими кулями та інш.) регулюється Постановою КМУ від 27 лютого 1991 р. № 49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку». Слід зауважити, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи діють виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством.
Вказана Постанова регулює правила та умови застосування спецзаходів. Більшість правил та умов Постанови щодо застосування спеціальних заходів під час побиття вболівальників були грубо порушені:
По-перше: пункт 3 Постанови вказує, що «спеціальні засоби застосовуються у випадках, коли використано і не дали бажаних результатів усі інші форми попереднього
впливу на правопорушників». Як відомо із офіційних джерел ніяких інших форм попереднього впливу не застосовувалося. Міліція без попередження та раптово окружила весь 11 сектор стадіону (близько 400 чоловік) та почала побиття.
Спеціальні заходи застосовуються лише до правопорушників, а не до усіх оточуючих осіб. Так, з заяв самих представників МВС України (із різних джерел), користувались фальшфаєрами 5 осіб (що були сприйняті як порушники), одна особа нібито потягла міліціонера за форму, в решті було затримано 22 особи. При цьому було побито вболівальників усього сектору – близько 300 чоловік, які не були правопорушниками та до яких не можна застосовувати спеціальні заходи. Це є злочинне (кримінальне) порушення закону, яке повинно бути кваліфіковано з точки зору КК України та посадові особи, винні у скоєні цих дій, повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності.
По-друге: пункт 4 Постанови вказує, що «використанню спеціальних засобів, за винятком необхідності відбиття раптового нападу на працівника міліції та звільнення заложників, має передувати попередження про намір їх застосування. Попередження може бути зроблено голосом, а при значній відстані або зверненні до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови, і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби застосовуватимуться, та українською і російською мовами не менш як 2 рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення».
Пункт 4 Постанови було проігноровано. Попередження щодо усунення правопорушення ніхто не робив. Більш того, з показань свідків міліція здійснила напад коли фальшфеєри вже погасли (тобто імовірне правопорушення припинилося), а отже застосовувати спеціальні заходи навіть до правопорушників міліція права не мала.
По-третє: Пункт 14 Постанови вказує, що «забороняється нанесення ударів гумовим кийком по голові, шиї, ключичній ділянці, животу, статевих органах». Це також було порушено, оскільки вболівальників били по усьому тілу (у т.ч. й по голові, шиї, ключиці). Окрім цього п. 8 Постанови забороняє застосовувати спецзасоби до малолітніх (що також мало місце).
В-четверте: Заяви представників МВС про угамування масових заворушень не відповідають дійсності порівняно з фактами, наданими ними ж самими. Так із заяв, що пролунали, 5 осіб запалили піротехнічні пристрої, а суворому покаранню з виведенням за межі стадіону було піддано бл. 500 чоловік (побито було до трьохсот). Таким чином порушників було близько 1% від усіх осіб, при цьому в Україні рівень злочинності у відсотках відносно усього населення є більшим вказаного 1%. Виходячи із цієї порочної логіки маючи рівень злочинності 1% (що є зараз на Україні) можна вводити надзвичайний стан. Це є очевидною дурницею.
Додатково зауважимо, що 11 осіб не є злочинцями, а є лише імовірними порушниками адміністративного правопорушення.
Можна впевнено стверджувати, що дії працівників міліції були неадекватними, протизаконними, такими, що порушують права громадян.
Так, весь 11 сектор (із яких лише 22 особи було затримано) було виведено за межі стадіону. Таким чином осіб, що сплатили вартість квитка на матч без законних підстав позбавили можливості його перегляду. Отже органи МВС повинні компенсувати решті осіб – прибл. 500 чоловік щонайменше збитки у вигляді вартості квитка, не говорячи про необхідність компенсації моральних втрат від побиття та позбавлення права перегляду очікуваного матчу.
Також, як вже вказувалося вище, дії посадових осіб, що керували вказаною операцією, підпадають під ознаки посадових злочинів, передбачених діючим КК України – перевищення влади та службових повноважень.